справа № 208/20/22
№ провадження 1-кп/208/307/22
Іменем України
24 травня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021046160000560 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2013 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
20.11.2021 року, близько 18.00 годині, ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку № 3/1 по пр. Т. Шевченко у м. Кам'янське, знайшов поблизу смітника банківську картку
АТ «Ощадбанк», випущену до рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129) на ім'я ОСОБА_7 , з наявним чіпом та технологією PayPass, що надає можливість безконтактного розрахунку.
У цей час у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів з рахунку потерпілої ОСОБА_7 за допомогою знайденої банківської картки.
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129) на ім'я ОСОБА_7 , Сенік діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і вони не є очевидними для оточуючих, 20.11.2021 в період часу з 18:40 год. по 21:03 год. за допомогою раніше знайденої банківської картки з наявним чіпом та технологією PayPass, таємно викрав грошові кошти потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 5 892, 38 гривень шляхом безконтактного розрахунку за купівлю товарів у закладах торгівлі, а саме:
- у період часу з 18.40 годині по 18.42 годині у кіоску з продажу продуктів харчування «Петриківочка», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл.,
м. Кам'янське, вул. Васильєвська, 95/4А, на суму 261 грн. 40 коп.;
- о 18.48 годині у магазині «Аптека», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т. Шевченко, 24/30, на суму 147 грн. 30 коп.;
- у період часу з 18.52 годині по 18.56 годині у магазині «Делві», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т.Шевченко, 33-Д, на суму 1 115 грн. 50 коп.;
- у період часу з 19.30 годині по 19.34 годині у магазині «Табакерка», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т.Шевченко, 7, на суму 986 грн. 98 коп.;
- у період часу з 19.41 годині по 19.47 годині у магазині «Аврора», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т.Шевченко, 15, на суму 409 грн. 50 коп.;
- о 19.58 годині у магазині «Аптека», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т. Шевченко, 24/30, на суму 149 грн. 80 коп.;
- у період часу з 20.01 годині по 20.39 годині у магазині «Делві», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Т.Шевченко, 33-Д, на суму 1 504 грн. 20 коп.;
- у період часу з 20.47 годині по 20.52 годині у магазині «Аптека», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 22, на суму 727 грн. 40 коп.;
- у період часу з 20.58 годині по 21.03 годині у магазині «АТБ», розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 22, на суму 591 грн. 30 коп.
Розпорядившись в зазначений спосіб викраденими грошовими коштами на власний розсуд, Сенік залишив місце вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5 892 грн. 38 коп.
В судовому засіданні Сенік свою вину у вчиненні злочину при зазначених в обвинувальному акті обставинах визнав частково та пояснив, що раніше з потерпілою не знайомий.
20.11.2021 року, в вечірній час, біля сміттєвої урни на проспекті Т.Шевченко, знайшов банківську картку. Зазначена картка була обладнана чипом, тобто нею можна було розплачуватися без введенні відповідного коду, шляхом прикладання до терміналу. Забравши картку, вирішив спробувати розплатитися нею в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де таким чином придбав продукти харчування. Встановивши можливість розплачуватись карткою, надалі, ввечері покупав різні речі в магазинах, аптеках. Коли гроші на картці скінчились, і він не зміг нею розплатитися, викинув її. Вину визнає частково, так як банківську картку він не викрадав а знайшов. Зараз влаштувався на роботі, буде відшкодовувати матеріальну шкоду. Цивільний позов щодо стягнення матеріальної шкоди визнає в частині яка матеріально підтверджується. Моральну шкоду не визнає.
Окрім часткового визнання вини ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні, вона встановлена в судовому засіданні та підтверджена відповідними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, а саме:
- витягом з ЄРДР від 22.11.2021 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 185 КК України, з фабулою, 20.11.2021 року близько о 18.30 годині за адресою: м. Кам'янське, проспект Т.Шевченко, 5, невстановлена особо, таємно, шляхом вільного доступу, заволоділа грошовими коштами з банківської картки, чим спричинила матеріальної шкоди ОСОБА_7 (т.2 а.с.1);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с.8);
- виписками розрахунків банківської картки, яким підтверджені транзакції та витрачанню обвинуваченим грошових коштів потерпілої (т.2 а.с. 11-15, 86-92);
- протоколами огляду місця події від 25.12.2021 року, згідно якого зафіксована обстановка на місці подій - установах торгівлі в яких Сенік здійснював оплату банківською карткою потерпілої Воронцової, якими зафіксована обстановка на місцях вчинення злочину, фото таблицею до даної слідчої дії (т.2 а.с.121-134);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.11.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 , впізнав Сенік, як раніше знайомого йому чоловіка, якого близько 19 години 20.11.2021 року зустрів біля будинку № 102 по вулиці О.Сокола в м. Кам'янське, та попрямував здійснювати покупки у магазинах, фото таблицею до даної слідчої дії (т.2 а.с.45-49);
- протоколами огляду предметів - оптичних дисків з файлами відеозапису 20.11.2021 року з магазину «Аврора» розташованого по проспекту Т.Шевченко 15, з магазину «Варус» розташованого по проспекту Т.Шевченко 7, з магазину «АТБ» розташованого по проспекту Аношкіна 22, з фотознімками з камер спостереження, згідно яких чоловік схожий на Сенік здійснює в них відповідні покупки за допомогою прикладання банківської картки (т.2 а.с.51-59, 62-66,69-74));
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_8 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка)
Часткове визнання вини обвинуваченим та його правова позиція є хибною, з огляду на наступне.
Верховний Суд у Постанові від 23.06.2020 року (справа № 128/984/17) у подібних правовідносинах зазначив, що крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене, забуте, втрачене), особою, яка усвідомлювала, що власник може за ним повернутися, слід розцінювати як крадіжку.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді Заводського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ризик повторного вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, ризик його небезпеки для суспільства та окремих осіб, визначений як середній.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав частково, позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, позиції державного обвинувачення, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі, з встановленням строку випробування. На думку суду, саме таке покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
Вирішуючи питання цивільного позову по справі, суд встановив наступне.
Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми цивільного законодавства України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріальна шкода підтверджена відповідними доказами, які саме і досліджувались в судовому засіданні. Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі яка підтверджена матеріальними носіями.
Витрати по відновленню банківської картки матеріалами справи не підтверджені, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що чітких механізмів встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, в законодавстві України не визначено, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.
У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого.
Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Враховуючи вимоги розумності та справедливості, що є обов'язковим при визначенні суми заподіяної моральної шкоди, суд вважає, що вона буде відповідати стягненню с Сенік на користь потерпілої ОСОБА_10 1 000 гривень.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 в якості відшкодування матеріальної шкоди 5 892,38 гривень.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 в якості відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1