про закриття провадження у справі
31 травня 2022 року м. Рівне №460/9967/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Служби автомобільних доріг у Рівненській області
доПівнічно-східного офісу Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,
Служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить :
визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-16-002322-b Північно-східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений в системі Рrоzorro 30.06.2021 по закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів на ділянці км 17+000 - км 22+000.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Відтак, віднесення до юрисдикції адміністративних судів спору лише з підстав того, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії, є неправильним.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
На переконання суду, рішення (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно-правовий характер.
У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування землею), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права, то спір стосується приватно-правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Висновки аналогічного характеру викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 21.03.2018 у справі № 526/233/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16.
16.02.2021 року в системі Рrоzоrrо Службою автомобільних доріг у Рівненській області було оприлюднене оголошення UА-2021-02-16-002322-b про здійснення закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів на ділянці км 17+000 км 22+000.
10.06.2021 року за інтернет посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-16-002322-b Північно-східним офісом Держаудитслужби було опубліковано повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі (UA-М-2021-06-10-000191) на підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.06.2021 № 255.
30.06.2021 відповідачем за інтернет посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-16-002322-b опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-16-002322- b.
У вказаному висновку відповідач посилаєвся на порушення, допущені позивачем під час проведення відкритих торгів по закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів на ділянці км 17+000 - км 22+000.
З метою захисту своїх прав та інтересів, Служба автомобільних доріг звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі 11А-2021-02-16-002322-Ь, оприлюднений в системі Рrоzоrrо 30.06.2021 по закупівлі робіт з капітальною ремонту автомобільної дороги державного значення Н-25 1 Городище-Рівне-Старокостянтинів на ділянці км 17+000-км 22+000.
Позовна заява Служби автомобільних доріг у Рівненській області обґрунтована тим, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадовими особами відповідача був складений оскаржуваний висновок в порушення статті 2 КАС України.
На переконання позивача, інформація і заключення. викладені в оскаржуваному висновку, не відповідають ані вимогам, що ставилися у тендерній документації позивачем (замовником) до учасників процедури закупівлі, ані документам, фактично поданими учасниками у складі тендерних пропозицій.
Об'єктом перевірки відповідача, зокрема, була тендерна пропозиція учаспика- переможця ПрАТ «РІВНЕАВТОШЛЯХБУД» та відповідачем зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором з дотримання положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Беручи до уваги, що предметом розгляду відповідачем під час здійснення фінансового моніторингу була тендерна пропозиція ПрАТ «РІВНЕАВТОШЛЯХБУД», відповідач в оскаржуваному висновку зазначив про допущені порушення під час оголошення ПрАТ «РІВНЕАВТОШЛЯХБУД» переможцем закупівлі та зобов'язав позивача припинити зобов'язання за договором від 30.04.2021 року №23.
Таким чином, ухвалення судового рішення за результатами розгляду позовної заяви Служби автомобільних доріг у Рівненській області прямо вплине на права, інтереси та обов'язки ПрАТ «РІВНЕАВТОШЛЯХБУД», що випливають із договірних зобов'язань по укладеному вищевказаному договору від 30.04.2021 року №23.
Із аналізу заявлених позовних вимог та мотивів викладених безпосередньо у позовній заяві, судом встановлено, що предметом спору у цій справі є незгода позивача з процедурою проведення тендеру (закупівлі поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення), яка була зафіксована висновком за результатами проведеного моніторингну, та намір укласти з ним договір.
Суд зазначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб'єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 травня 2016 року у справі № 826/7230/15.
Суд встановив, що результати проведеної Службою автомобільних доріг у Рівненській області процедури державної закупівлі 16.02.2021 року реалізовані шляхом укладення з переможцем торгів договору №23 від 30.04.2021, а тому на момент звернення позивача до суду з цим позовом вже існував спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Крім того суд звертає увагу, що наслідком визнання тендеру недійсним є визнання договору про закупівлю послуг недійсним, що може бути розглянуто виключно судом господарської юрисдикції. При цьому тендер може проводитися не лише суб'єктом владних повноважень, а й будь-якою юридичною особою при здійсненні господарської діяльності.
Підвідомчість господарських справ установлено ст. 20 Господарського процесуального кодексу, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
На підставі ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому, враховуючи наведене в сукупності, суд вважає, що даний спір за своєю суттю, характером правовідносин, підставами та предметом позову є приватноправовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спрямований на захист майнових прав позивача.
Отже, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" у якому суд вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі №460/9967/21.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №460/9967/21 Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.Є. Махаринець