03 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2415/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом (із урахуванням нової редакції позовної заяви від 24 березня 2022 року) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії при ГУ ПФУ у Волинській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 24 грудня 2021 року №38/1250 про результати розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року за фактичною тривалістю; зобов'язати комісію при ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за професією підземний слюсар гірноробочий, підземний слюсар черговий і по ремонту устаткування у шахті №2 ім. Артема відділу ВШП 3 Рудоуправління ім. Кірова з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року - календарно; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 25 січня 2022 року №032550004565 про результати розгляду заяви позивача від 19 січня 2022 року про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 12 листопада 2021 року (арк. спр. 32-37).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Рожищенського відділу обслуговування громадян №5 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатам атестації робочих місць, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Рішенням Комісії при ГУ ПФУ у Волинській області 24 грудня 2021 року №38/1250 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статі 114 Закону №1058-IV зараховано періоди роботи з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року - за фактичною тривалістю, за виключенням перебування у відпустках без збереження заробітної плати, страйків.
Заяву позивача від 19 січня 2022 року при призначення пенсії засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Черкаській області.
Відділом призначення пенсій ГУ ПФУ в Черкаській області було прийняте рішення від 25 січня 2022 року №032550004565 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Страховий стаж позивача становить 39 років 05 місяців 15 днів, в тому числі пільговий стаж - 6 років 11 місяців 28 днів.
Як вбачається із рішення Комісії від 24 грудня 2021 року №38/1250, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, встановлено, що відповідно до записів трудової книжки, архівних довідок від 20 вересня 2021 року № 278-279, від 21 вересня 2021 №305-307, від 29 листопада 2021 року №375, копії наказів від 22 серпня року 1995 №770, від 28.10.1997 № 1301, від 04 грудня 1998 року № 1864, копії розпорядження від 15 січня 1993 року №02, особового рахунку № НОМЕР_1 , виданих архівним відділом Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 , працював підземним гірноробочим з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року та з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року підземним слюсарем черговим по ремонту устаткування на шахті №2 ім. Артема відділу ВШП-3 Рудоуправління ім. Кірова.
Наказом від 22 серпня 1995 року №770 «Про затвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по списку 1, 2 по результатах атестації робочих місць», по Рудоуправлінню ім.. Кірова, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, електрослюсар черговий і по ремонту устаткування (структурного підрозділу А2).
В ході розгляду документів (зокрема довідки №307 від 21 вересня 2021 року Архівного відділу ДП «Кривбасшахтозакриття», відповідачами не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 у періоді з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року: страйки 11 днів - 06.1993 року; безоплатні відпустки 5 днів - 12.1993 року; безоплатні відпустки 4 дні - 01.1994 року; страйки 9 днів - 10.1994 року; страйки - 20 днів - 11.1994 року.
Листом від 16 лютого 2022 року №0300-0300-0208-8/8084 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що за результатами розгляду заяви від 19 січня 2022 прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач зазначає, що з представлених матеріалів та змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані не зараховані ним періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, час простою з виробничою необхідністю.
Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про спірні періоди роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.
Крім того, перебування позивача у страйку не зараховується до стажу тільки в разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії, щодо зарахування до трудового стажу, в тому числі до пільгового стажу, час участі працівника у страйку. У відповідача доказів що страйк, в якому приймав участь ОСОБА_1 визнано незаконним у судовому порядку немає, а тому з урахуванням вимог Закону №137/98-ВР та Закону № 1788-ХІІ час участі у страйку підлягає зарахуванню до пільгового стажу календарно.
З наведених підстав ОСОБА_1 уважає дії відповідачів стосовно відмови у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу та зарахування до пільгового стажу періоду роботи за фактичною тривалістю, за виключенням перебування у відпустках без збереження заробітної плати, страйків - протиправними та просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 28-29).
У відзиві на позовну заяву від 28 квітня 2022 року №0300-0902-8/15264, ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнало мотивуючи тим, що позивач звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону №1058-IV.
Органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Черкаській області, яке розглянувши вказану заяву з доданими до неї документами прийняло рішення про відмову в призначені пенсії.
Зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивача, архівних довідок від 20 вересня 2021 року №278-279, від 21 вересня 2021 року №305-307, від 29 листопада 2021 року №375, копії наказів від 22 серпня 1995 року №770, від 28 жовтня 1997 року №1301, від 04 грудня 1998 року № 1864, копії розпорядження від 15 січня 1993 року №02, особового рахунку № НОМЕР_1 , виданих архівним відділом Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 працював підземним гірноробочим з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року та з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року підземним слюсарем черговим по ремонту устаткування на шахті №2 ім. Артема відділу ВШП -3 Рудоуправління ім. Кірова.
Наказом від 22 серпня 1995 року №770 «Про затвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 1, 2 по результатах атестації робочих місць», по Рудоуправлінню ім. Кірова, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, електрослюсар черговий по ремонту устаткування (структурного підрозділу А2).
На думку пенсійного органу, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році (роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року №713/039/161-16). В таких випадках по підприємству видається наказ про надання відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку з виробничою необхідністю.
За таких обставин комісія при ГУ ПФУ у Волинській області прийняла рішення про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, періодів роботи з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року - за фактичною тривалістю, за виключенням перебування у відпустках без збереження заробітної плати, страйків.
З урахуванням зазначеного відповідач 1 просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 35-38).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 березня 2022 року ГУ ПФУ в Черкаській області отримало 01 квітня 2022 року, що підтверджується повідомленням про доставлення ухвали на електронну адресу відповідача 2, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача 1 у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Комісія при ГУ ПФУ у Волинській області розглянула заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії та прийняла рішення від 24 грудня 2021 року №38/1250 про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статі 114 Закону №1058-IV періодів роботи з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року - за фактичною тривалістю, за виключенням перебування у відпустках без збереження заробітної плати, страйків (арк. спр. 9).
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою від 19 січня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була передана до ГУ ПФУ в Черкаській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 25 січня 2022 року №032550004565 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. спр. 7).
Копію вказаного рішення відповідач 1 надіслав позивачу листом від 16 лютого 2021 року №0300-0208-8/8084 (арк. спр. 6).
Позивач, уважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом №1058-ІV, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Закон №1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 105 8-IV.
Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайнятті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України та право яких з 21 серпня 1992 року підтверджено результатами атестації робочих місць.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Як установлено судом, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою від 19 січня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 25 січня 2022 року №032550004565 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. спр. 7).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої - другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до вимог пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 , архівних довідок від 20 вересня 2021 року №278-279, від 21 вересня 2021 року №305-307, від 29 листопада 2021 року №375, копії наказів від 22 серпня 1995 року №770, від 28 жовтня 1997 року №1301, від 04 грудня 1998 року №1864, копії розпорядження від 15 січня 1993 року №02, особового рахунку №8980, виданих архівним відділом Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 15 січня 1990 року прийнятий на шахту №2 ім. Артема, участок ВШТ-3 підземним гірноробочим 3 розряду; 01 травня 1990 року - переведений підземним слюсарем черговим по ремонту обладнання 3 розряду на участку ВШТ 3 шахти № 2 ім. Артема та 28 лютого 1997 року - звільнений з власним бажанням.
Наказом від 22 серпня 1995 року №770 «Про затвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 1, 2 по результатах атестації робочих місць», по Рудоуправлінню ім. Кірова, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, електрослюсар черговий по ремонту устаткування (структурного підрозділу А2).
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, розділом І, пунктом 1, позицією 1010100г-19931 передбачено електрослюсара (слюсара) чергового та з ремонту обладнання, електрослюсаря по стволу, електро-слюсаря шахтного по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин, зайнятих на роботах по обслуговуванню стволів, шурфів і підйомних машин.
Як установлено судом, рішенням комісії при ГУ ПФУ у Волинській області від 24 грудня 2021 року №38/1250 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статі 114 Закону №1058-IV зараховано періоди роботи з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року - за фактичною тривалістю, за виключенням перебування у відпустках без збереження заробітної плати, страйків (арк. спр. 9).
Так, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 не були зараховані у періоді з 01 січня 1992 року по 28 лютого 1997 року: страйки 11 днів - у червні 1993 року; безоплатні відпустки 5 днів - у грудні 1993 року; безоплатні відпустки 4 днів у січні 1994 року; страйки 9 днів - у жовтні 1994 року; страйки 20 днів - у листопаді 1994 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до 114 Закону №1058-IV 40 днів страйків, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03 березня 1998 року №137/98-ВР (далі - Закон №137/98-ВР), участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У статті 28 Закону №137/98-ВР вказано, що організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що перебування позивача у страйку не зараховується до стажу тільки в разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії, щодо зарахування до трудового стажу, в тому числі до пільгового стажу, час участі працівника у страйку.
Суд зазначає, що відповідачем доказів того, що страйк, в якому приймав участь позивач визнано незаконним у судовому порядку не надано, а тому з урахуванням вимог Закону №137/98-ВР та Закону №1058-ІV час участі у страйку підлягає зарахуванню в спеціальний трудовий стаж.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії безоплатної відпустки, суд вказує на таке.
За статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як слідує зі статті 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Згідно з статтею 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №295/8979/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати та з виробничою необхідністю, а відтак суд уважає протиправними дії відповідача 1 щодо не врахування цих періодів роботи до пільгового стажу позивача.
Отже, слід дійти висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 24 грудня 2021 року №38/1250 в частині незарахування до пільгового стажу позивача року у період з 15 січня 1990 року по 28 лютого 1997 року перебування у відпустці без збереження заробітної плати та страйків.
Аналогічна правова позиція щодо зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії перебування у відпустці без збереження заробітної плати та страйків, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року у справі №242/4257/15-а.
Разом з тим, суд зауважує, що навіть з урахуванням вказаного періоду та безспірного стажу за Списком №1 - 6 років 11 місяців 28 днів (арк. спр. 44-45), пільговий стаж позивача становить менше 10 років, тобто, умова для перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV не виконується.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у нього пільгового стажу роботи за Списком №1 більше 10 років, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 25 січня 2022 року №032550004565 про результати розгляду заяви позивача від 19 січня 2022 року про призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV та зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, з дати звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 12 листопада 2021 року слід відмовити.
Відтак, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 24 грудня 2021 року №38/1250 в частині незарахування до пільгового стажу позивача у перебування у відпустці без збереження заробітної плати та страйків період з 15 січня 1990 року по 28 лютого 1997 року та зобов'язати відповідача 1 зарахувати до пільгового стажу позивача вказаний період роботи, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із квитанцією від 21 лютого 2022 року №2022 позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий в сумі 1984,00 (арк. спр. 5), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 18).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (яким винесено рішення від 24 грудня 2021 року №38/1250), на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 21366538) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24 грудня 2021 року №38/1250 в частині незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 перебування у відпустці без збереження заробітної плати та страйків у період з 15 січня 1990 року по 28 лютого 1997 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 перебування у відпустці без збереження заробітної плати та страйків у період з 15 січня 1990 року по 28 лютого 1997 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 03 червня 2022 року.