28 січня 2022 рокуСправа № 160/22993/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22993/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
23.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №047250011292 від 08.10.2021 та №3 від 28.10.2021;
- зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі повторно розглянути заяву позивача від 04.10.2021 про призначення пенсії із зарахуванням періодів: з 01.02.1989 по 31.03.2000; з 26.01.2001 по 04.03.2005; з 04.03.2005 по 23.11.2005; з 12.04.2006 по 20.11.2011 до спеціального (пільгового) стажу тракториста-машиніста, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач, розглянувши означену заяву, направив на адресу позивача рішення про відмову в призначенні пенсії. Підставою для відмови визначено відсутність необхідного спеціального трудового стажу для призначення пенсії, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, до пільгового стажу позивача не були включені оскаржені періоди роботи, що стало підставою звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/22993/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.01.2022 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх.№ 8770/22), в якому відповідач заперечив проти заявлених до суду позовних вимог. Відповідач зазначив, що за наданими позивачем документами для розрахунку пенсії відсутні правові підстави для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також вказано, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Враховуючи викладене, право на пенсію на пільгових умовах у позивача відсутнє. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав документи для призначення пенсії за ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
08.10.2021 рішенням № 047250011292 пенсійний орган відмовив позивачу в призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового страхового стажу 20 років та порекомендував звернутися до Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області для підтвердження періодів роботи позивача у якості тракториста у колгоспі «Росія» з 21.01.1989.
28.10.2021 Комісія з питань підтвердження стажу при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області розглянула заяву позивача та відмовила у зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи у якості тракториста: в колгоспі «Росія» з лютого 1989 по березень 2000 року та у ПП «Гермес» за 2001 - 2005 роки.
Так, згідно рішення №047250011292 від 08.10.2021 пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 04.03.2005 по 23.11.2005, з 12.04.2006 по 20.11.2011, які зазначені в довідці № 68 від 16.09.2021.
Відмова мотивована тим, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 в ці періоди працював механізатором в тракторній бригаді.
Згідно рішення Пенсійного органу № 3 від 28.10.2021 відповідач не зарахував до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 , починаючи з лютого 1989 року по березень 2000 року.
Вказана відмова мотивована тим, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював в колгоспі ''Росія”, який перетворено у ТОВ “Олімп”: з 21.01.1989 по 25.02.2000 - трактористом, з 01.04.2000 по 26.01.2001 - механізатором, в ПП Гермес” з 26.01.2001 по 04.03.2005 - механізатором тракторної бригади. Між тим, у трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Не погоджуючись із означеними рішеннями Пенсійного органу щодо не зарахування вказаних періодів його роботи до пільгового стажу за ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за №1058-ІV від 09.07.2003, а також відмовою в призначенні пільгової пенсії, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно із підпунктом "в" пункту першого статті 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічні положення передбачені частиною першою та пунктом третім частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів- машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7.
До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст- водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність необхідного стажу.
Також, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
Так, позивач ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки, працював в колгоспі ''Росія”, який перетворено у ТОВ “Олімп”: з 21.01.1989 по 25.02.2000 - трактористом, з 01.04.2000 по 26.01.2001 - механізатором, в ПП "Гермес" з 26.01.2001 по 04.03.2005- механізатором тракторної бригади, та починаючи з 04.03.2005 по 23.11.2005 та з 12.04.2006 по 20.11.2011 у якості тракториста-машиніста у ТОВ «АГРО-ДНІПРО-НІКОПОЛЬ».
Вищевказане, також підтверджується архівними довідками вказаного підприємства, а саме: ТОВ «АГРО-ДНІПРО-НІКОПОЛЬ», а також довідками про заробітну плату для обчислення, виданої ОСОБА_1 .
Отже, у спірний період позивач працював, у тому числі, на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, оскільки працював у сільськогосподарських підприємствах. Періоди роботи позивача трактористом-машиністом зазначені у наданій довідці узгоджуються із записами у трудовій книжці.
Щодо посилання відповідача на відсутність належних первинних документів, підтверджуючих безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у пенсійного орану сумнівів щодо права позивача на отримання пільгової пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17, від 03.10.2018 у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 у справі №681/813/17, від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 10.07.2018 у справі №709/1360/17.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що за результатами здійсненої відповідачем перевірки достовірності відомостей про позивача спростовано відомості, зазначені у довідках про підтвердження наявного спеціального трудового стажу.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідці про підтвердження наявного пільгового трудового стажу. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, за своєчасність та якість проведення атестації робочих місць, яка покладається на керівника підприємства, організації, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Так, оскільки вказані обставини не були враховані відповідачем під час прийняття оскаржених позивачем рішень, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250011292 від 08.10.2021 та №3 від 28.10.2021 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.
Також, задоволенню підлягає і похідна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пільгової пенсії з урахуванням висновків суду.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно із приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №047250011292 від 08.10.2021.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду заяви від 28.10.2021 № 3.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2021 про призначення пенсії з зарахуванням періодів: з 01.02.1989 по 31.03.2000; з 26.01.2001 по 04.03.2005; з 04.03.2005 по 23.11.2005; з 12.04.2006 по 20.11.2011 до спеціального (пільгового) стажу тракториста-машиніста, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення суду складений 28.01.2022.
Суддя О.В. Царікова