29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" липня 2010 р.Справа № 6/2079
За позовом Приватного підприємства „ІКІО” м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” м. Хмельницький
про - визнання недійсною заяви засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича, адресованої загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” від 16.04.2007р., а також визнання незаконними усіх документів та дій, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви;
- визнання недійсним та скасування протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” від 12.04.2007 р.
Суддя О.Є. Танасюк
За участю представників:
позивача : Кульгук І.Г. -директор, засновник ПП „ІКІО”, Вітвіцький А.Р. -представник за довіреністю № б/н від 18.03.2009р.
відповідача : Місяць А.П. - представник за довіреністю від 20.07.2010р. ( присутній в судовому засіданні 21.07.2010р.
за участю: Боричевої С.І.
Рішення приймається 22.07.2010 р., оскільки в судових засіданнях 19.07.2010р. та 21.07.2010р. оголошувались перерви.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить господарський суд визнати недійсною заяву засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука І.Г., адресовану загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” від 16.04.2007р., відповідно до якої засновник просить вивести ПП „ІКІО” зі складу учасників ТзОВ „ „АЛЕКС-ЛТД” та має намір відступити належну йому частку у статутному фонді цього товариства на безоплатній основі Боричевій С.І. Проте, станом на 12.11.2009р. загальні збори учасників товариства по розгляду вказаної заяви не проводились, відповідної інформації в адресу позивача не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. В засіданні суду 16.12.2009р. зазначив про те, що дана заява написана відповідно до власного волевиявлення, нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвою Л.В., про що зроблено запис в реєстрі за № 3613.
В судовому засіданні 14.04.2010 р. представником позивача подано письмові пояснення стосовно порушення прав позивача та з приводу підстав визнання заяви від 16.04.2007 р. недійсною. У поданих поясненнях представник позивача зазначає, що відповідачем не вжито заходів щодо розгляду заяви від 16.04.2007 р. на загальних зборах, як це передбачено розділом 9 „Органи управління товариством та їх посадові особи” Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД”, зареєстрованого зборами учасників (протокол від 03.06.2004 р.), чим порушено право позивача на розгляд його заяви і прийняття відповідного рішення зборами.
Також представник позивача вказує, що відповідач не маючи протоколу зборів по розгляду заяви від 16.04.2007 р., незаконно використав цю заяву для проведення реєстрації Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” в новій редакції, що підтверджується листом представника відповідача про те, що оригінал нотаріально посвідченої заяви від 16.04.2007 р. знаходиться у Державного реєстратора Хмельницької міської ради в реєстраційній справі ТОВ „АЛЕКС -ЛТД”. Цією дією відповідач порушив права позивача, як учасника товариства, передбачені розділом 5 „Права та обов'язки товариства та його учасників” Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” від 03.06.2004 р. За таких обставин, просить визнати заяву від 16.04.2007 р. недійсною.
20.04.2010р. позивачем уточнено позовні вимоги, відповідно до ст. 22 ГПК України, в якій просить суд прийняти уточнення позовних вимог в наступній редакції:
Визнати недійсною заяву засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича, адресовану загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 16.04.2007р., а також визнати незаконними усі документи та дії, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви.
Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог прийнято ухвалою суду від 28.04.2010 р.
25.05.2010р. від позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог по справі № 6/2079, підписана директором, засновником ПП „ ІКІО” І.Г. Кульгуком, в якій зазначає про те, що ознайомлення із документами, наданими в судовому засіданні 28.04.2010 р. державним реєстратором Хмельницької області Гринчук Т.В. спонукало до доповнення позовних вимог. В даній заяві позивача доповнені позовні вимоги викладені в наступній редакції:
- визнати недійсним та скасувати протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р. з наступних підстав:
1) як свідчить зміст пункту 1 порядку денного цього протоколу, у ньому йдеться про виключення із складу учасників ТОВ „АЛЕКС -ЛТД” приватного підприємства „ІКІО” згідно поданого рішення, але текст рішення засновника від 02 березня 2007 р. свідчить не про виключення, а про вихід приватного підприємства „ІКІО” із складу співучасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД”;
2) рішення від 02 березня 2007 р. підписано Засновником ПП „ІКІО”, а протокол зборів від 12 квітня 2007 року підписаний Директором ПП „ІКІО”. Згідно пункту 3.3. Статуту приватного підприємства „ІКІО” власником майна цього підприємства являється його Засновник ;
3) протокол зборів учасників від 12 квітня 2007 р. підписаний Директором ПП „ІКІО” І.Г Кульгуком і С.І. Боричевою, тоді, як пункт 9.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” (протокол від 03 червня 2004 р.) зазначає, що вищим органом Товариства є Збори Учасників, які обирають Голову Товариства. Пункт 9.5.1. цього ж Статуту гласить про те, що збори учасників товариства скликаються Головою Товариства два рази на рік. Пунктом 9.2.3. Статуту ТзОВ „АЛЕКС -ЛТД” передбачено, що учасники зборів, які беруть участь в зборах реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
На підставі викладеного, позивач вважає, що Протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р. складений не вірно, підписаний особами, які не мали на це повноважень, тобто суперечить вимогам, передбаченим Статутами ТОВ „АЛЕКС -ЛТД” та ПП „ІКІО”.
Директор, засновник ПП „ІКІО” стверджує, що вказане допущено ним, в стресовому стані, пов'язаному із смертю дружини 26 березня 2007 р. Зазначає, що Протокол та рішення були підготовлені і подані йому на підпис в кабінеті нотаріуса під час оформлення документів 16 квітня 2007 р. Боричевою Світланою Іванівною, яка є його донькою.
Крім того, зазначає, що оспорюваний протокол незаконно нотаріально посвідчений.
В судовому засіданні 26.05.2010 р. представник позивача заяву про доповнення позовних вимог від 25.05.2010 р. підтримав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України доповнення позовних вимог, що є водночас і збільшенням позовних вимог, прийнято ухвалою суду від 26.05.2010 р.
24.06.2010 р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву за підписом директора, засновника ПП „ІКІО” Кульгука І.Г. (від 24.06.2010 р.), в якій зазначає, що додатковим обґрунтуванням необхідності визнання заяви засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука І.Г. від 16.04.2007р. недійсною є те, що вона потягнула за собою привласнення частки майна ПП „ІКІО”, яка була внесена до статутного фонду ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” і не повернута до сьогоднішнього дня. Вказує, що докази є в матеріалах справи. Зазначає, що дана заява перешкоджає поверненню майна із чужого незаконного володіння і повинна бути визнана недійсною.
Відповідач у письмовому відзиві від 02.12.2009р., а також його представник в засіданні суду проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем у позовній заяві не зазначено які саме права позивача порушено, не обґрунтовано підстав визнання заяви від 16.04.2007р. недійсною, а заява не є правовим актом індивідуальної дії, що підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
25.01.2010р. представник відповідача подав додаткові докази, зокрема копію рішення засновника ПП „ІКІО” Кульгука І.Г. від 02.03.2007р., про вихід ПП „ІКІО” із складу співучасників ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” та передачу своєї частки, а саме 94,2% в статутному фонді ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” - Боричевій С.І. Також подано протокол зборів учасників ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” від 12.04.2007р., згідно якого, учасниками товариства одноголосно вирішено виключити із складу учасників ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” ПП „ІКІО”, як правонаступника ПМП „Кіден”, а також затверджено нову редакцію статуту ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД”. При цьому, представник відповідача повідомив, що надати суду копію статуту в редакції, яка діяла до 23.04.2007р., а також документи, які стали підставою для затвердження статуту в новій редакції, немає можливості.
26.01.2010 р. представником відповідача було подано копію Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” в редакції від 03.08.2004 р.
Представник відповідача також звертає увагу суду на те, що нотаріально посвідчена заява від 16.04.2007 р. засновника ПП „ІКІО” -Кульгука І.Г. про вихід із складу ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” не мала жодних правових наслідків для ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, так як загальні збори товариства 12.04.2007 р. відповідно до приписів ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, п. 9.3. Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” розглянули та задовольнили рішення засновника ПП „ІКІО” від 02.03.2007 р. про вихід ПП „ІКІО” із складу ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ „АЛЕКС ЛТД” від 12.04.2007 р., який був підписаний, в тому числі і директором ПП „ІКІО” -Кульгуком І.Г. Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо визнання недійсною заяви засновника ПП „ІКІО” від 16.04.2007 р. вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, 25.05.2010 р. від відповідача надійшло пояснення на заяву про уточнення позовних вимог, підписане директором ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” В.В. Боричевим. Як вбачається із пояснення, відповідач вважає заяву позивача про уточнення позовних вимог від 20.04.2010 р. безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Вимога Позивача щодо визнання недійсною заяви засновника позивача від 16.04.2007 р. жодним чином не обґрунтована. Зокрема, позивачем всупереч нормам ст. 1 ГПК України не зазначено, яким чином дана заява порушує його права або інтереси. Крім того, дана заява не є правовим актом індивідуальної дії, що може бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Не визначеною, а відтак безпідставною, такою, що не відповідає приписам ст. 54 ГПК України є вимога позивача визнати незаконними усі документи та дії, що приймались і провадились відповідачем на підставі цієї заяви.
Враховуючи те, що відповідач не приймав жодних документів та не вчиняв жодних дій на підставі заяви відповідача від 16.04.2007 р., позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33 ГПК України, товариство “АЛЕКС-ЛТД”просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
16.06.2010 р. на розгляд суду від відповідача надійшов відзив на заяву про доповнення позовних вимог, підписаний директором ТОВ “АЛЕКС-ЛТД” В.В. Боричевим, в якому зазначає, що заява позивача про доповнення позовних вимог від 25.05.2010 р. по суті є черговим збільшенням позовних вимог, яка всупереч приписам ст. 57 ГПК України не оплачена державним митом.
Крім того, вказує, що позивач у заяві про доповнення позовних вимог всупереч приписам ст. 22 ГПК України змінює підставу позову.
Щодо збільшених позовних вимог, то відповідач вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
02.03.2007 р. засновником ПП „ІКІО”, як правонаступником ПП „Кіден” -Кульгуком І.Г. була подана заява про вихід ПП „ІКІО” із складу учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”.
12.04.2007 р. зборами учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” за участю ПП „ІКІО” в особі його директора та засновника -Кульгука І.Г., що володів часткою в розмірі 94,2 % статутного фонду ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, одноголосно було задоволено рішення ПП „ІКІО” від 02.03.2007 р. та виключено ПП „ІКІО”, як правонаступника ПП „Кіден” із складу учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”.
Тому на думку відповідача, посилання позивача на те, що він подавав заяву про вихід із складу учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, а збори учасників на підставі цієї заяви його протиправно виключили із складу учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” є безпідставними та необґрунтованими.
Також зазначає, що безпідставним є посилання позивача в заяві про доповнення позовних вимог від 25.05.2010 р. на неправомірність протоколу від 12.04.2007 р., через те, що рішення від 02.03.2007 р. підписано засновником ПП „ІКІО”, а протокол зборів учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” від 12.04.2007 р. -директором ПП”ІКІО”, оскільки в ПП „ІКІО” засновником та директором є одна і та ж особа -Кульгук Іван Григорович, що підтверджується п. 5.1. Статуту ПП ІКІО”, а також підписом зазначеної особи на заяві про доповнення позовних вимог від 25.05.2010 р.
Таким чином директор ПП „ІКІО” правомірно представляв дане підприємство 12.04.2007 р. на зборах учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”.
Також вказує, що протокол зборів учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” від 12.04.2007 р. правомірно від імені ПП „ІКІО” підписаний директором Кульгуком І.Г. Даний протокол підписаний також особисто іншим учасником ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” -Боричевою Світланою Іванівною, відповідно до п. 1.5.2. Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” в редакції від 03.08.2004 р.
Враховуючи викладене відповідач просить відмовити позивачу в задоволенню всіх позовних вимог.
Також відповідачем, за підписом директора ТОВ “АЛЕКС-ЛТД” В.В. Боричева подано заяву про застосування позовної давності від 16.06.2010 р., в якій зазначає, що позивач з 12.04.2007 р. був обізнаний як про збори учасників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, так і про протокол зборів учасників. У зв'язку з цим, зазначає, що відповідно до ст. 261 ЦК України строк позовної давності закінчився 13.04.2010 р.
Таким чином відповідач наголошує, що позивач пропустив термін позовної давності, оскільки звернувся в суд з позовом 25.05.2010 р., тому просить відмовити в задоволенні позову.
Викликана для дачі пояснень, в порядку ст. 30 ГПК України, Боричева С.І. в судовому засіданні вказала на те, що про існування нотаріально посвідченої заяви від 16.04.2007р. дізналася після подання позову до суду. Зазначає, що виключення ПП „ІКІО”, як правонаступника ПМП „Кіден” із складу учасників ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” було здійснено на підставі рішення засновника ПП „ІКІО” від 02.03.2007 р. та оформлене протоколом зборів ТзОВ „АЛЕКС -ЛТД” від 12.04.2007 р.
Суд, за клопотанням позивача відповідно до ст. 38 ГПК України, ухвалою від 14.04.2010р., витребував додаткову інформацію у Державного реєстратора Хмельницької міської ради, зокрема реєстраційну справу ТзОВ „АЛЕКС -ЛТД” (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірені копії статуту в редакції, яка діяла до 23.04.2007р. і документів, які стали підставою для затвердження статуту в новій редакції та здійснення реєстраційних дій щодо Статуту в новій редакції.
В судовому засіданні 28.04.2010р. державний реєстратор Хмельницької міської ради Гриньчук Т.В. подала для огляду суду реєстраційну справу ТзОВ „АЛЕКС -ЛТД” та до матеріалів господарської справи належним чином завірені копії статуту в редакції, яка діяла до 23.04.2007р. і документів, які стали підставою для затвердження статуту в новій редакції та здійснення реєстраційних дій щодо Статуту в новій редакції. При цьому усно пояснила, що підставою для реєстрації змін до Статуту стали рішення засновника приватного підприємства „ ІКІО” від 02.03.2007р. та протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007р., а нотаріально посвідчена заява від 16.04.2007р., хоча , знаходиться в матеріалах реєстраційної справи, однак при реєстрації змін до установчих документів не враховувалась, з огляду на установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю „ АЛЕКС -ЛТД”.
Представник позивача в судовому засіданні з оригіналами реєстраційної справи ознайомився.
25.05.2010 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів по справі № 6/2079, підписане директором, засновником ПП „ ІКІО” І.Г. Кульгуком, в якій відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України просить витребувати від Гусєвої Людмили Василівни - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу журнал реєстрації нотаріально посвідчених документів, та документи, які стали підставою реєстрації:
- заяви засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича від 16 квітня 2007 р.;
- протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р.;
- Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” (нова редакція), затверджений власником товариства Боричевою Світланою Іванівною в 2007 році.
Вказує, що встановлення в судовому засіданні законності нотаріального посвідчення вказаних документів дасть можливість повно, всебічно і об'єктивно розглянути справу та прийняти законне рішення.
Зазначене клопотання судом задоволене, відповідно до ст. 38 ГПК України у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвої Л.В. судом витребувані вищевказані документи.
В судовому засіданні 24.06.2010 р. приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Гусєва Л.В. подала для огляду суду Журнал реєстрації нотаріальних дій. Також нотаріусом надано суду копію виписки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій щодо вчинених нотаріальних дій за участю засновника ПП „ІКІО” Кульгука І.Г. та засновника ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” Боричевої С.І.
15.04.2010р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову по справі № 6/2079, підписана директором, засновником ПП „ ІКІО” І.Г. Кульгук. В заяві зазначено, що зважаючи на ті обставини, що відповідач незаконно використовує заяву від 16.04.2007р., яка є предметом судового розгляду, вчиняє інші дії по розпорядженню часткою майна, належною позивачу, вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому просить суд винести ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно розпорядження належною позивачу часткою майна.
25.05.2010 р. від відповідача надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову, підписане директором ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” В.В. Боричевим. Як вбачається із заперечення, відповідач вважає заяву приватного підприємства „ІКІО” про забезпечення позову безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Всупереч приписам ст. ст. 33, 66 ГПК України, позивачем в поданій заяві взагалі не зазначено, яким чином вжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити, або зробити неможливим виконання судового рішення. В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, позивачем не вказано, яким чином товариство “Алекс-ЛТД” розпоряджається, чи може розпорядитись часткою, якою саме частиною і якого сааме, належного позивачу, майна. Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України, розпорядитись своєю власною часткою майна, може виключно власник. А тому, незалежно від задоволення чи не задоволення заяви позивача, розпоряджатись належною йому часткою майна може лише позивач, як власник цієї частки майна. Відповідач вказує, що у поданій заяві, позивачем не дотриманий принцип співмірності заходів забезпечення позову та суті позовних вимог позивача. Тому, на підставі вищевикладеного, ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” просить відмовити позивачу в задоволенні його заяви від 15.04.2010 р. про забезпечення позову.
При розгляді зазначеного клопотання судом враховується, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення ( п.3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94 р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" ).
Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується:
- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Позивач просить суд першої інстанції застосовати такий захід до забезпечення позову як заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно розпорядження належною позивачу часткою майна.
Слід зазначити, що позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено, та не вказано, яка частка майна належить позивачу, із якого конкретно майна вона складається, які у позивача є докази на час розгляду, що підтверджують вірогідність, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю частки в майні на момент виконання рішення.
В заяві ПП „ІКІО” не обґрунтовано припущення про вищенаведене.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Фактично письмовими та належними доказами позивач свої вимоги, викладені у відповідній заяві, не підтвердив. Позивачем не доведено суду достовірно встановлені факти, що свідчили б про недобросовісну поведінку відповідача та не надано докази щодо високого ступеня вірогідності такої поведінки.
Відповідно до пп.1.1 (абз.2) п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З зазначеного випливає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.
Отже, з урахуванням вищевказаного, клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченю позову .суд залишає без задоволення.
19.07. 2010р. директором, засновником ПП „ ІКІО” І.Г. Кульгуком подана заява ( вих. № 034-К), в якій він просить суд повідомити, яку участь Боричева С.І. приймала в судовому засіданні 01.07.2010р., оскільки представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.
Відповідно до статті 44 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала. Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у випадку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою суду від 01.03.2010р. по даній справі Боричева С.І. викликалась для дачі пояснень в порядку ст. 30 ГПК України, в подальшому відповідно до довіреності від 28.04.2010р. представляла інтереси ТОВ „ АЛЕКС-ЛТД” , 25.05.2010р. листом ТОВ „ Апекс -ЛТД” довіреність на Боричеву С.І. від 28.04.2010р. анульована з 25.05.2010р. 01.07.2010р. Боричева С.І., знаходилась в залі судового засідання, оскільки розгляд справ у господарських судах відкритий, була присутня при розгляді судом клопотання позивача про відкладення розгляду.
19.07.2010р. представником позивача заявлено клопотання ( вих. № 0-32-К, № 033-К від 19.07.2010) для всебічного та об'єктивного розгляду справи і прийняття законного рішення, про витребування від МКП „ Хмельницькводоканал” належним чином засвідчених копій наданих ТОВ „ Апекс-ЛТД” для заключення договору із зазначеним підприємством на обслуговування, та у Хмельницького БТІ інвентарну справу по будівлі не житлового приміщення по вул..Зарічанській, 38 у м. Хмельницькому, яке належить ПП „ІКІО”.
Відповідно до ч.3 ст. 38 ГПК України сторона, яка порушує клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинна докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази. При цьому, в частині першій зазначеної статті на суд покладається обов'язок по витребуванню доказів від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, необхідних для вирішення спору.
Позивач по справі просить захистити його корпоративне право у спосіб, визначений ним, зокрема, визнати недійсною заяву засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича, адресовану загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 16.04.2007р., а також визнати незаконними усі документи та дії, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви., визнати недійсним та скасувати протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р.
Однак, позивач при порушенні перед судом клопотання про витребування додаткових доказів від інших організацій , не вказує який доказ вимагається, підстави, з яких він вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази. При цьому, не вказує, як зазначені докази можуть вплинути на предмет дослідження та в подальшому на вирішення спору по суті.
Враховуючи, що заявлене клопотання не стосується предмета дослідження, не обґрунтоване у відповідності до вимог ст.ст. 33, 38 ГПК України, воно судом залишається без задоволення.
В судовому засіданні 22.07.2010р. представниками позивача заявлені клопотання про виклик в судове засідання директора ТОВ”АЛЕКС-ЛТД” Боричева В,В, , витребування від відповідача для огляду наявні документи на використання не житлового приміщення за адресою м. Хмельницький вул. Зарічанська, 38в, вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій стосовно розпорядження належною позивачу часткою майна, зазначені клопотання судом відхиляються, в зв'язку із їх необґрунтованістю з огляду на приписи ст.ст.33,38,67 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Приватне підприємство „ ІКІО” с. Богданівці Хмельницького району зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа Хмельницькою районною державною адміністрацією 29.01.1993р. № 39, остання реєстраційна дія 04.10.2006р. № 16681070004000228, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 674090 серії АОО, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області № 219 від 05.10.2006р.
Приватне підприємство „ ІКІО” являється правонаступником прав та зобов?язань ПМП „ Кіден” ( майнових, трудових відносин, тощо ) з моменту приймання рішення про перереєстрацію ПМП „ Кіден”.
Відповідно до п.1.2 Статуту ПП „ІКІО” засновником ПП”ІКІО” є Кульгук Іван Григорович.
Приватне підприємство „ІКІО” є власником майна визначеного п.3.2 Статуту ПП”ІКІО”. При цьому власником майна ПП”ІКІО” являється засновник ПП”ІКІО”( п.3.3 Статуту).
Засновник ПП”ІКІО” являється директором підприємства до виключної компетенції якого належать повноваження , визначені в п.5.1 Статуту ПП”ІКІО”, зокрема розпоряджається рухомим та нерухомим майном та коштами підприємства.
Згідно п.11.1 Статуту ПП”ІКІО” ліквідація та реорганізація ( злиття, приєднання, поділ, відділення, перетворення) ПП „ІКІО” здійснюється за рішенням власника підприємства, а також у випадках і в порядку передбачених чинним законодавством.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ АЛЕКС -ЛТД” м. Хмельницький зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області 23.06.1997 року, остання перереєстрація 19.12.2007р. № 16731050004000022, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №247165 серії АОО, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області № 1633 від 24.12.2007р.
Відповідно до п.2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” в новій редакції , зареєстрованій 23.04.2007р. № 16731050002000022, державним реєстратором Хмельницької міської ради Гриньчук Т.В., власником товариства є громадянка України Боричева Світлана Іванівна.
Підставою для реєстрації 23.04.2007р. змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” в новій редакції , стало рішення прийняте зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю”АЛЕКС-ЛТД”, оформлене протоколом зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю”АЛЕКС-ЛТД” від 12.04.2007р. Відповідно до протоколу, учасники на зборах 12.04.2007р. прийняли рішення виключити зі складу засновників ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” приватне підприємство ”ІКІО”, як правонаступника приватного малого підприємства „ Кіден” та затвердити нову редакцію Статуту ТОВ”АЛЕКС-ЛТД” та доручити Боричевій С.І. забезпечити реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”.
Відповідно до старої редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю”АЛЕКС-ЛТД”(державна реєстрація змін до установчих документів проведена 03.08.2004р.) учасниками товариства ( п.5.1 Статуту) юридична особа -Приватне мале підприємство”Кіден” та фізична особа -Боричева Світлана Іванівна.
Права та обов?язки товариства та його учасників визначені в розділі 5 Статуту ( стара редакція). Відповідно до п.6.5 Статуту учасник товариства може за згодою решти учасників товариства відступини свою частку ( її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам. Згідно п.6.8 Статуту частка учасника товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі воно зобов?язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року.
02.03.2007р. засновником приватного підприємства „ІКІО” прийнято рішення про вихід приватного підприємства „ІКІО”, яке відповідно до Статуту є правонаступником приватного малого підприємства ”Кіден”, із складу співучасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД”, та передачу своєї частки, що складає 94,2% в Статутному фонді ТОВ „Апекс-ЛТД” на користь іншого співучасника ТОВ „АЛЕКС_ЛТД” -Боричевої Світлани Іванівни. Будь-яких майнових претензій до Боричевої С.І. стосовно передачі їй частки в Статутному фонді ТОВ „Апекс-ЛТД” не маю.
16.04.2007р. загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” засновник приватного підприємства „ІКІО” Кульгук Іван Григорович адресував заяву відповідно до якої Кульгук Іван Григорович , засновник приватного підприємства „ІКІО”, просить вивести ПП „ІКІО” зі складу учасників ( засновників) ТзОВ „ АЛЕКС-ЛТД” . Припиняючи свою участь у складі засновників ( учасників) товариства, має намір відступити належну приватному підприємству „ІКІО” частку у статутному фонді ( капіталі) цього товариства БОРИЧЕВІЙ Світлані Іванівні. Відступлення частки здійснюється на безоплатній основі з дотриманням вимог чинного законодавства щодо процедури оформлення переходу до правонаступника відповідних прав на умовах, які були нами попередньо узгоджені. Цією заявою одночасно стверджує, що ніяких претензій, у тому числі і майнових, до товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” та інших його учасників приватне підприємство „ІКІО” не має і мати не буде.
Позивач по справі просить захистити його корпоративне та майнове право у спосіб, визначений ним, зокрема, визнати недійсною заяву засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича, адресовану загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 16.04.2007р., а також визнати незаконними усі документи та дії, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви., визнати недійсним та скасувати протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічний перелік способів захисту цивільних прав встановлено ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Аналогічно ст.10 Закону України „Про господарські товариства” визначає, що учасники господарського товариства реалізують свої корпоративні права у встановленому установчими документами порядку.
Позивач як засновник ПП ”ІКІО” та учасник ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” вважає, що відповідач порушив його корпоративні та майнові права.
Зокрема, вважає, що підставою визнання заяви засновника ПП „ІКІО” від 16.04.2007 р. недійсною, стало не вжиття відповідачем ТОВ”АЛЕКС-ЛТД” заходів щодо розгляду заяви від 16.04.2007 р. на загальних зборах, як це передбачено розділом 9 „Органи управління товариством та їх посадові особи” Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД”, зареєстрованого зборами учасників (протокол від 03.06.2004 р.), чим порушено право позивача на розгляд його заяви і прийняття відповідного рішення зборами.
Суд із зазначеним погодитись не може, оскільки вимагати розгляду питання на зборах учасників товариства ( розділ 9 п.9.2.2 Статуту) може лише учасник товариства, а відповідно до діючої редакції Статуту ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, станом на 16.04.2007р., учасниками були : юридична особа -Приватне підприємство „ІКІО” правонаступник Приватного малого підприємства ”Кіден” та фізична особа -Боричева Світлана Іванівна.
Засновник приватного підприємства Кульгук Іван Григорович, наділений корпоративними та майновими правами відповідно до Статуту ПП”ІКІО”.
Відповідно до Статуту ТОВ”АЛЕКС-ЛТД” вищим органом товариства - зборами учасників товариства розглядаються питання поставлені учасниками даного товариства, зокрема в той час - ПП”ІКІО” та Боричева С.І.
При цьому судом враховуються правова позиція викладена в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. N 13 „ Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, зокрема, Верховний суд вважає, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК ( 435-15 ) та Закону про господарські товариства ( 1576-12 ) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).
З огляду на зазначене, відповідач корпоративних прав позивача не порушив, крім того, заява засновника ПП „ІКІО” від 16.04.2007р., не є актом індивідуальної дії ТОВ „АЛЕКС-ЛТД”, не є рішенням відповідача, чи його учасника, щодо неї позивач невірно визначив відповідача, оскільки взаємовідносини засновника ПП”ІКІО” з третіми особами врегульовані Статутом ПП”ІКІО”.
Твердження позивача, що оспорювана заява від 16.04.2007р., а саме її дія, потягнула за собою привласнення частки майна ПП „ІКІО”, яка була внесена до статутного фонду ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” і не повернута до сьогоднішнього дня. При цьому вказує, що докази є в матеріалах справи, хоча будь-яких доказів в супереч ст.33 ГПК України позивачем не надано, які б свідчили про привласнення частки майна ПП”ІКІО” товариством з обмеженою відповідальністю”АЛЕКС-ЛТД”.
Учасником ТОВ „АЛЕКС-ЛТД” прийнято рішення ПП „ІКІО” від 02.03.2007р., про вихід ПП „ІКІО” із складу співучасників ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” та передачу своєї частки, а саме 94,2% в статутному фонді ТзОВ „АЛЕКС-ЛТД” - Боричевій С.І. ( учаснику ТОВ”АЛЕКС-ЛТД”).
Щодо вимог позивача про визнання незаконними усіх документів та дії, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви, то зазначена вимога сформована в порушення ст.54 ГПК України та не узгоджується з вимогами ст.33 ГПК України, та приписам способів захисту порушених прав визначених ст.20ГК України та 16 ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом ".
Позивач просить визнати недійсним та скасувати протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р. , однак даний спосіб захисту порушеного права чи інтересу не узгоджується з приписами ст. 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України.
Зокрема, п.5 ст. 98 ЦК України учасником товариства до суду можуть бути оскаржені рішення загальних зборів.
Відповідно до ч. 3 п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 „ Про практику розгляду судами корпоративних спорів” у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України..
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому у їх задоволенні належить відмовити. При цьому, згідно ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України у зв'язку із відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 22, 33, 38, 44, 49, 66-68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
У позові Приватного підприємства „ІКІО” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ЛТД” м. Хмельницький про визнання недійсною заяви засновника приватного підприємства „ІКІО” Кульгука Івана Григоровича, адресовану загальним зборам учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 16.04.2007р., а також визнання незаконними усіх документів та дій, що приймалися і проводилися відповідачем на підставі цієї заяви., визнання недійсним та скасування протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС -ЛТД” від 12 квітня 2007 р. відмовити.
Суддя
Повний текст рішення оформлено та підписано 22.07.2010р.
Віддрук. 3 прим.: 1 - до матеріалів справи, 2- позивачу; 3 -відповідачу.