465/2754/22
3/465/1797/22
про повернення адміністративних матеріалів
02.06.2022 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь Василь Ярославович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-
Працівниками ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області скеровано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 182 КУпАП, з підстав викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 913658 від 28.05.2022.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що такі слід повернути для належного оформлення з наступних підстав.
В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися, і зокрема суддею, у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про інкриміноване адміністративне правопорушення. За підсумками розгляду справи суддя не має права вказувати у постанові на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, які не відповідають змісту протоколу, адже у цьому випадку, суддя вийде за межі своєї компетенції, якою, згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи, а не збирання доказів для подальшого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Недотримання цих вимог, буде порушено принципи змагальності сторін на яких базується судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення та право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, під час підготовки справи про адміністративне правопорушення до розгляду, суд, серед іншого, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, а саме з матеріалів справи не вбачається повторність тих самих дій ОСОБА_1 протягом року, що є обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного проступку, передбаченого ч. 2 ст.182 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, що надійшли до Франківського районного суду м. Львова 31.05.2022, приходжу до висновку, що такі слід повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області для дооформлення, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 вказано: Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Так, суд, звертає увагу на те, що за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою кримінально каране діяння, відповідно до ст. 382 КК України.
Верховний Суд України в п. 24 Постанови Пленуму від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
З огляду на викладене та враховуючи ряд інших обставин, що перешкоджають розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 182 КУпАП, повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області на доопрацювання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 278 КУпАП, -
Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 182 КУпАП, повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області - на доопрацювання.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. Кузь