03 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2906/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (далі - ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», позивач, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2, №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 грудня 2021 року ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» з метою декларування товару №1 «окіст свійських свиней морожений без кістки, вагою 21000 кг, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване» та товарів №2, №3 «сало свійських свиней хребтове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вага нетто - 20000,00 кг.» на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (МД) від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117091, №UA205140/2021/117087 та №UA205140/2021/117129.
Ознайомившись із поданими до митного оформлення документами митний орган дійшов висновку, що заявлена митна вартість за основним методом щодо кожної з поставок не може бути визнана, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, з огляду на що винесено рішення про коригування митної вартості від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2, №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2 та складено картки відмови у прийнятті митних декларацій №UA205140/2021/005611, №UA205140/2021/005614, №UA205140/2021/005615.
Щодо зовнішньоекономічної операції позивач повідомляє, що ввезення на митну територію України вищезазначених товарів відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів: від 27 жовтня 2021 року №27102021, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером - компанією «G.VAN LANDSCHOOT & ZONEN NV/PRINS» (щодо ввезення товару №1) та від 29 вересня 2021 року №29882021, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією-експортером POL-EXPORT (щодо ввезення товару №2, №3) умовами яких передбачено, що найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в інвойсах на кожну партію товару.
Звертає увагу, що при ввезенні товару на митну територію застосовувались умови поставки Інкотермс - CPT, згідно із якими продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. В укладених між сторонами контрактах у розділі №4 містяться положення згідно з якими вантажовідправником може бути третя сторона, з огляду на що, зазначена у товаротранспортній накладній компанія SUS SUPERGEL є іноземним декларантом зі сторони експортера.
До кожної з поставок декларантом подавалися прейскуранти (прайс-листи), а відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Вказує, що укладені сторонами зовнішньоекономічні контракти (договори) містять положення про можливість після оплати за товар. При ввезенні товару на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури, де ідентифікуються експортер (продавець товарів) та отримувач (покупець). У зазначених правовідносинах не мала місця передплата за товар, а виставлялися рахунки-фактури (інвойс) як документи, що містять повну інформацію про товар та всі характеристики зовнішньоекономічних операцій.
З наведених підстав позивач уважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів, натомість при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів однозначно виключаються.
З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 21 квітня 2021 року №4754/7.3-10-14 представник відповідача заявлених позовних вимог не визнала та повідомила, що для митного оформлення товарів «сало свійських свиней хребтове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків» декларантом в інтересах ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» подано МД №UA205140/2021/117087 №UA205140/2021/117129, №UA205140/2021/117091. Згідно вказаних декларацій митну вартість товару заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору.
Разом із МД декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, зазначені у графі 44 МД, а саме: сертифікат якості рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, міжнародний ветеринарний сертифікат прейскурант (прайс-лист) виробника товару, зовнішньоекономічний договір (контракт), договір про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна», декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером, копія митної декларації країни відправлення.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак 28 грудня 2021 року №28/12-02 декларантом до митного органу подано заяву про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
Під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Так, щодо МД №UA205140/2021/117087 та №UA205140/2021/117129 зазначено, що в деклараціях країни відправлення №21PL301010E1472866 від 27 грудня 2021 року та від 27 грудня 2021 року №21PL30101ОЕ1475942 загальне числове значення становить 46614 злотих та 47080 злотих відповідно, проте в інвойсі №PL/050606979/2021- 034/0855 від 23/12/2021 - 10200 злотих. Слід зазначити, що курс Сеіпе (митний) Євро по відношенню до Злотого на дату оформлення декларації країни відправлення 27 грудня 2021 року становить 4,6614, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 10000 Євро, що відрізняється від числового значення в інвойсі - 10200 Євро; прайс-лист б/н від 08 листопада 2021 року надано ТзОВ «ФУДЛАЙФ Плюс» на товар, що імпортується, проте вказаний документ виробника товару відповідно до статті VII ГААТ повинен бути виданий для загального кола покупців; відповідно до пункту 5 контракту партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення; згідно пункту 6 контракту оплата здійснюється на умовах, обговорених в проформі- інвойсі і може включати попередню оплату, оплату по факту, відтермінування платежу. Проте в інвойсі №PL/050606979/2021-034/0855 від 23 грудня 2021 року в графі термін оплати продавцем не зазначено вид оплати (розрахунку) за товар; в CMR №033965 від 23 грудня 2021 року відправником є третя особа SAS SUPERGEL, відносини з якою не зазначено в товаросупровідних документах.
Стосовно МД №UA205140/2021/117091 встановлено, що згідно пункту 1 контракту від 27 жовтня 2021 року №27102021 поставка товару здійснюється на підставі проформи-інвойсу, яка передбачає умови поставки даного товару; в рахунку-фактурі від 23 грудня 2021 року №211482 зазначена інформація щодо передоплати; згідно пункту 5 контракту від 27 жовтня 2021 року №27102021 передбачено надання проформи-інвойсу, яка підтверджує поставку, пункту 6 контракту передбачено, що оплата здійснюється на підставі проформ-інвойсів, однак до митного оформлення дані документи не подані; в поданому прайс-листі від 20 грудня 2021 року №б/н відсутні підписи та печатки підприємства.
Згідно із рішеннями про коригування митної вартості від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000133/2 та №UA205140/2021/0000132/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,0 Дол.США/кг за МД від 11 листопада 2021 року №UA205140/2021/88935 та від 23 жовтня 2021 року №UA209160/2021/12741 та згідно із рішенням про коригування митної вартості від 28 грудня 2021 №UA205140/2021/0000131/2 - на рівні 2,60 Дол.США/кг за МД від 14 жовтня 2021 року №UA209160/2021/12195.
З огляду на вказане представник митного органу уважає, прийняті рішення про коригування митної вартості такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 118-126).
У відповіді на відзив від 31 травня 2022 року представник позивача додатково звертає увагу, що до митного оформлення усі документи подавалися в електронній формі, графи експортних митних декларацій заповнюються, а конвертація валюти відбувається автоматично з врахуванням офіційних курсів встановлених Центральним Банком Польської Республіки. Ніякого відношення до конвертації декларант не мав. До того ж, експортна декларація була надана компанією-відправником разом з іншими товаросупровідними документами, відповідальність за заповнення граф таких декларацій також несе експортер. У матеріалах справи наявні сертифікати про походження товару №FR2821000866, № FR2821000866, де у графі №1 «Назва та адреса відправника» зазначається SUPERGEL 28 by the order of Pol-Export, тобто на замовлення (арк. спр. 229-232).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 112).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (покупець) та компанією експортером «G.VAN LANDSCHOOT & ZONEN NV/PRINS» (продавець) було укладено контракт від 27 жовтня 2021 року №27102021 та компанією-експортером POL-EXPORT - контракт від 29 вересня 2021 року №2988202, відповідно до умов яких продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, вказаному в інвойсі, який являється невід'ємною частиною контракту (арк. спр. 83-93).
На підставі вказаних контрактів декларантом ПП «РЕСПЕКТ» в інтересах ТзОВ «ТРЕЙДАВТО ГРУП» було придбано товар, у зв'язку із чим на митний пост Волинської митниці подано МД:
від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117091 з метою декларування товару - «окіст свійських свиней морожений без кістки вага нетто-21000 кг. без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервована дата виробництва-20/07/2021-10/08/2021 термін придатності-20/07/2023-10/08/2023 Виробник- G.VAN LANDSCHOOT&ZONEN NV.BE. торговельна марка-нема даних, піддана заморозці (мінус 18 градусів С)»
від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117087 та UA205140/2021/117129 з метою декларування товару - «сало свійських свиней хребтове морожене, обвалене,представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок,не консервоване, в поліблоках, вага нетто-20 000кг, дата виробництва-27/11/2020,28/11/2021 термін придатності-27/11/2022,28/11/2023 при 18С градусів Виробник-SUPERGEL 28,EU. торговельна марка-нема даних»
Вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).
На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, суб'єкт господарювання надав такі документи:
- до МД від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117091: сертифікат якості від 23 грудня 2021 року, рахунок-фактура №2111482 від 23 грудня 2021 року, автотранспортна накладна №65440639 від 23 грудня 2021 року міжнародний ветеринарний сертифікат №BE/EX/OVB/2021/4369/1474 від 23 грудня 2021 року, сертифікат з перевезення походження товару № E.5.864.995 від 23 грудня 2021 року, прейскурант (прайс-лист) від 20 грудня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №27102021 від 27 жовтня 2021 року, договір про надання послуг митного брокера № 70 від 13 жовтня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів та іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення № 21BEE0000095718713.
- до МД від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117087: сертифікат якості від 21 грудня 2021 року, рахунок-фактура (інвойс) №PL/050606979/2021-034/0855, автотранспортна накладна №033965 від 23 грудня 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №FR2821000866 від 23 грудня 2021 року, прейскурант (прайс-лист) виробника від 08 листопада 2021 року), договір про надання послуг митного брокера №14 від 04 січня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, декларація-інвойс, складена уповноваженими №PL/050606979/2021/034/0855, копія митної декларації країни відправлення (експортної декларації) №21PL301010E1472866 від 27 грудня 2021 року).
- до МД від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117129: сертифікат якості від 21 грудня 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0849 від 23 грудня 2021 року, автотранспортна накладна від 22 грудня 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №FR2821000867 від 21 грудня 2021 року, прейскурант від 08 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29 вересня 2021 року, договір про надання послуг митного брокера від 04 січня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів та іншими державними органами, декларація-інвойс, складена уповноваженим експортером №PL/050606979/2021-034/0849, копія митної декларації країни відправлення №21PL301010E1475942 від 27 грудня 2021 року.
Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак 28 грудня 2021 року №28/12-02 декларантом до митного органу подано заяву про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості (арк. спр. 221-223).
Волинською митницею були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2, №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2, в яких зазначено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
Так, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2 за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за МД №UA205140/2021/117091 зазначено, що
- згідно пункту 1 контракту №27102021 від 27 жовтня 2021 року поставка товару здійснюється на підставі проформи-інвойсу, яка передбачає умови поставки даного товару;
- в рахунку-фактурі від 23 грудня 2021 року №211482 зазначена інформація щодо передоплати;
- згідно пункту 5 контракту №27102021 від 27 жовтня 2021 року передбачено надання проформи-інвойсу, яка підтверджує поставку, пунктом 6 контракту передбачено, що оплата здійснюється на підставі проформ-інвойсів, однак до митного оформлення дані документи не подані;
- в поданому прас-листі від 20 грудня 2021 року №б/н відсутні підписи та печатки підприємства.
У графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2. за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за МД №UA205140/2021/117087 та №UA205140/2021/117129, зазначено, що
- в деклараціях країни відправлення №21PL301010E1472866 від 27 грудня 2021 року та від 27 грудня 2021 року №21PL30101ОЕ1475942 загальне числове значення становить 46614 злотих та 47080 злотих відповідно, проте в інвойсі №PL/050606979/2021- 034/0855 від 23/12/2021 - 10200 злотих. Слід зазначити, що курс Сеіпе (митний) Євро за даними сайту www.monev.pl по відношенню до Злотого на дату оформлення декларації країни відправлення 27.12.2021 становить 4,6614, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 10000 Євро, що відрізняється від числового значення в інвойсі - 10200 Євро;
- прайс-лист б/н від 08 листопада 2021 року надано ТзОВ «ФУДЛАЙФ Плюс» на товар, що імпортується, проте вказаний документ виробника товару відповідно до Угоди про застосування статті VІI ГААТ повинен бути виданий для загального кола покупців;
- відповідно до пункту 5 контракту партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення;
- згідно пункту 6 контракту оплата здійснюється на умовах, обговорених в проформі- інвойсі і може включати попередню оплату, оплату по факту, відтермінування платежу. Проте в інвойсі №PL/050606979/2021-034/0855 від 23 грудня 2021 року в графі термін оплати продавцем не зазначено вид оплати (розрахунку) за товар;
- в CMR №033965 від 23 грудня 2021 року відправником є третя особа SAS SUPERGEL, відносини з якою не зазначено в товаросупровідних документах.
З огляду на вказане, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01 липня 2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України згідно із рішеннями про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000133/2 та №UA205140/2021/0000132/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,0 Дол.США/кг за МД від 11 листопада 2021 року №UA205140/2021/88935 та від 23 жовтня 2021 року №UA209160/2021/12741 та згідно із рішеннями про коригування митної вартості від 28 грудня 2021 №UA205140/2021/0000131/2 митну вартість товару визначено на рівні - 2,60 Дол.США/кг за МД від 14 жовтня 2021 року №UA209160/2021/12195.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/005611, №UA205140/2021/005614, №UA205140/2021/005615.
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 29 грудня 2021 року №UA205140/2021/118342, №UA205140/2021/118337 та від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/117596 (арк. спр. 139, 169, 202).
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин першої - другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до митних органів із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, необхідно надавати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації.
Як убачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «окіст свійських свиней морожений без кістки» та «сало свійських свиней хребтове морожене». При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності:
по МД №UA205140/2021/117087 та МД №UA205140/2021/117129
- в деклараціях країни відправлення №21PL301010E1472866 від 27 грудня 2021 року та від 27 грудня 2021 року №21PL30101ОЕ1475942 загальне числове значення становить 46614 злотих та 47080 злотих відповідно, проте в інвойсі №PL/050606979/2021- 034/0855 від 23/12/2021 - 10200 злотих. Слід зазначити, що курс Сеіпе (митний) Євро за даними сайту www.monev.pl по відношенню до Злотого на дату оформлення декларації країни відправлення 27.12.2021 становить 4,6614, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 10000 Євро, що відрізняється від числового значення в інвойсі - 10200 Євро.
- прайс-лист б/н від 08 листопада 2021 року надано ТзОВ «ФУДЛАЙФ Плюс» на товар, що імпортується, проте вказаний документ виробника товару відповідно до статті VII ГААТ повинен бути виданий для загального кола покупців;
- відповідно до пункту 5 контракту партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення;
- згідно пункту 6 контракту оплата здійснюється на умовах, обговорених в проформі- інвойсі і може включати попередню оплату, оплату по факту, відтермінування платежу. Проте в інвойсі №PL/050606979/2021-034/0855 від 23 грудня 2021 року в графі термін оплати продавцем не зазначено вид оплати (розрахунку) за товар;
- в CMR №033965 від 23 грудня 2021 року відправником є третя особа SAS SUPERGEL, відносини з якою не зазначено в товаросупровідних документах.
по МД №UA205140/2021/117091
- згідно пункту 1 контракту №27102021 від 27 жовтня 2021 року поставка товару здійснюється на підставі проформи-інвойсу, яка передбачає умови поставки даного товару.
- в рахунку-фактурі від 23 грудня 2021 року №211482 зазначена інформація щодо передоплати;
- згідно пункту 5 контракту №27102021 від 27 жовтня 2021 року передбачено надання проформи-інвойсу, яка підтверджує поставку, п. 6 контракту передбачено, що оплата здійснюється на підставі проформ-інвойсів, однак до митного оформлення дані документи не подані;
- в поданому прайс-листі від 20 грудня 2021 року №б/н відсутні підписи та печатки підприємства.
Так, статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частинами четвертою-п'ятою статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з цим, сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, або містять не повні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Судом установлено, що ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (покупець) з компанією експортером - компанією «G.VAN LANDSCHOOT & ZONEN NV/PRINS» (продавець) було укладено контракт від 27 жовтня 2021 року №27102021 та з компанією-експортером POL-EXPORT контракт від 29 вересня 2021 року №2988202 (арк. спр. 83-93).
Відповідно до пункту 1 вказаних контактів продавець продає, а покупець придбає товар, в зазначеному в інвойсі асортименті, який є невід'ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, погоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У випадку, якщо в проформах-інвойсах не погоджені умови поставки, товар може поставлятися на умовах FCA, чи EXW, чи CPT, чи CIP, відповідно до правил Інкотермс 2010.
Згідно з пунктом 6 контрактів оплата товару відповідно до даного контракту здійснюється на умовах, обумовлених в проформах-інвойсах і може включати в себе: передоплату, оплату по факту поставки і/або оплату з відстрочкою платежів. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунка покупця.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що за загальним правилом проформа- інвойс надається в разі здійснення авансового платежу, разом з тим зауважує, що у даному випадку оплата товару мала здійснюватися саме на умовах, обумовлених в проформах-інвойсах (передоплата або оплата по факту поставки або оплату з відстрочкою платежів), про що прямо зазначено у пункті 6 зовнішньоекономічних контрактів.
Більше того, в рахунку-фактурі від 23 грудня 2021 року №211482 зазначена інформація щодо передоплати.
В інвойсі №PL/050606979/2021-034/0855 від 23 грудня 2021 року в графі термін оплати продавцем не зазначено вид оплати (розрахунку) за товар.
Суд враховує норми пункту 5 контрактів якими визначено, що відправкою покупцю проформи-інвойса продавець підтверджує свою згоду здійснювати поставку обумовленої партії товару на вказаних в ній умовах. Здійсненням предоплати партії товару згідно проформи-інвойсу покупець підтверджує свою згоду з умовами даного документа. Поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту предоплати або на протязі 30 календарних днів з моменту підписання сторонами проформи-інвойсу, якщо оплата здійснюється з відстрочкою платежу.
Таким чином, твердження позивача проте, що розрахунки за ввезений товар здійснюються на умовах після оплати не підтверджується жодними письмовими доказами, на підставі яких суд міг би зробити висновок проте, що сторони домовилися саме про такі умови оплати.
Натомість виходячи із умов зовнішньоекономічного контракту оплата товару з відстрочкою платежу може здійснюватися виключно після підписання проформи-інвойсу.
Також, як встановлено судом, в деклараціях країни відправлення №21PL301010E1472866 від 27 грудня 2021 року та від 27 грудня 2021 року №21PL30101ОЕ1475942 загальне числове значення становить 46614 злотих та 47080 злотих відповідно, проте в інвойсі №PL/050606979/2021-034/0855 від 23/12/2021 - 10200 злотих. Слід зазначити, що курс Сеіпе (митний) Євро по відношенню до Злотого на дату оформлення декларації країни відправлення 27 грудня 2021 року становить 4,6614, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 10000 Євро, що відрізняється від числового значення в інвойсі - 10200 Євро.
Така розбіжність в загальній сумі товару, на думку суду, викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності зазначення декларантом митної вартості товару.
Також в ході судового розгляду справи знайшли підтвердження доводи відповідача проте, що в CMR №033965 від 23 грудня 2021 року відправником є третя особа SAS SUPERGEL, відносини з якою не зазначено в товаросупровідних документах.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до пункту 4 контракту від 29 вересня 2021 року №2988202, укладеного між компанією-експортером POL-EXPORT та позивачем, вантажовідправником може бути третя сторона.
У поданій позовній заяві позивач стверджує, що SUS SUPERGEL є іноземним декларантом зі сторони експортера, однак жодних письмових доказів на підтвердження таких доводів не надає.
Суд констатує, що відповідно до пункту 5 контракту з кожною поставкою продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали товаросупровідних документів, необхідних для митного оформлення і сертифікації.
Слід зазначити, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Отже, обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.
Стосовно посилання митного органу на те, що в поданому прайс-листі від 20 грудня 2021 року №б/н відсутні підписи та печатки підприємства та прайс-лист б/н від 08 листопада 2021 року надано ТзОВ «ФУДЛАЙФ Плюс» на товар, що імпортується, проте вказаний документ повинен бути виданий для загального кола покупців, суд зазначає, що вказані порушення самі по собі не є підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки не впливають на таку вартість.
Разом з тим, на думку суду, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи: не підтверджували заявлену вартість; містили розбіжності у числових значеннях в документах, які мають обов'язковий характер; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі витребуваних документів, а наявні документи містили неточності. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв'язку з відсутністю у наданих декларантом документах відомостей про об'єктивні й достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та вчиняти послідовні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Також, як установлено судом, декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак 28 грудня 2021 року №28/12-02 декларантом до митного органу подано заяву про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості (арк. спр. 221-223).
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларантом обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої статті 58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України.
Метод 2а (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої Інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до статті 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі (GATT). Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
Таким чином, митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана за основним методом, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, оскільки декларантом не надано належних документів та не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару суд приходить до висновку, що товариству правомірно відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2, №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а, тому, у задоволенні позову слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 44359373) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28 грудня 2021 року №UA205140/2021/000131/2, №UA205140/2021/000132/2 та №UA205140/2021/000133/2 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення виготовлено 03 червня 2022 року