26 травня 2022 року Справа № 160/16109/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняБороди І.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Підлужного В.М. Деркач М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -
09 вересня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (Вх.№91364/21 від 21.10.2021 р.), просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗП4205/123/НП/СПТД-ФС від 12 серпня 2021 року винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським Володимиром Віталійовичем відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 96 000 (дев'яносто шість тисяч) грн.;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» № 1197 від 09 червня 2021 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено припис про усунення порушень законодавства про працю № ЗП1126/127/АВ/П від 19.03.2021 року та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗП1126/127/АВ/ПП.
На зазначений припис позивачем начальнику Головного управління Держпраці у Запорізькій області було подано скаргу, у задоволені якої відмовлено, та згодом подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування цього припису та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗП1126/127/АВ/ПП.
Однак, 16.06.2021 року інспектори Головного управління Держпраці у Запорізькій області вийшли за адресою ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 для проведення позапланового заходу - інспекційного відвідування щодо перевірки виконання припису, який оскаржується позивачем, та який враховуючи текст припису, що оскаржується, не є можливим виконати суб'єктом підприємницької діяльності, про що перед отриманням направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) повідомлено інспекторів представником ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 , як усно так і в письмовому повідомлені від 16.06.2021 року.
Не зважаючи на необґрунтованість та безпідставність дій з боку Головного управління Держпраці у Запорізькій області у вигляді позапланового заходу -інспекційного відвідування щодо перевірки стану виконання припису від 19.03.2021 року №ЗП1126/127/АВ-П, 12 серпня 2021 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладання на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафу в розмірі 96 000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗП4205/123/НП/СПТД-ФС.
Крім того, зазначає, що відповідно до наказу №1197 від 09.06.2021 року по суті призначено перевірку виконання протиправного припису, який не можливо виконати, оскільки приписом №ЗП1126/127/АВ/П від 19 березня 2021 року про усунення виявлених порушень законодавства про працю зобов'язано ФОП ОСОБА_1 забезпечити додержання норм законодавства про працю з питання оформлення трудових відносин з 2 фізичними особами (без жодної їх ідентифікації).
Такі вимоги з боку інспектора Головного управління Держпраці у Запорізькій області, на думку позивача, є не можливими до виконання.
Вказує, що допущення відповідачем інших порушень, пов'язаних з винесенням припису, свідчить про протиправність припису, що також підтверджено і рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі №160/9687/21, яким позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено - визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року №ЗП1126/127/АВ/П.
Враховуючи той факт, що визнання протиправним індивідуального акту (припису) є наслідком визнання неможливості застосування його з моменту його видання, а отже не може бути правомірним наказ щодо перевірки виконання неправомірного припису.
З урахуванням наведеного позивач вважає, що оскаржувані постанова та наказ є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року та від 13 травня 2022 року вирішено провести судове засідання по адміністративній справі №160/16109/21 року в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
06 жовтня 2021 року та 08 листопада 2021 року від представника відповідача засобами поштового зв'язку надійшли відзиви на позовну заяву та, відповідно, на уточнену позовну заяву, у яких відповідач заперечує проти позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.06.2021 року № 619, інспектором праці Коник С.В. з 16.06.2021 року по 23.06.2021 року з метою проведення заходу державного контролю було здійснено вихід до ФОП ОСОБА_1 (адреса ведення діяльності АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») з питань оформлення трудових відносин.
16.06.2021 року представнику за довіреністю Маринюк Ю.А. було вручено під підпис копію направлення на проведення заходу державного нагляду ФОП ОСОБА_1 .. Також 16.06.2021 року в присутності зазначеної особи було складено вимогу № ЗП4205/123/АВ від 16.06.2021 про надання документів для проведення заходу державного контролю. Зазначену Вимогу ОСОБА_2 відмовився отримувати, про що було зроблено відмітку в вимозі та 16.06.2021 року її було направлено на юридичну адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 6912103350396. Станом на 23.06.2021 вимогу ФОП ОСОБА_1 не вручено під час доставки: інші причини (інформація з сайту укрпошти).
Також 16.06.2021 року від ФОП ОСОБА_1 надійшов лист за вх. № 10887-08 від 16.06.2021 року про те, що ФОП не допускає співробітників Головного управління Держпраці у Запорізькій області до позапланової перевірки, чим створені перешкоди в діяльності посадових осіб ГУ Держпраці у Запорізькій області
Враховуючи викладене, здійснити захід державного контрою вищевказаного підприємця з питань оформлення трудових відносин не вбачається можливим, у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, про що складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ЗП4205/123/НП від 23.06.2021 року.
Ненадання посадовій особі ГУ Держпраці у Запорізькій області необхідних для проведення заходу контролю документів є порушенням норм чинного законодавства, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 частини 2 ст. 265 КЗпП України.
Уповноваженою посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи про накладення штрафу листом від 02.07.2021 № 08/03.4-06/6827.
12 серпня 2021 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В., на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23 червня 2021 року № ЗП4205/123/НП, прийнято постанову про накладення штрафу № ЗП4205/123/НШСПТД-ФС у розмірі 96 000,00 грн.
Також вказує на необґрунтованість посилання на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 160/9687/21, оскільки судом в цій справі неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року зупинено провадження в справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі № 160/9687/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Ухвалою суду від 27 квітня 2022 року поновлено провадження в справі.
Останнє судове засідання в справі відбулось 26 травня 2022 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області з 10.03.2021 р. по 19.03.2021 р. на підставі відповідного направлення проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про працю, фактичне місце здійснення господарської діяльності: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресом: АДРЕСА_1 .
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 19.03.2021 року № ЗП1126/127/АВ, в якому зазначено про порушення позивачем вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення 2 працівників до виконання трудових обов'язків без укладання з ними відповідних трудових договорів. Також позивачем не дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» у частині повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівників на роботу до початку роботи працівника за укладеним договором.
Цей акт підписано ФОП ОСОБА_1 із зауваженнями, які викладені на 7 (сьомій) сторінці акту.
Приписом про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року № ЗП1126/127/АВ/П позивача зобов'язано забезпечити додержання вимог законодавства про працю, а саме: ч. 1 статті 21, ч.3 статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Скарга на припис залишена без задоволення.
Відповідно до наказу заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області №1197 від 09.06.2021 року та на підставі направлення на проведення заходу держаного нагляду (контролю) від 09.06.2021 року № 619 посадовими особами відповідача здійснено вихід за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресом: АДРЕСА_1 з метою перевірки стану виконання припису про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року № ЗП1126/127/АВ-П.
Листом від 16.06.2021 року ФОП ОСОБА_1 не допустив співробітників Головного управління Держпраці у Запорізькій області до позапланової перевірки.
23.06.2021 року відповідачем складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ЗП4205/123/НП.
12 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗП-4205/123/НП/СПТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96 000,00 грн. за порушення, відповідальність за яке, передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Вважаючи наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області № 1197 від 09 червня 2021 року щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП-4205/123/НП/СПТД-ФС від 12 серпня 2021 року протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).
Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 (далі Порядок №823).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно п.п.8, 9 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Суд зазначає, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду знаходилась справа №160/9687/21, предметом розгляду якої було визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року №ЗП1126/127/АВ/П, на підставі якого Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області прийняті наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області "Про проведення заходу державного нагляду (контролю)" №1197 від 09.06.2021 року та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗП4205/123/НП/СПТД-ФС від 12 серпня 2021 року, які є предметом розгляду у справі №160/16109/21.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9687/21 від 16 серпня 2021 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю та вирішено: визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року №ЗП1126/127/АВ/П; визнати протиправним та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 19.03.2021 року №ЗП1126/127/АВ/ПП, прийняте Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року в адміністративній справі №160/9687/21 залишено без змін.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №160/9687/21, яким, зокрема, визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень від 19.03.2021 року № ЗП1126/127/АВ/П, набрало законної сили 26 січня 2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відмінність від встановлення незаконності (протиправності) актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлене законом або зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням (аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 08.12.2009 року у справі 09/235, номер в ЄДРСРУ -7417986.).
Враховуючи той факт, що визнання протиправним індивідуального акту (припису) є наслідком визнання незаконним і застосування його з моменту його видання, не може бути правомірним наказ щодо перевірки виконання неправомірного припису № 1197 від 09 червня 2021 року та, відповідно, постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗП-4205/123/НП/СПТД-ФС від 12 серпня 2021 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що під час прийняття оскаржуваних наказу про проведення перевірки та постанови про накладення штрафу відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.
Приймаючи рішення у справі, суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 960,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Запорізькій області № 1197 від 09 червня 2021 року щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП-4205/123/НП/СПТД-ФС від 12 серпня 2021 року, винесену щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546) судові витрати у розмірі 960,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 03 червня 2022 року.
Суддя В.М. Олійник