Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" липня 2010 р. Справа № 62/126-09
вх. № 6305/4-62
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя
суддя
суддя
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - за первісним позовом - Івтушок С.В., довіреність № 207 від 02.07.09,
відповідача за первісним позовом - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків
до Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 21834,34 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків
про стягнення 112800,00 грн.
Позивач - ТОВ ТД "Арго Трейд" звернувся до господарського суду із позовною заявою про виселення відповідача - ФОП ОСОБА_2 з займаного за договором суборенди №ТД 0612-07А від 05.07.07р. приміщення, а також про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 21834,34 грн.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 07.10.09р. призначено для розгляду справи № 62/126-09 колегію суддів у складі: головуючий суддя Суярко Т.Д., суддя Бринцев О.В. та суддя Рильова В.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.09р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить додатково стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 01.08.09р. по 10.08.09р. у сумі 629,00грн., а також неустойку за прострочення повернення приміщення за період з 11.08.09р. по 07.10.09р. у сумі 18896,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.09р. прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ ТД "Арго Трейд" 112800,00 грн. збитків, внаслідок пошкодження майна відповідача, до сумісного розгляду разом із первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.09р. задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової будівельно-
технічної експертизи. Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу та доручити її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Оплату робіт по виконанню судової будівельно-технічної експертизи доручено відповідачу за первісним позовом.
Провадження по справі зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 20 січня 2010 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було повернуто до господарського суду справу № 62/126-09 з повідомленням про неможливість надання висновку, у зв"язку не наданням сторонами додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 21 січня 2010 року у зв*язку з відпусткою судді Суярко Т.Д. було внесено зміни у склад колегії по справі № 62/126-09 та для розгляду справи № 62/126-09 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Бринцев О.В. та Рильова В.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.10р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на "18" лютого 2010 р. об 10:00.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 18.02.10р., у зв"язку із відрядженням судді Хотенець П.В. було внесено зміни у склад колегії по справі № 62/126-09 та для розгляду справи № 62/126-09 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Суярко Т.Д., судді Бринцев О.В. та Рильова В.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.10р. призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Оплату робіт по виконанню судової будівельно-технічної експертизи доручено відповідачу за первісним позовом.
Провадження по справі зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 31.0510р. Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було повернуто до господарського суду справу № 62/126-09 з повідомленням про зняття експертизи з проведення без виконання, оскільки ФОП ОСОБА_2 не було слпачено рахунок за проведення вказаної експертизи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.10р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.06.10р. о 14:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.10р., у зв'язку з відпусткою судді Рильовой В.В., справу № 62/126-09 було передано колегії суддів у судді головуючий суддя Суярко Т.Д., суддя Бринцев О.В., суддя Шатерніков М.І. для подальшого розгляду.
У судовому засіданні 05.07.10р. оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі до 07.07.10р. о 16:00 год.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки на ухвалах господарського суду
Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом
Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 21 червня 2010 року за вих. №015399.
Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу за первісним позовом на адресу, вказану позивачем за первісним позовом у позовній заяві, відповідачем за первісним позовом у зустрічній позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на ФОП ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_2).
Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.
Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судове засідання не з'являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
05.07.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди №ТД0612-07А частини нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 3 в м. Харкові, площею 80,1 кв.м., з метою розміщення магазину. Як вбачається зі змісту п.4.1. даного договору, копія якого міститься в матеріалах справи, орендна плата встановлюється в грошовій формі в розмірі 1000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати за місяць. Орендну плату суборендатор перераховує на розрахунковий рахунок суборендодавця, як передплату до першого числа поточного місяця. Договір суборенди № ТД0612-07А від 05.07.07р., укладено строком з 26.07.07р. по 31.12.07р.
Крім того, як свідчать матеріали справи, Додатковою угодою до договору суборенди №ТД0612-07А від 05.07.07р., укладеною між сторонами 30.04.08р. до п. 4.1 цього договору внесено зміни та викладено його в наступній редакції: «п.4.1. Орендна плата встановлюється в грошовій формі у розмірі 5050,00 грн. на місяць», а також Додатковою угодою від 28.12.08р. до цього ж договору укладеною між сторонами, строк дії договору суборенди № ТД0612-07А від 05.07.07р. продовжено до 31.12.09р.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконуючи свої зобов»язання за договором суборенди № ТД0612-07А від 05.07.07р. передав відповідачеві нежитлові приміщення, що є предметом цього договору (частину нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 3 в м. Харкові, площею 80,1 кв.м.). Даний факт підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 05.07.07р. Згідно вказаного акту приймання-передачі, приміщення, яке передається знаходиться в нормальному технічному стані. Зауваження у сторін до
цього приміщення відсутні.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ «Торговий дім «Арго Трейд» від 03.08.09р. №250 (а.с. 13) та докази його відправлення (а.с.89), яким позивач повідомив відповідача про відмову від договору суборенди та просить вважати договір розірваним у зв'язку з простроченням сплати орендних платежів більш ніж три місяці підряд.
Даний лист було направлено відповідачеві 05.08.09р., про що свідчить штемпель відділення поштового зв»язку на опису вкладення у цінний лист (а.с.6), а отримано листа відповідачем було 11.08.09р. Факт направлення листа про відмову від договору підтверджується поясненнями представників сторін (вх.№13107 від 20.10.09р., вх.№13105 від 20.10.09р.)
Відповідно до ст.. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що договір суборенди нерухомого майна № ТД0612-07А від 05.07.07р., є припиненим з 11.08.2009р. (дата отримання листа про відмову від договору) внаслідок його розірвання.
За користування орендованими приміщеннями відповідачеві нарахована суборендна плата за період з грудня 2008 року по липень 2009 року в сумі 40400,26 грн. З яких відповідачем сплачено лише 22055,00 грн. (згідно прибуткового касового ордеру №2892 від 27.02.09р. на суму 7055,00 грн. та прибуткового касового ордеру №4596 від 01.04.09р. на суму 15000,00 грн.), після чого залишок заборгованості по орендній платі складав 18345,26 грн. Окрім того, позивачем у заяві про збільшення позовних вимог було донараховано відповідачеві суборендну плату за період з 01.08.09р. по 11.08.09р. у сумі 1629,00 грн.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.10.09р. складає 19974,26 грн.
Відповідач доказів оплати заборгованості суду не надав, контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не представив.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
До договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (ст.774 ЦК України).
Відповідно до ст.. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором зі сплати суборендної плати, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України та права позивача. Зокрема, вивченням матеріалів справи судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 19979,00 грн., а також наявності обов'язку по поверненню орендодавцеві орендованого приміщення. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки суду не надано - докази належної оплати орендної плати, своєчасного повернення орендованого приміщення в матеріалах справи не містяться.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, а також виселення його із займаних приміщень, оскільки вони обґрунтовані, документально підтвердженні матеріалами справи та не спростовані відповідачем в процесі її розгляду.
Також позивач просить стягнути з відповідача 18896,40 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого приміщення за період з 11.08.09р. по 07.10.09р.
Надаючи правову кваліфікацію позовним вимогам в цій частині суд виходить з наступного.
Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою цієї ж статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
В матеріалах справи відсутні документи на підтвердження того, що відповідач за первісним позовом повернув позивачеві орендоване приміщення.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 18896,40 грн. неустойки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виселення відповідача за первісним позовом із займаного ним приміщення, оскільки вона продовжує займати вказане приміщення після закінчення строку дії договору. Посилання відповідача за первісним позовом у судовому засіданні, що приміщення ним звільнено приблизно 01.08.2009р., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскліьки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного відповідач за первісним позовом не надав.
Окрім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача експлуатаційні витрати на утримання приміщення у сумі 3489,34 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги актом звірки за 2009 рік по рахунку 37.7 та надісланими відповідачеві 11.09.09р. рахунками-фактурами на сплату експлуатаційних послуг.
Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.7 договору суборенди нерухомого майна № ТД0612-07А від 05.07.07р., відповідач зобов»язаний сплачувати позивачеві експлуатаційні витрати на утримання приміщення на підставі рахунку-фактури, який виставляється позивачем до 5-го числа поточного місяця.
Однак, вказаним договором не встановлено строку виконання зобов»язання по оплаті відповідачем експлуатаційних витрат на утримання приміщення.
Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого
визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою сплатити експлуатаційні послуги.
З наведених вище обставин суд не вважає належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення зобов»язання з оплати експлуатаційних послуг на момент звернення до суду та станом на момент розгляду справи акт звірки за 2009 рік по рахунку 37.7 (арк..с.25).
Розглянувши зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_2 та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що 31.07.09р. в орендованому приміщенні стався обвал стелі, внаслідок чого зазнало пошкоджень майно орендаря, а саме товар, яки знаходився у цьому приміщенні, зазначаючи при цьому, що цей обвал стався внаслідок систематичного не проведення ТОВ ТД «Арго-Трейд» капітального ремонту орендованого приміщення.
Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що необхідність проведення ремонту орендованого приміщення виникла ще з 07.07.08р., коли сталось затоплення цього приміщення з квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого відбулось прогинання перекрить на стелі, здуття на стінах, провисання навісної стелі, про що ділянкою №45 КП «Жилкомсервіс» та ДП «Харківспецкомунікації» КП «Харьковспецсервіс» 07..07.08р. було складено акти.
Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що в одній з кімнат орендованого приміщення (кабінет №4 в літ.»А-2» площею 11,7 кв.м.) стався обвал навісної стелі, дерев»яних перекрить, внаслідок чого приміщення набуло аварійного стану, про що ділянкою №45 КП «Жилкомсервіс» було складено акт від 31.07.09р.
Як вказує у зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом, ним, а також ДП «Харківспецкомунікації» КП «Харьковспецсервіс» неодноразово було повідомлено ТОВ ТД «Арго-Трейд» про необхідність проведення капітального ремонту.
Надаючи правову кваліфікацію позовним вимогам в цій частині суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з абзацами 1-4 п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; недоодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених
законом.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України та ч.2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.
Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.
Відповідно до положень ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно акту-приймання передачі від 05.07.2009р. приміщення було передано у нормальному технічному стані, зауваження у сторін до приміщення були відсутні.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, які б свідчили про незадовільний стан орендованих приміщень протягом строку оренди. Посилання позивача за зустрічним позовом на неодноразові звернення до відповідача за зустрічним позовом з повідомленнями про незадовільний стан приміщень не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи.
Навпаки, матеріалами справи підтверджується здійснення орендних платежів з боку позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до ст.776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Також вказана норма передбачає права наймача у разі не проведення капітального ремонту, зокрема, право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, вимагати відшкодування вартості ремонту, розірвання договору та відшкодування збитків.
Укладеним між сторонами договором не встановлено строк проведення капітального ремонту, про невідкладну потребу у проведенні капітального ремонту позивач за зустрічним позовом відповідача за зустрічним позовом не повідомляв. Отже, з боку відповідача за зустрічним позовом було відсутнє неналежне виконання зобов'язань зі здійснення капітального ремонту.
Акти ділянки №45 КП «Жилкомсервіс» та ДП «Харківспецкомунікації» КП «Харьковспецсервіс» від 07..07.08р. та від 31.07.09р., на які посилається позивач за зустрічним позовом, свідчать про те, що обвал стався внаслідок залиття приміщення із квартири АДРЕСА_1, тобто внаслідок події, настання якої не залежало від позивача за первісним позовом.
Наведене у сукупності свідчить про відсутність протиправної поведінки з боку відповідача за зустрічним позовом та про відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між не здійсненням відповідачем за зустрічним позовом капітального ремонту та збитками позивача за зустрічним позовом.
Також позивачем за зустрічним позовом не доведений розмір збитків та не додано належних та допустимих доказів того, що внаслідок обвалу навісної стелі та дерев»яних перекрить у орендованому нею приміщенні завдали їй збитків саме на суму 112800,00 грн. Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Акт комісії у складі позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 та мешканців будинку №3 по вул..Полтавський шлях, в м.Харкові: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 31.07.09р., яким позивач за зустрічним позовом обґрунтовує розмір понесених збитків не може бути прийнятий судом як належний доказ розміру збитків, оскільки у осіб, які склали даний акт відсутні повноваження, знання та навички необхідні для того, щоб надати висновок щодо розміру збитків, спричинених внаслідок обвалу навісної стелі та дерев»яних перекрить у приміщенні.
Розмір понесених позивачем за зустрічним позовом збитків не може бути підтверджений також і товарною накладною та актом прийому-передачі від 28.09.07р., на якій посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своєї позиції, оскільки вказана накладна та акт прийому передачі підтверджують лише факт поставки позивачу за зустрічним позовом товару - металеві двері у кількості 65 шт., доказів того, що вказані двері знаходились у приміщенні у якому стався обвал, і того, що саме ці двері було пошкоджено позивачем за зустрічним позовом не надано.
Вказане вище свідчить про відсутність усіх елементів складу правопорушення а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки, як підстави для відшкодування збитків, з огляду на що суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Посилання позивача за зустрічним позовом у судовому засіанні на ст.768 ЦК України як на підтвердження обов'язку відповідача за зустрічним позовом гарантувати якість речі, переданої у найм, базуються на довільному тлумаченні вказаної диспозитивної норми права, оскільки відповідно до ч.1 ст.768 ЦК України, наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму. Доказів, які б свідчили про надання вказаної гарантії, позивачем за зустрічним позовом не надано.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Враховуючи вказані обставини та те, що позивач за зустрічним позовом не надав суду жодного належного доказу, який би обґрунтував розмір понесених збитків та підтвердив би, що ці збитки понесені з вини позивача за первісним позовом, суд відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 386, 391, 526, 530, 610, 611, 629, 782, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Первісний позов задовольнити частково.
Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 з займаного нежитлового приміщення по вул. Полтавський шлях, 3 в м. Харкові, площею 80,1 кв.м.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгового дому «Арго Трейд» (61033, м.Харків, 2-й Вологодський в»їзд,2, рахунок №26004001000522 в ВАТ «Перший інвестиційний банк» у м.Києві, МФО300506, ідентифікаційний № 31440281) 19979,00 грн. боргу, 18896,40 неустойки, 458,86 грн. витрат по сплаті держмита та 105,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3489,34 грн. експлуатаційних витрат - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Повний текст рішення по справі №62/126-09 підписано 07.07.10р.