Справа № 420/5069/22
03 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просило: визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000807, № UA500020/2021/000810, № UА500020/2021/000820, № UA500130/2021/020186; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА500020/2021/000149/2 від 23.11.2021, № UА500020/2021/000151/2 від 23.11.2021, № UA500020/2021/000159/2 від 25.11.2021, № UA500130/2021/000050/2 від 06.12.2021.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 10.01.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO., LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини, Виробник: «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO., LTD» у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються згідно Інвойс. Сторони контракту узгодили поставку товару партіями, так відповідно до договору Продавцем поставлено Товар. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202110007В від 25.10.2021, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 287 штук, загальна вартість товару на умовах FCA JINAN (Dongjiazhen) - 31810,99 Дол. США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UА500020/2021/220804 від 22.11.2021. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів. Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UА500020/2021/000807 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2021/000149/2 від 23.11.2021, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,01 Долари США/кг. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № BG00015470 від 25.10.2021, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 260 штук, загальна вартість товару умовах EXW (Dongying) - 33303,00 Дол. США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/220467 від 19.11.2021. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів. Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500020/2021/000810 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000151 /2 від 23.11.2021, яким митну вартість товару визначено за 2 методом (за ціною ідентичних товарів ) на рівні 3,01 Долари США/кг. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202110007А від 25.10.2021, відповідно до якого була узгоджена наступна номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 247 штук, загальна вартість товару умовах FCA JINAN (Dongjiazhen) - 30179,01 Дол. США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/221152 від 24.11.2021. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів. Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500020/2021/000820 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000159/2 від 25.11.2021, яким митну вартість товару визначено за 2 методом (за ціною ідентичних товарів ) на рівні 3.03 Долари США/кг. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202107070В від 03.09.2021, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 789 штук, загальна вартість товару умовах FOB (Qingdao) - 119921,12 Дол. США. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UА500130/2021/217266 від 30.11.2021. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів. Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500130/2021/020186 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2021/000050/2 від 06.12.2021, яким митну вартість товару визначено за 3 методом (за ціною що до подібних (аналогічних) товарів) на рівні 3,03 Долари США/кг. Позивач вважає протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10.01.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO., LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017 року, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини, Виробник: «SHANDONG WANDA ВОТО TYRE CO., LTD» у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору; ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі; сума контракту визначається згідно Інвойсу, умови поставки визначаються згідно Інвойсу.
На виконання умов зовнішньоекономічного договору сторони узгодили Інвойс № WD202110007В від 25.10.2021 року, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 287 штук, загальна вартість товару на умовах FCA JINAN (Dongjiazhen) - 31810,99 Дол. США.
Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/220804 від 22.11.2021 року, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 25.10.2021, рахунок-проформа (Proforma invoice) № WD202110007В від 11.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № WD202110007В від 25.10.2021, накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 14622955 від 25.10.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 65 від 17.11.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 21С3705В0114/00478 від 25.10.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2110-0002/1 від 08.11.2021, розрахунок ціни (калькуляція) № WD202110007В від 25.10.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017, декларація відповідності Б/Н від 19.01.2021, додаток до декларації відповідності Б/Н від 25.10.2021, копія митної декларації країни відправлення № 430120210000039608 від 25.10.2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 2,86 Долар США/кг.
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
На підставі зазначеного було зобов'язано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» на вимогу митного органу надало додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 23.11.2021, переклад митної декларації країни відправлення № 430120210000039608 від 25.10.2021, додаткова угода до договору № 100Т-SWBT-17 від 10.01.2017 від 01.01.2020 року.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 23.11.2021 року № UA500020/2021/000149/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 45905,65 дол. США із застосуванням резервного методу.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000807.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
На виконання умов зовнішньоекономічного договору сторони узгодили Інвойс № BG00015470 від 25.10.2021 року, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 260 штук, загальна вартість товару на умовах EXW (Dongying) - 33303,00 Дол. США.
Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/220467 від 19.11.2021 року, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 25.10.2021, рахунок-проформа (Proforma invoice) № QG202108097A від 25.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № BG00015470 від 25.10.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 260 від 27.10.2021, декларація про походження товару № QG202108097A від 25.10.2021 (Declaration ot origin), документ, що підтверджує вартість перевезення товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017, декларація відповідності Б/Н від 19.01.2021, додаток до декларації відповідності Б/Н від 25.10.2021, копія митної декларації країни відправлення № 060320210032183108 від 28.10.2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 2,75 Долар США/кг.
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
На підставі зазначеного було зобов'язано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» на вимогу митного органу надало додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 23.11.2021, лист Постачальника б/н від 19.11.2021, переклад митної декларації країни відправлення № 060320210032183108 від 28.10.2021, прайс-лист від постачальника.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 23.11.2021 року № UA500020/2021/000151/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 51220,00 дол. США із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000810.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
На виконання умов зовнішньоекономічного договору сторони узгодили Інвойс № WD202110007А від 25.10.2021 року, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 247 штук, загальна вартість товару на умовах FCA JINAN (Dongjiazhen) - 30179,01 Дол. США.
Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500020/2021/221152 від 24.11.2021 року, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 25.10.2021, рахунок-проформа (Proforma invoice) № WD202110007А від 25.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № WD202110007А від 25.10.2021 року, накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 14622904 від 25.10.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 66 від 17.11.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 21С3705В0114/00477 від 25.10.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2110-0002 від 08.11.2021, розрахунок ціни (калькуляція) № WD202110007А від 25.10.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017, документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № UA.46A(b).03915-21 від 15.11.2021, копія митної декларації країни відправлення № 430120210000039610 від 25.10.2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 2,82 Долар США/кг.
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
На підставі зазначеного було зобов'язано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» на вимогу митного органу надало додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 25.11.2021, переклад митної декларації країни відправлення № 430120210000039610 від 25.10.2021 року.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 25.11.2021 року № UA500020/2021/000159/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 44894,72 дол. США із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000820.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
На виконання умов зовнішньоекономічного договору сторони узгодили Інвойс № WD20217070В від 03.09.2021 року, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару. Загальна кількість товару складає - 789 штук, загальна вартість товару на умовах FOB (Qingdao) - 119921,12 Дол. США.
Декларантом з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № UA500130/2021/217266 від 30.11.2021 року, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 03.09.2021, рахунок-проформа (Proforma invoice) № WD202107070B від 03.09.2021, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD202107070B від 03.09.2021, мастерконосамент (Master bill of lading) № L16145N від 15.11.2021, коносамент (Bill of lading) № CAL21090015 від 12.09.2021, навантажувальний документ (Bordereau) № 10116 від 15.11.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 21C3705B0114/00377 від 03.09.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 669/447 від 26.10.2021, розрахунок ціни (калькуляція) № WD202107070B від 03.09.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу з додатками № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017, документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № UA.PN.191.1868-21 від 29.11.2021, копія митної декларації країни відправлення № 435020210000071117 від 01.09.2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 2,88 Долар США/кг.
Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
На підставі зазначеного було зобов'язано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» на вимогу митного органу надало додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН+» б/н від 06.12.2021 бБанківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) № 47 від 05.11.2021 року.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 06.12.2021 року № UA500130/2021/000050/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 178824,48 дол. США із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2021/020186.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення була надана довідка про транспортні витрати № 2110-0002/1 від 08.11.2021, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону України (JINAN (Dongjiazhen (Дунзячжєнь) - Станиця Зерново), містить номер контейнера ( НОМЕР_1 ), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. Витрати на транспортування також підтверджуються наступними документами: договір № 75-1210-21 від 12.10.2021 року, рахунок на оплату перевезення № 75-2110-0002 від 12.10.2021, рахунок на оплату перевезення № 75-2110-0002/1 від 08.11.2021, акт № 75-2110-0002 від 11.11.2021, акт № 75-2110-0002/1 від 11.11.2021, платіжне доручення про оплату перевезення № 9108 від 12.10.2021, платіжне доручення про оплату перевезення № 9418 від 15.11.2021 року.
Позивач зазначає, що інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо він не ніс, про що відповідач був повідомлений листом-поясненням від 23.11.2021 року.
Таким чином, на думку суду, вартість перевезення є підтвердженою.
Позивач вказує, що до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення від 25.10.2021 року № 430120210000039608. Оскільки Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів містить 6-ти значне кодування та дозволяє сторонам конвенції з метою адаптації до національного законодавства та деталізації використовувати для класифікації товарів більшу кількість знаків, понад шість, то зазначений в декларації країни відправлення, коду товару 4011200090 шини для вантажних автомобілів, відповідає коду товару згідно Українського класифікатору ТЗЕД 4011209000, що був задекларований Позивачем. Експортна митна декларація складається експортером відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Китаї), до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція.
Таким чином, на думку суду, посилання відповідача на неможливість ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою не відповідає дійсності та спростовується поданими до митного оформлення документами.
Позивач зазначає, що до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення від 25.10.2021 року № 430120210000039608, в якій зазначені умови поставки FCA. Відповідно до умов зовнішньоекономічний договір № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017 року, п.4.1: Базисними умовами поставки за цим договором є умови, зазначені у Комерційному Інвойсі. Умови постачання повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010».
Відповідно до Інвойсу № WD202110007B від 25.10.2021 поставка товару здійснюється на умовах FCA, що відповідає умовам поставки зазначеним в митній декларації країни відправлення.
Таким чином, на думку суду, твердження відповідача про невідповідність умов поставки не відповідає дійсності та спростовується документами наданими до митного оформлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення була надана довідка про транспортні витрати № 6 від 16.11.2021, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону України (м. DONGYING - п/п Гоптівка), містить номер автотранспортного засобу яким здійснювалось перевезення (AX1281KI/AX1534HF), містить посилання на інвойс (BG00015470 від 25.10.2021), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. Витрати на транспортування також підтверджуються наступними документами: договір б/н від 27.08.2021, акт виконаних робіт № 39 від 25.11.2021 року.
Позивач зазначає, що інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо він не ніс, про що відповідач був повідомлений листом-поясненням від 23.11.2021 року.
Таким чином, на думку суду, вартість перевезення є підтвердженою.
Позивач вказує, що умовами поставки партіє товару є EXW DONGYING, про що зазначено у поданих до митного оформлення документах, зокрема у Інвойсі № BG00015470 від 25.10.2021, митній декларації № UA500020/2021/220467 від 19.11.2021, копії митної декларації країни відправлення № 430120210000039608 від 25.10.2021 року. Умови EXW («EX WORKS» / «ФРАНКО-ЗАВОД») правил INCOTERRMS, 2010 - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. В пункті Б3 Обов'язки Покупця розділу EXW («EX WORKS» / «ФРАНКО-ЗАВОД») правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов'язком Покупця. В пункті А3 Обов'язки Продавця розділу EXW («EX WORKS» / «ФРАНКО-ЗАВОД») правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов'язком Продавця.
Оскільки відповідно до умов поставки EXW страхування Товару не є обов'язковим, тому страхування товару не було здійснено Продавцем, та не здійснювалось Покупцем. Таким чином, якщо товар за контрактом не страхувався, то твердження митного органу про відсутність інформації щодо страхування оцінюваного товару є безпідставним.
Крім того, листом-поясненням від 23.11.2021 позивач повідомив відповідача про те, що страхування товару не здійснювалось.
Таким чином, на думку суду, твердження митного органу щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності відомостей щодо страхування є безпідставними.
Позивач зазначає, що при складанні товаросупровідних документів зокрема у пакувальному листі № Б/Н від 25.10.2021 та рахунку-проформі № QG202108097A від 25.10.2021 постачальником була допущена технічна помилка. Наявність саме технічної помилки, також підтверджує лист Постачальника № б/н від 19.11.2021, який був наданий відповідачу разом з листом поясненням № б/н від 23.11.2021 та був наявний у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення. А декларування було здійснено відповідно до фактичних даних щодо товару, що співпадає з даними зазначеними в Інвойсі № BG00015470 від 25.10.2021 року. Крім того, відповідачем був здійснений повний митний огляд оцінюваної партії товару з повним вивантаженням та поглибленим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товару даним зазначеним у митній декларації та встановлено, що кількість та опис товару відповідають даним зазначеним у митній декларації, про що відповідачем складено акт про проведення огляду товару від 23.11.2021 року.
Суд погоджується з позивачем, що наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст інформації, яка помилково не була вказана, може бути встановлений на основі відомостей з інших документів, поданих до митного контролю, не впливає на його доказову силу.
Відповідно до п.7.1 зовнішньоекономічного договору № 100T-SWBT-17 від 10.01.2017 товар відвантажується без пакування. Листом-поясненням від 25.11.2021 позивач повідомив відповідача про те, що не ніс витрат щодо оплати вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Також, згідно документів, на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція, товар поставлений на умовах FCA «Інкотермс 2010».
В пункті А9 Обов'язки продавця розділу FCA правил INCOTERRMS 2010 зазначено, що продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов'язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.
Тобто, здійснення пакування товару є обов'язком Продавця та саме Продавець несе пов'язані з цим витрати. Як наслідок, вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, не є складовою митної вартості товару та не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, на думку суду, твердження митного органу щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності таких відомостей є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення була надана довідка про транспортні витрати № 2110-0002 від 08.11.2021, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону України (JINAN (Dongjiazhen (Дунзячжєнь) - Станиця Зерново), містить номер контейнера ( НОМЕР_2 ), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. Витрати на транспортування також підтверджуються наступними документами: договір № 75-1210-21 від 12.10.2021, рахунок на оплату перевезення № 75-2110-0002 від 12.10.2021, рахунок на оплату перевезення № 75-2110-0002/1 від 08.11.2021, акт № 75-2110-0002 від 11.11.2021, акт № 75-2110-0002/1 від 11.11.2021, платіжне доручення про оплату перевезення № 9108 від 12.10.2021, платіжне доручення про оплату перевезення № 9418 від 15.11.2021 року.
Позивач вказує, що інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо він не ніс, про що відповідач був повідомлений листом-поясненням від 25.11.2021 року.
Таким чином, на думку суду, вартість перевезення є підтвердженою.
Позивач зазначає, що в якості додаткового документу разом з листом-поясненням від 06.12.2021 року відповідачу був наданий банківський платіжний документ № 47 від 05.11.2021, який підтверджує здійснення 100 % попередньої оплати за поставлений товар, та був наявний у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення.
Таким чином, на думку суду, твердження митного органу про ненадання документу про здійснення оплати за товар не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Позивач вказує, що жодним нормативним документом України / нормативним документом країни відправлення чи звичайною міжнародною практикою дата складання проформа-інвойс та / або рахунку-фактури не поставлено в залежність від дати експортної декларації. До митного оформлення була надана експортна декларації Китайської Народної Республіки № 435020210000071117 від 01.09.2021, що містить данні про постачальника (SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO., LTD ), покупця (ТОВ «100 ШИН+»), умови поставки (FOB ), вагу (58880,00 кг), найменування товару (шини для вантажних автомобілів), кількість товару (789 шт.) та загальну вартість товару (119921,12 Дол. США), що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації № UA500130/2021/217266 від 30.11.2021, інвойсі № WD202107070B від 03.09.2021, що дозволяє ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партію товару, що оцінюється. А відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів договору (контракту) та/або інвойсу не впливає на числові значення складових митної вартості.
Суд погоджується з позивачем, що експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість; експортна митна декларація складається експортером відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.
За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» за першим методом митної оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є протиправними.
Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000149/2 від 23.11.2021 року, № UA500020/2021/000151/2 від 23.11.2021 року, № UA500020/2021/000159/2 від 25.11.2021 року, № UA500130/2021/000050/2 від 06.12.2021 року, а також прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000807, № UA500020/2021/000810, № UA500020/2021/000820, № UA500130/2021/020186 є протиправними та належать до скасування.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, сільрада Княжицька, Броварський р-н., Київська обл., 07455, ідентифікаційний код 38012976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 44005631) про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» за першим методом митної оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000149/2 від 23.11.2021 року, № UA500020/2021/000151/2 від 23.11.2021 року, № UA500020/2021/000159/2 від 25.11.2021 року, № UA500130/2021/000050/2 від 06.12.2021 року.
4. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000807, № UA500020/2021/000810, № UA500020/2021/000820, № UA500130/2021/020186.
5. Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7443,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко