ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" червня 2022 р. справа № 300/875/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з зменшенням основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення та зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених платежів, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №0940/1400/18 зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи із 90% значення розміру сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії, з урахуванням уже виплачених сум. Однак, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21, при здійсненні перерахунку пенсії позивача із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі оновленої довідки, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759, починаючи з 01.12.2019, відповідач знизив відсотковий розмір пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення. Проте, на думку позивача відповідачем безпідставно зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення пенсії з 90% до 70%, що призвело до неправильного визначення розміру пенсії та її виплату в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством, оскільки для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми закону, які визначають її значення у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, що діяли саме на момент первинного призначення пенсії, а розмір уже призначеної пенсії в процентному співвідношенні внаслідок чергових перерахунків не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства, з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі. Щодо протиправності застосування обмежень граничного розміру пенсії позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.03.2022. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що позивачу на виконання рішення суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21 на підставі довідки від 08.06.2021 № 759 виданої Державною установою "Територіальне Медичне Об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" уже здійснено перерахунок у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм, чинних на момент проведення перерахунку. Позивачу як колишньому працівнику органів внутрішніх справ, призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням чинної на момент такого призначення редакції частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яка передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% грошового забезпечення. Однак, з 01.01.2014 набрали чинності зміни до Закону №2262-XII від 01.01.1992, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма була чинною на момент проведення позивачу спірного перерахунку пенсії та підлягала застосуванню пенсійним органом. Відтак, у колишнього військовослужбовця, який отримує нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відбуваються фактичні зміни у пенсійній справі і в правовому регулюванні відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії. З урахуванням наведеного, на думку відповідача, вимоги про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням грошового забезпечення в розмірі 90% є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Стосовно зобов'язання здійснити виплату пенсії без обмежень максимальним розміром, вказала, що відповідач керувався положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VІ, яким визначено, що пенсія, в тому числі колишніх військовослужбовців, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Приписи Закону №3668-VI в редакції, чинній на момент перерахунку позивачу пенсії, носять для учасників спірних правовідносин імперативний характер та неконституційними не визнавались. Окрім того, на думку ГУ ПФУ України в Івано-Франківській області, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
28.03.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що посилання відповідача правові висновки Верховного Суду у справі №340/3185/19 та №580/585/21 помилкові, оскільки такі висновки стосуються правового регулювання інших правовідносин, а саме щодо відмови проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та Закону України "Про пенсійне забезпечення". В зв'язку із наведеним, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визнається сторонами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.11-13).
На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої основної пенсії (з надбавками) склав 18343,71 грн, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0903000185 (МВС) від 01.01.2022 (а.с.18).
Не погоджуючись із застосованим обмеженнями щодо відсоткового зменшення розміру пенсії та максимального розміру пенсії, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 23.12.2021, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.14).
Листом №316-9830/Г-02/8-0900/22 від 19.01.2022, відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21 проведено перерахунок його пенсії з 01.12.2019, внаслідок чого загальний розмір нарахованої основної пенсії з урахуванням підвищення до пенсії здійснюється в розмірі 18343,71 грн (а.с.15-16).
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, а саме із зменшенням розміру грошового забезпечення пенсії з 90% до 70% та обмеженням розміру пенсії максимальним розміром, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII, в редакції від 06.12.2016, чинній на момент перерахунку пенсії, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393 (надалі, також - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45, (в редакції, чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, згідно з даними нормами, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до зазначеного Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та подання органами, передбаченими цим Порядком, повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також - Постанова №988), постанова набрала чинності 02.12.2015. Згідно з пунктом першим цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Правовою дією пункту 3 Постанови №988 Кабінет Міністрів України затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Окрім цього, на виконання вимог статті 94 Закону №580-VII та Постанови №988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" (надалі по тексту також - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, Порядок №260, Наказ №260).
За приписами пункту 2 Порядку №260, наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону №580-VII, тобто з 07.11.2015.
Як уже зазначалось вище судом, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України на реалізацію частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ прийняв постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за №103.
Відповідно до правого регулювання абзацу першого пункту третього цієї Постанови №103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно пункту 5 Постанови №103 визначено, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (Офіційний вісник України, 2008 р., №12, ст. 301).
Пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Згідно вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 вказаної статті Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими цифри "90" замінено цифрами "80" (максимальний розмір пенсії).
У подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
В зв'язку із вищенаведеним, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проте, Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 вказав, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесення зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №0940/1400/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії, призначеної ОСОБА_1 , в розмірі 70% суми грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 90% суми грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням грошового забезпечення в загальному розмірі, яке включало посадовий оклад, оклад за військовим звання, процентну надбавку за вислугу років. При визначенні розміру пенсії застосовано 90% розміру грошового забезпечення.
Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19), згідно якої суд з 05.03.2019 відновив право колишніх військовослужбовця на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії.
В той же час, іншим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом (http://reestr.court.gov.ua/Review/82368814; http://reestr.court.gov.ua/Review/85866053), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.
Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/87361222) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).
Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94263854) визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.
З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої основної пенсії (з надбавками) склав 18343,71 грн, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0903000185 (МВС) від 01.01.2022 (а.с.18).
Суд звертає увагу, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/3303/21, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило позивачу з 01.11.2021 перерахунок пенсії за вислугу років, на підставі оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 08.06.2021 № 759, при цьому, відповідачем здійснено перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої основної пенсії (з надбавками) склав 18343,71 грн, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0903000185 (МВС) від 01.01.2022.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 встановив протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення.
Проте суд звертає увагу на те, що вказаний вище сформований висновок стосується саме забезпечення, яке визначено у відповідності до положень Постанови №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2016 по 19.11.2019, до складу яких не було включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія.
В подальшому, Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Втім, потрібно зважати на те, що поліцейські, яким призначається пенсія з 01.01.2016 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) військовослужбовців при прийнятті постанови "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 11.11.2015 прийняв постанову №988.
Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії (за показниками, які вже виплачувалися в Порядку №260 ), а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, може скластися ситуація (а у досліджуваному випадку вже склалася), за якої колишні співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які до звільнення в порівнянні із співробітниками Національної поліції України займали одну і ту ж посаду (рівнозначні посади), мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премію, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 01.01.2016 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 80% (хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Порядку №206 у відповідності до Постанови №988), а ті, що отримали право на пенсію після 01.01.2016 - не більше 70%.
Відтак, суд зазначає, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до колишніх чи діючих співробітників Національної поліції України, що отримали/отримують право на пенсію після 01.01.2016, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян, в тому числі службових осіб, які розпочинали службу в органах МВС, а завершили в органах НП України.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що, визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує такий основоположний принцип судочинства як рівність усіх громадян у своїх правах перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.
Таким чином, у колишнього співробітника органів внутрішніх справ (МВС України), який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 19.11.2019 на підставі і Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії, так як попередній розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у відповідності до Постанови №103 взятий станом на січень 2016 року, а Порядку №260 набрав чинності з 27.05.2016.
З урахуванням вказаного відпадають процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), так як змінилися фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).
З огляду на таке, слід керуватися рішенням від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, в якому Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи наведене, у випадку перерахунку призначеної пенсії колишніх співробітників органів внутрішніх справ (МВС) на підставі оновленої довідки, виданої станом на 19.11.2019 за правилами Постанови №988 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії, нарахованих/визначених за правилами Порядку №260), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 виснував, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень).
Такий підхід для врегулювання спірних правовідносин у цій справі, на переконання суду, є достатньо справедливим.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що при застосуванні різних відсотків (90% і 70%) із врахуванням відомостей довідок уповноваженого органу станом на листопад 2019 року не має місце зменшення нарахування (не виплати) розміру пенсії, а відповідно і звуження права позивача на гарантоване законом справедливе пенсійне забезпечення.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії, без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 цієї ж статті (в редакції від 01.01.2016) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 гривень.
В подальшому, після внесення до статті 43 змін на підставі Закону України №1080-V-ІІІ від 12.04.2016, яким таку статтю доповнено частинами 4 і 5, коментована вище частина отримала номер 7.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, встановлено, що положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Надалі, приписами Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі, також - Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, до другого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ внесено зміни: слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність дій та рішень ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначає, що норма закону про обмеження максимального розміру пенсії не визнавалась неконституційною. Натомість, неконституційними визнані зміни до статті 43 Закону №2262-ХІІ, які вносились Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 (надалі, також - Закон №911-VIII) про обмеження максимального розміру пенсії на 2016 рік. Сама стаття 43 щодо максимального розміру пенсії є чинною та, відповідно, підлягає застосуванню, в тому числі із змінами відповідно до Закону №1774-VIII.
Надаючи оцінку таким твердженням відповідача, суд вказує, що частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №911-VІІІ від 24.12.2015, якою передбачалось обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016.
Однак, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач не зауважив, що на момент здійснення органом пенсійного фонду перерахунку пенсії і застосування спірного обмеження, чинними були та залишаються положення статті 2 Закону №3668-VI, згідно із якими, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI встановлено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд звертає увагу на правову позицію Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020, ухваленій по справі №580/234/19 (провадження №К/9901/16845/19), де касаційний суд зазначив, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо.
Верховний Суд зауважив, що з часу набрання чинності Законом №3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку."
Крім того, зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Відтак, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром в силу вимог абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов'язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12).
Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Досліджуючи питання, чи мало місце втручання держави у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) слід відзначити, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, пункт 35, заяви №68385/10 та №71378/10) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на виплату пенсії в розмірі понад десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, які (сподівання) могли б підпадати під дію статті 1 Першого протоколу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) Суд розглянув скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 27.01.2021 у справі №344/1326/17 адміністративне провадження №К/9901/29375/18, в постанові від 21.05.2021 у справі №681/549/16-а адміністративне провадження №К/9901/18350/18, в постанові від 04.03.2021 у справі №752/9907/16-а адміністративне провадження №К/9901/16067/18, в постанові від 17.09.2021 у справі №580/1285/20 адміністративне провадження №К/9901/23994/21, в постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 адміністративне провадження №К/9901/18348/19, в постанові від 05.11.2020 у справі №440/2423/19 адміністративне провадження №К/9901/31127/19 і в постанові від 24.09.2020 у справі №640/5854/19 адміністративне провадження №К/9901/11820/20.
Застосування Верховним Судом такого ж правового регулювання як і щодо спору у цій справі (в частині правовідносин пенсійного забезпечення, визначеного за правилами Закону №2262-ХІІ) здійснено судом касаційної інстанції в постановах від 21.05.2021 у справі №347/2083/16 адміністративне провадження №К/9901/17628/18 та від 18.11.2021 у справі №521/20962/16-а адміністративне провадження №К/9901/29418/18.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), суд зазначає, що обставини викладені в цій постанові стосуються інших правовідносин.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАСУ підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.