18 квітня 2022 року Справа № 160/3126/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить:
1. визнати протиправними відмови Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області від 10.09.2021р. у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , яка оформлена у вигляді Рішення про відмову в призначенні пенсії №046150003182 від 10.09.2021р., Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.09.2021 року, оформлену листом від 21.09.2021 року;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: з 03 вересня 2021 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року;
3.зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: з 03 вересня 2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020;
4. визнати протиправними дії Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 :
1) до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди:
з 01.09.1978 року по 17.07.1981 року (2 роки 10 місяців 17 днів) період навчання в ПТУ №27 м.Кривого Рогу,
з 30.07.1981 року по 15.10.1981 року (2 місяці 16 днів) роботи електрогазозварником четвертого розряду в Рудоуправлінні ім.Ілліча Виробничого об'єднання «Кривбасруда»,
з 19.11.1996 року до 10.04.2002 року (5 років 4 місяці 23 дні) роботи резчика в ООО «Плата Трейдинг Лимитед» (зазначаю мовою оригіналу),
2) до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до п.а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди:
з 10.04.2002 року по 19.11.2007 року роботи кузнеца на молотах и прессах участка №2 в ООО «Плата Трейдинг Лимитед» (мовою оригіналу) (5 років 7 місяців 10 днів),
та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано- Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2, Списком №11 відповідні періоді роботи, а саме: до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати наступні періоди:
з 01.09.1978 року по 17.07.1981 року (2 роки 10 місяців 17 днів) навчання в ПТУ №27 м.Кривого Рогу, з 30.07.1981 року по 15.10.1981 року 2 місяці 16 днів) електрогазозварника четвертого розряду в Рудоуправлінні ім.Ілліча Виробничого об'єднання «Кривбасруда»,
з 19.1 1.1996 року до 10.04.2002 року (5 років 4 місяці 23 дні) роботи резчиком в ООО «Плата Трейдинг Лимитед» (мовою оригіналу),
до пільгового стажу за Списком №1 зарахувати ОСОБА_1 відповідно до п.а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди;
з 10.04.2002 року по 19.11.2007 року роботи кузнецом на молотах и прессах участка №2 в ООО «Плата Трейдинг Лимитед» (мовою оригіналу) (5 років 7 місяців 10 днів);
5. згідно ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести ОСОБА_1 взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, а саме: періоди роботи пільгового стажу за Списком №1 - 7 років 8 місяців 19 днів зарахувати до періодів роботи пільгового стажу за Списком №2, який становить 11 років 2 місяці 13 днів;
6. відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії ОСОБА_1 з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії виключити періоди страхового стажу з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року та додатково виключити періоди страхового стажу: строкової військової служби, навчання, період отримання допомоги по безробіттю.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що пенсійному органу надані всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, №2, відтак відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі, не погоджуючись із позовними вимогами, подали до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у їх задоволенні та зазначають, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що пільговий стаж недостатній для призначення пільгової пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 03.09.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за №2 та надав відповідні документи.
При цьому, позивач в позовній заяві зазначає, що він не просив призначити пенсію за Списком №1, проте в заяві позивача від 03.09.2021 року крім іншого зазначено про зарахування пільгового стажу до Списку №1, а тому відповідачі і розглядали вказане питання.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача направлена відповідь від 21.09.2021 року, додатком до якої є Рішення про відмову у призначенні пенсії №046150003182 від 10.09.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
У відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.09.2021 року зазначено: «Надана Вами через портал електронних послуг Пенсійного фонду Україну 03.09.2021 заява на призначення пенсії відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058 розглянута.
За наданими документами страховий стаж складає 31 рік 6 місяців 20 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №1-2 роки 1 місяць 9 днів та за Списком №2 - 2 роки 8 місяців 16 днів.
Щодо зарахування до пільгового стажу робити навчання в професійно-технічних закладах та військової служби повідомляємо, що відповідно до ст.38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98- ВР «Про професійно-технічну освіту» (із змінами) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою спеціальністю не перевищує трьох місяців.
Оскільки за період роботи після навчання Ви не надали уточнюючу довідку для зарахування навчання до пільгового стажу відсутні законні підстави.
У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії».
У Рішенні про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначено наступне: «Згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 6 місяців 20 днів, у тому числі робота за Списком №1-2 роки 1 місяць 9 днів, за Списком №2 - 2 роки 8 місяців 16 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно з даними архівної довідки від 16.01.2021 Ж-2977 з 10.04.2002 - 19.11.2007 в ТОВ «Плата Трейдінг Лімітед», оскільки відсутня довідка про ліквідацію підприємства. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Одночасно повідомляємо, що підприємство ТОВ «Плата Трейдінг Лімітед» діюче, необхідно звернутися на підприємство для надання пільгової довідки за період роботи з 10.04.2002 - 19.11.2007.
У призначенні пенсії за віком за Списком №1 відповідно до Закону №1058 відмовити».
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
При цьому, пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Трудова книжка, яка була надана позивачем для призначення пенсії, не відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день.
Аналогічна правова позиція викладена постановою КАС ВС від 24.06.2021 у справі № 216/8709/15-а.
Крім того, позивачем до Головного управління було надано лише довідку про підтвердження наявного трудового стажу, видану ДП “Кривбасшахтозакриття” №91 від 17.12.2018, у якій вказано лише інформацію, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ш.“Северная” ім. Валявка РУ ім. Ілліча ВО “Кривбасруда” у період з 30.07.1981 по 15.10.1981 електрогазозварником.
Таким чином, відповідачі правомірно не зарахували спірні періоди роботи до пільгового стажу.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1978 по 17.07.1981 в Професійно-технічному училищі суд зазначає, що відповідно до статті 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав. Перша - у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу, що дає право на пільги (робота за Списком) не перевищує 3 місяців Друга - особа зарахована на роботу за набутою професією.
Згідно диплому № НОМЕР_1 , виданого Державним комітетом Ради Міністрів Української PCP по професійно технічній освіті, ОСОБА_1 був зарахований та навчався в ПТУ №27 м. Кривого Рогу з 01.09.1978 по 16.07.1981 за професією “електрогазозварник”.
Відповідно до записів трудової книжки з 30.07.1981 позивач був прийнятий на ш.“Северная” ім. Валявка поверхневим електрогазозварником 4 розряду.
З огляду на те, що судом не визнано період роботи з 30.07.1981 року по 15.10.1981 року як такий, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу, то і період навчання з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Відповідно і п.5 позовних вимог щодо зарахування не підлягає задоволенню.
Щодо п.6 позовних вимог, то суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано в позовній заяві вказані вимоги. Не зазначено, чи вчинили відповідачі протиправні дії чи бездіяльність, чи прийнято протиправне рішення з цього питання.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова