Справа № 444/1021/22
Провадження № 3/444/553/2022
02 червня 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянувши в залі суду в м. Жовква матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПС "Рава-Руська" 7 прикордонного Карпатського загону західного регіонального управління державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Стрілеча Харківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно протоколу тимчасово не працює, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.03.2021, орган, що видав 6351, РНОКПП НОМЕР_2 ), -
- за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
встановив:
Начальником 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Рава-Руська" (тип А) відділу прикордонної служби "Рава-Руська" 7 прикордонного Карпатського загону старшим лейтенантом Баброцяком Л.О. 11 травня 2022 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 238698 відносно ОСОБА_1 , якому ставиться до вини наступне. "11.05.2022 о 20 год. 00 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Рава-Руська", територія Львівського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю на в'їзд в Україну з Республіки Польща була виявлена особа, яка пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.03.2021, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого відбулося спрацювання БД "Ризик-Перетин" та виявлено відсутність відомостей в БД ПТК АПК "Гарт-1/П". Даний громадянин пояснив, що 06.05.2022 незаконним шляхом перетнув кордон України із РФ. Вказаними діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги статті 9 Закону України "Про Державний кордон України" від 04.11.1991, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП".
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Крім цього, ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких зазначив, що він з іншими громадянами були примусово вивезені в РФ із України, а саме з с. Стрілеча Харківської області. Прикордонний контроль вони не проходили, оскільки їх вивозили. В подальшому він поїхав із м. Бєлгород РФ автобусом до кордону із Латвією. Із Латвії прямував у Республіку Польщу, а з РП хотів потрапити назад в Україну.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. А тому, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , зважаючи на подану ним заяву та пояснення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Морські та річкові невійськові судна і військові кораблі перетинають державний кордон України відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Іноземні невійськові судна і військові кораблі, які зайшли в територіальне море або внутрішні води України з порушенням встановлених правил заходження в ці води, є порушниками режиму державного кордону (порушниками державного кордону України). Іноземні підводні човни та інші підводні транспортні засоби є порушниками державного кордону України і в тих випадках, коли вони перетинають державний кордон України в підводному положенні або перебувають у цьому положенні під час плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України. Повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах відповідно до цього Закону, інших актів законодавства, а також правил, що видаються уповноваженими на те державними органами України і публікуються в установленому порядку. Переліт державного кордону України поза повітряними коридорами допускається тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України. Порушниками порядку перетинання державного кордону України у повітряному просторі (порушниками державного кордону України) є повітряні судна та інші літальні апарати, що перетнули державний кордон України без відповідного дозволу компетентних органів України або вчинили інші порушення правил перельоту через державний кордон України. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин. Під час надзвичайних ситуацій, зумовлених великими аваріями, катастрофами і стихійним лихом, аварійно-рятувальні формування перетинають державний кордон України для локалізації та ліквідації таких ситуацій у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.
Диспозиція частини 1 статті 204-1КУпАП встановлює відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Судом встановлено, що 06.05.2022 ОСОБА_1 було примусово вивезено РФ, яка є військовим агресором, із України, а саме села Стрілеча Харківської області в РФ. Громадянин України ОСОБА_1 прикордонного паспортного контролю не проходив, оскільки був вивезений агресором не з власної волі. Маючи намір повернутися назад на Батьківщину, він, із м. Бєлгород РФ автобусом поїхав до кордону із Латвією, а із Латвії прямував у Республіку Польщу, після чого з РП хотів потрапити в Україну.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , маючи намір в'їхати в Україну, подав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.03.2021, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який містить достовірні відомості про особу та є дійсним.
Згідно з положеннями ст. 33 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Таким чином, ОСОБА_1 не бажав зробити будь-які протиправні дії, в тому числі незаконного перетинання державного кордону України, оскільки був примусового вивезений військовим агресором РФ із України. Відтак, умисел на вчинення адміністративно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у нього відсутній, а тому суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, у його діях відсутня.
У пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 роз'яснено, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення вказано, що процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 204-1, 247, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП,
поставновив :
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. ст. 287, 294 КУпАП.
Суддя Ясиновський Р. Б.