Номер провадження 2/754/1473/22
Справа №754/15767/21
Іменем України
06 червня 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 754/15767/21
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
ОСОБА_3 - третя особа
Вимоги позивача: виселення та усунення перешкод у користуванні квартирою
Шморгун Р.М. - адвокат позивача
Позивач звернувся до суду з позовом про виселення та усунення перешкод у користуванні кв. АДРЕСА_1 посилаючись на порушення свого права власності на цю квартиру, яке виражається в безпідставному проживанні в цій квартирі відповідача.
Учасники справи в судове в судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали,хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, зокрема, поштою, електронною поштою та SMS.
Від відповідача до суду надійшов відзив з прохання відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що відповідач у кв. АДРЕСА_1 не проживає і зареєстрований та проживає за іншою адресою.
Від третьої особи до суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2022 відмовлено в задоволенні вимог третьої особи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасникам справи достовірно відомо про розгляд судом даного справи.
З урахуванням викладеного і ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Позивач є власником кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованою 20.07.2020.
Позивач з 26.02.1998 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 18.10.2021.
Відповідач з 25.03.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 по теперішній час, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 17.12.2021, а відповідно до акту ЖЕД № 3 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 17.12.2021, відповідач проживає за місцем своєї реєстрації.
У позові позивач посилається на позбавлення його можливості користуватись кв. АДРЕСА_1 відповідачем, який безпідставно користується цією квартирою.
За захистом своїх прав позивач звертався до органів поліції.
Відповідно до листа Деснянського УПГУНП у м. Києві від 16.09.2021 № 15870/125/19-2021, заяву позивача ретельно розглянуту та проведено перевірку і за результатами перевірки ознак кримінального правопорушення виявлено не було. З приводу спірних питань, які виникли між позивачем і відповідачем, позивачу рекомендовано звертатись до суду в порядку цивільного судочинства.
У відзиві на позов відповідач взагалі заперечує факт свого проживання в кв. АДРЕСА_1 з посиланням на те, що відповідач постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа в своєму відзиві на позов заперечує факт проживання відповідача в кв. АДРЕСА_1 та зазначає, що вона, тобто третя особа з 2006 року перебуває з позивачем у шлюбі.
У вищевказаному листі Деснянського УПГУНП у м. Києві від 16.09.2021 № 15870/125/19-2021 також не йдеться про безпідставне проживання відповідача в кв. АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 321 ЦК України, 1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Згідно ст. 391 ЦК України, 1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вказівок ЄСПЛ, пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі Проніна проти України).
Будь-яких конкретних правових та беззаперечних доказів, які б свідчили про наявність факту проживання відповідача в кв. АДРЕСА_1 на час подання позову та доказів які б давали правові підстави для висновку про порушення прав позивача на цю квартиру саме відповідачем, сторона позивача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.
За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за недоведеністю позовних вимог про порушення прав позивача відповідачем.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: суду не повідомлено).
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.