336/10147/21
Пр.2/336/1843/2022
31 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Олексієнко С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . На день смерті батька,останньому на праві приватної спільної часткової власності належала Ѕ частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої Ѕ вищезазначеної квартири є дружина померлого - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на Ѕ квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги після померлого, як вважалося на той час, є позивач (син спадкодавця) та ОСОБА_3 (дружина спадкодавця). Оскільки позивач спочатку не мав наміру приймати в спадщину та не мешкав в м. Запоріжжя тривалий час, він доручив своїй матері ОСОБА_3 , яка постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, звернутись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак нотаріус в усній формі повідомив останній, що вона не є спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 , оскільки у 1992 року шлюб між ними було розірвано. Про факт відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 повідомила позивача лише у 2020 році. Позивачу взагалі не було відомо про те, що шлюб між його батьками був розірваний, оскільки батьки завжди мешкали разом та ніколи не сварилися. 28.05.2021 року, після послаблення карантинних обмежень, запроваджених на території України з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, позивач ОСОБА_1 прибув до м. Запоріжжя, де звернувся до державного нотаріуса П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.09.2021 року вих. 2293/02-31268/2021, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву. Також, витребувано з П'ятої запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання позивач не прибув, електронною поштою надіслав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності через неможливість бути присутнім в судовому засіданні.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав письмову заяву, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог і просив слухати справу без його участі.
На виконання ухвали суду від 06.01.2022 року, 11.02.2022 року державний нотаріус П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. надіслала копію спадкової справи № 268 за 2021 рік після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України,за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Всебічно вивчивши обставини справи, враховуючи позицію відповідача про визнання позову, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжя, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.12.2018 року.
Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається із Ѕ частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту ОСОБА_2 не складав.
Відповідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 13.12.2005 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності в рівних долях (по Ѕ кожному) належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9511424 від 05.01.2006 року (номер запису 37115, в книзі 253).
Згідно довідки № К-32/12-76, виданої 24.02.2005 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану, 06 листопада 1973 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 3700.
03.12.1992 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 913.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 , виданим 25.05.1982 року.
Відповідно до вимог ст.1220 ч.1,1222 ч.1,1223 ч.2,1261 ч.1 ЦК України, позивач є спадкоємцем за законом першої черги, до якого право власності на спадкове майно переходить на загальних підставах.
Як встановлено ст.1269,1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем,повинен подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до витребуваних судом матеріалів спадкової справи № 268-2021 відкритої 28.05.2021 року П'ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) після смерті ОСОБА_2 , 28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . В заяві зазначено, що інших відомих спадкоємців, крім позивача, не має.
Заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 його спадкоємцем ОСОБА_1 , який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, була подана 28.05.2021 р., тобто з пропуском строку на прийняття спадщини.
За зверненням ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину постановою державного нотаріуса П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В. від 27.09.2021 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини, який був пропущений позивачем та через те, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_2 постійно не проживав та не був зареєстрований з ним за однією адресою.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 24 Постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 р.» Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причин його пропуску,при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 посилається на те, що, оскільки він не мешкав в м. Запоріжжя досить тривалий час, за домовленістю між ним та його матір'ю ОСОБА_3 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, остання повинна була оформити спадщину на себе. Тільки на початку 2020 року ОСОБА_3 повідомила позивача, що вона не отримала свідоцтво про право на спадщину, оскільки вони з померлим ОСОБА_2 розлучилися у 1992 році. Через запровадження на території України карантину, пов'язаного з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, позивач не міг прибути в м. Запоріжжя з м. Кривий Ріг (постійне місце проживання позивача) і подати вчасно заяву нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, позивач підтвердив достатніми достовірними переконливими доказами, які нічим не спростовані, що протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини він, з незалежних від його волі об'єктивних непереборних причин не мав реальної можливості вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини після смерті батька.
Враховуючи наведене, звернення позивача до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є передбаченим законом способом захисту цивільного права відповідно до ст. 16 ЦК України, а його вимоги ґрунтуються на законі та підтверджені доказами, тому підлягають задоволенню.
Додатковий строк, який визначається позивачу, з урахуванням обставин справи, має становити два місяці, що на думку суду є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі ст.ст. 16,1265,1270,1272 ч.3 ЦК України,ст.4,12,13,200 ЦПК України,суд,
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк два місяці на прийняття спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, б. 206).
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя Ю.А. Галущенко