Справа № 287/369/14-ц
6/287/7/22
30 травня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Кононихіної Н.Ю.
за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.
розглянувши в залі суду м. Олевськ заяву «Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, -
«ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків його пред'явлення до виконання.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Олевського районного суду від 24.12.2014 року у справі № 287/369/14-ц задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору. Згідно договору №GL48N718070_A_3 про відступлення прав вимоги від 04.08.2020 року право вимоги за кредитним договором № 60/П/41/2008-980 від 17.03.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке, в свою чергу, згідно договору №GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020 року відступило право вимоги на користь ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», яке, в свою чергу, згідно договору №б/н про відступлення прав вимоги від 26.08.2020 року відступило право вимоги на користь «ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС». Таким чином, на думку позивача, існують всі правові підстави для заміни стягувача його правонаступником. Також, позивач зазначає, що згідно інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту: Автоматизованої системи виконавчих проваджень жодного відкритого виконавчого провадження з виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року у цивільній справі № 287/369/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» не знайдено. В той же час, в кредитній справі № 60/П/41/2008-980, яку спочатку відступлено від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а потім відступлено на користь ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», а потім відступлено на користь «ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» виконавчі листи по справі № 287/369/14-ц відсутні. «ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчих листів та завершення виконавчого провадження з виконання виконавчих листів № 287/369/14-ц. Вищевикладене свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа, виданого Олевським районним судом Житомирської області за рішенням у цивільній справі № 287/369/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судового збору, що призвело до необхідності поновлення строків для їх пред'явлення.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у своїй заяві про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, просить суд розглянути справу за відсутності представника ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС», вимоги заяви підтримують.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені своєчасно, про причини неявки суд не повідомляли.
Згідно ч. 3ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали заяви, докази, надані заявником, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
На підтвердження заміни кредитора у зобов'язанні заявником надано до суду Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3 від 04.08.2020 року, а також Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102 від 20.08.2020 року , та Договір про відступлення прав вимоги № б/н від 26.08.2020.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року по справі № 287/369/14-ц позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та судового збору задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в солідарному порядку , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором , а саме :
- заборгованість за кредитом в сумі 27 498,59 гривень ;
- несплачені відсотки за користуванням кредитом в сумі 18 171, 58 гривень ;
- пені в сумі 4 812, 28 гривень ;
- штрафу за невиконання умов договору в сумі 3 171,60 гривень ;
а всього на загальну суму 53 654, 05 гривень .
Згідно договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3 від 04.08.2020 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 60/П/41/2008-980 від 17.03.2008 року.
Згідно договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102 від 20.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Первинний кредитор) відступило ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», згідно договору про відступлення прав вимоги №б/н від 26.08.2020 року ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» відступило ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» (Новий кредитор) належні первинному кредитору права вимоги до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв'язку із набуттям прав на умовах цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру.
Із витягу з додатку до Договору про відступлення прав вимоги № б/н від 26.08.2020 року Реєстр договорів права вимоги за якими відступаються та Боржників, вбачається, що до ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 60/П/41/2008-980 від 17.03.2008 року.
На час розгляду заяви судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням зазначеного судового рішення.
Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
На підставі ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи із цих норм, а також з урахуванням пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Таким чином, у цій справі відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема заявник ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» є новим кредитором у правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, під час розгляду зазначеної заяви суд враховує правову позицію, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄРДРСРУ № 73001190), а саме, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст. 512ЦПК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У зв'язку із зазначеним, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, виходячи із аналізу зазначених норм права, враховуючи наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, відсутність відомостей про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, а тому заява в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, у своїй заяві ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» ставить питання про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для його пред'явлення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 цього Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України в разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вказане положення також закріплено в ч. 2ст. 433 ЦПК України.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(пункт 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Обов'язок пред'явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.
Відповідно до ч. 1ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV(в редакції на день набрання законної сили рішенням суду та виникнення правовідносин), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Рішення суду у цій справі набрало законної сили 22.01.2015 року, а тому кінцевим строком пред'явлення його до виконання є 23.02.2016 року.
Згідно ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання і до моменту відступлення прав вимоги за даним виконавчим листом первісний стягувач пред'являв виконавчий лист до виконання.
У заяві ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, разом з тим не вказує причини, у зв'язку з якими був пропущений строк пред'явлення його до виконання, не обґрунтовує поважність їх пропуску, лише зазначає, що ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» лише 26.08.2020 року. Проте, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання ТОВ «ФК» «ЕЛІТ ФІНАНС» після 26.08.2020 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що не можна визнати поважними вказані заявником, який є юридичною особою, причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений строк, заявником не надано, як не зазначено і те, що вказані обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
За таких обставин суд вважає, що підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відсутні, тому в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.
Стосовно видачі дублікату виконавчого документу суд зазначає наступне.
Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Як встановлено у судовому засіданні, заявник після укладення договору про відступлення прав вимоги від 26.08.2020 року не проводив розслідування та не встановлював дійсні причини втрати виконавчого листа, тобто заявником (стягувачем) не були вжиті жодні заходи (повторне пред'явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби), що вказує на те, що він не вживав дій щодо реалізації своїх прав.
В постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заявником не доведений факт втрати виконавчого листа та поважність причин пропуску строків пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому, за таких підстав у задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого документу та поновлення строку для його пред'явлення слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512-516 ЦК України, ст. 12, 81,433, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення - задоволити частково.
Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчих листах № 287/369/14-ц з виконання рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства « Комерційний банк « Надра » до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору.
У задоволені решти вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. Ю. Кононихіна