02 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/17395/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління МВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання МВС України прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано МВС України розглянути заяву від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
28.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправними дій МВС України щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 в даній адміністративній справі, у якій просив визнати протиправною відмову відповідача у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов'язати МВС України у визначений термін прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850
Заяву обґрунтовано тим, що МВС України протиправно не виконує рішення суду від 26.02.2021 у справі №140/17395/20 в частині прийняття рішення, а саме про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 315300 грн згідно висновку ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 у даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління МВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії та розгляд заяви ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження.
У поданих до суду поясненнях від 31.05.2022 №12/6-527 представник відповідача зазначив, що МВС України виконало рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 в повному обсязі. З урахуванням приписів п. 9 Порядку №850 МВС України розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та 24.09.2021 прийняло рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (копія висновку від 24.09.2021 додається).
Зазначає, що можливе задоволення заяви позивача та зобов'язання МВС України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги може розцінюватись як втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень (МВС України). З вищенаведених підстав просить заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд керується таким.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що 17.05.2021 Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/17395/20 був виданий виконавчий лист №140/17395/20, на підставі якого відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.07.2021 відкрито виконавче провадження ВП №66148223 з примусового виконання рішення суду.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у даній справі, МВС України розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та 24.09.2021 прийняло рішення, яким позивачу відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги. Зокрема, у матеріалах справи (а.с.169) міститься висновок УМВС України у Волинській області про забезпечення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 в адміністративній справі №140/17395/120, згідно з яким ОСОБА_1 нарахована грошова допомога у розмірі 315 000, 00 грн. Водночас, з висновку вбачається, що 24.09.2021 посадовими особами МВС України шляхом вибору (закреслення) відповідного з наявних у самій формі документу варіантів було відмовлено в його погодженні/затвердженні. Таким чином, відповідачем МВС України прийнято рішення від 24.09.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
Приписами п. 9 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 визначено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, за результатами розгляду документів позивача, МВС України 24.09.2021 прийняте відповідне рішення у виді затвердження висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та листом від 25.08.2021 №7/200 надіслало його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ - Ліквідаційній комісії УМВС України у Волинській області, у якому проходив службу ОСОБА_1 для письмового повідомлення останнього із зазначенням мотивів відмови.
Враховуючи вищезазначене, судове рішення в адміністративній справі №140/17395/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління МВС України у Волинській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (а саме прийняти рішення) відповідачем виконане.
Щодо вимоги позивача в частині визнання протиправною відмови відповідача у призначенні йому грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та зобов'язання МВС України прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, суд зазначає наступне.
У даній адміністративній справі №140/17395/20 суд задовольнив позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України та зобов'язав МВС України розглянути заяву від 03.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відтак, спір розглянуто по суті без виходу за межі позовних вимог.
Резолютивна частина рішення не містить в собі зобов'язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
У рішенні суду від 26.02.2021 зазначено, що листом від 12.10.2020 за №34350/15-2020 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Тобто МВС України всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 850 не розглянуло по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком № 850, повернуло їх та відповідно не прийняло жодного з зазначених вище рішень, чим, на думку суду, вчинило протиправну бездіяльність.
Крім того, суд звертав увагу на ту обставину, що Порядком № 850 не передбачено право МВС України повертати документи без прийняття рішення.
На момент розгляду справи судом заява позивача про виплату одноразової допомоги позивачу у встановленому законодавством Порядку була не розглянута, відповідне рішення не прийнято, що свідчило про протиправну бездіяльність відповідача та порушення останнім прав позивача.
Виходячи із змісту спірних правовідносин, позивач, станом на час подання заяви в порядку статті 383 КАС України не був позбавлений права звернутись до суду з позовом про оскарження рішення МВС України від 24.09.2021 про відмову у призначенні йому грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та зобов'язання МВС України прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, оскільки рішення відповідача про відмову у призначенні вищевказаної допомоги не було предметом розгляду у справі № 140/17395/20.
Зважаючи на виникнення між ОСОБА_1 і МВС України нового спору щодо прийнятого рішення відповідачем про відмову у призначені та виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, який не може бути вирішений у межах розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідної заяви.
Враховуючи викладене, суд уважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що унеможливлює їх відновлення в порядку статті 383 КАС України, разом з тим належним способом захисту є звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення МВС України від 24.09.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та зобов'язання МВС України прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду від 26.02.2021 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління МВС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.М. Димарчук