Справа № 157/129/22 Провадження №11-кп/802/485/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач: ОСОБА_2
03 червня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника неповнолітньої особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030530000250 від 19 липня 2021 року, за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року про застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків, до досягнення ним повноліття,-
До Любешівського районного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 11-го класу ОЗЗСО «Сошичненський ліцей», не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.с.2-6).
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 30.03.2022 року задоволено клопотання. Застосовано щодо неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків: ОСОБА_11 (матері) та ОСОБА_12 (батька), до досягнення ним повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_11 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 10983 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні) 68 копійок в користь держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26.07.2021 року на тимчасово вилучене майно - мотоцикл марки «LONCIN» білого кольору, 2020 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_13 - скасовано.
Згідно ухвали суду, неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.07.2021 року близько 22 години 40 хвилин не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним мотоциклом марки «LONCIN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по горизонтальній прямій ділянці асфальтобетонного покриття проїзної частини автомобільної дороги Т0311, по вулиці Ковельська, поблизу житлового будинку № 77, села Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, зі швидкістю 80 км/год, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, а саме: п.2.1 а), який передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п.2.3 б) , який передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни; п.12.1, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.2, який передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п.12.3, який передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.12.4, який передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п.12.9, б), який передбачає, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, діючи з необережності, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив неуважність, не простежив за зміною дорожньої обстановки та не відреагував на її зміну, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку об'єктивно спроможний виявити, не вжив заході для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по правій смузі руху автодороги в попутному напрямку, спричинивши йому тілесні ушкодження.
Порушення неповнолітнім ОСОБА_7 вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та отримання потерпілим ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичної експертизи №176/21 від 08.11.20211 року тілесних ушкоджень у вигляді політравми: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я терміном більше шість діб; закритого перелому кісток тазу (гілки сідничної кістки зліва); закритого перелому обох кісток правої гомілки; відкритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки з розривом тібіофібулярного синдесмозу; закритого перелому нижньої щелепи зліва; закритого перелому десятого ребра зліва без зміщення, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалого розладу здоров'я терміном більше як 21 день; розриву селезінки; яке по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підлягає під ознаки ч.2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження (а.с.168-170).
У поданій апеляційній скарзі прокурор не оспорює фактичні обставини справи, доведеність факту вчиненні неповнолітнім ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, правову оцінку його дій. Разом з тим, вважає дану ухвалу такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п.3 ч.1 ст.409 КПК України). Всупереч нормам процесуального права в резолютивній частині оскаржуваної ухвали міститься лише рішення про застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру без вказівки на визнання доведеним вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою визнати доведеним вчинення неповнолітнім ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та застосувати до неповнолітнього ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків ОСОБА_11 (матері) та ОСОБА_12 (батькові) до досягнення ним повноліття. В решті ухвалу суду залишити без змін (а.с.173-175).
В судове засідання не з'явились неповнолітня особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_7 , його законний представник - ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_14 та представник служби у справах дітей Камінь-Каширської РДА, хоча повідомлялися про час, дату та місце розгляду вказаного кримінального провадження належним чином. Від представника служби у справах дітей Камінь-Каширської РДА на адресу суду 31.05.2022 року надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами (а.с.183). Від інших учасників кримінального провадження на адресу апеляційного суду не надходило ні заяв, ні клопотань про відкладення розгляду справи. Їх неприбуття не перешкоджає розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду першої інстанції повідомив ким та в якому обсязі вона оскаржена, виклав основні доводи апеляційної скарги; думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; захисника неповнолітньої особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , яка при вирішенні апеляційної скарги поклалася на погляд суду; колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновок про вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за який відносно нього застосовані примусові заходи виховного характеру, обґрунтовано зроблений судом першої інстанції, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України є правильною і також не оскаржується.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області 01.09.2005 року (а.с.154), стверджується, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому на момент вчинення правопорушення не досягнув віку з якого можлива кримінальна відповідальність
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, згідно ст. 22 КК України ОСОБА_7 не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність.
Оскільки неповнолітній ОСОБА_7 вчинив суспільно-небезпечне діяння вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину у скоєному визнав повністю, щиросердечно розкаюється, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не знаходиться, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, а тому, враховуючи обставини провадження, суд першої інстанції вважав, що до неповнолітнього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, а саме: передання під нагляд батьків, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
Відповідно до ч.1 ст.501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Окрім того, згідно вимог п.3 ч.1 ст.372 КПК України, у резолютивні частині ухвали зазначається в тому числі і висновки суду.
Апеляційним судом встановлено, що вказані вимоги закону судом першої інстанції не були дотримані в повній мірі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та мотивувальної частини ухвали суду, суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, прийшов до висновку про вчинення неповнолітнім ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, однак не вказав про це рішення в резолютивні частині, як це передбачено п.3 ч.1 ст.372 КПК України.
Таким чином, апеляційний суд задовольняє в цій частині апеляційну скаргу прокурора. При цьому вносить в резолютивну частину ухвали суду відповідне рішення, однак не скасовуючи, а змінюючи ухвалу суду.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 412, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року про застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд батьків, до досягнення ним повноліття, змінити.
Резолютивну частину ухвали Любешівського районного суду Волинської області від 30 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 доповнити рішенням наступного змісту: «Визнати доведеним, що ОСОБА_7 , вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України».
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді