06 червня 2022 року Справа № 280/57/22 м.Запоріжжя
ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 3932,20 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 3920,20 грн. грн.
Ухвалою судді від 10.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідач відзив на позовну заяву, суду не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України
Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день подання позову до суду, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 3932,20 грн.
Вищевказаний податковий борг виник на підставі наступного.
Відповідно до п.п 266.1.1 п. 266.1 er. 266 Податкового кодексу України Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно з положенням п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ГІКУ Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до підпункту 266.10.3. пункту 266.10. ст. 266 ПКУ податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (1095 дні).
На підставі даних ITC «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, та відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було сформовано:
1) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0019798-5607-0832 від 22.05.2019 року на загальну суму 917,20 грн. за податковий період 2018 рік.
2) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0019799-5607-0832 від
22.05.2019 року на загальну суму 936,85 грн. за податковий період 2018 рік.
Податкові повідомлення - рішення 08.06.2019 року були направлені боржнику
рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
3) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0008509-5605-0832 від
28.02.2020 року на загальну суму 1 028,06 гри. за податковий період 2019 рік.
4) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0008510-5605-0832 від 28.02.2020 року на загальну суму 1 050,09 грн. за податковий період 2019 рік.
Податкові повідомлення - рішення 11.03.2020 року були направлені боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.н. 14.1.175 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим Кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку визначеному Податковим Кодексом України.
Відповідно до пункту 59.1 етапі 59 Податкового Кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податковою боргу боржнику
За п.п. 14.1.137 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ним Кодексом та іншими законами України;
Згідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податковою боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до ст. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Доказів , що податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не надано.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України податковим органом з метою погашення податковою боргу боржнику направлялась податкова вимога форми «Ф» від 16.10.2018 року № 49647-56 на суму 1587.51 грн., рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення лист вручено 07.11.2018 року.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, і складає 95212, 05 грн.
Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п. 19-1.1.22 ст. 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.19-1.1.45 ст.19-1.1 ПК України)
Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Як встановлено судом, на момент розгляду справи в суді, заявлену до стягнення суму податкового боргу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 3932,20 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 20 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова