Справа № 309/411/22
Провадження № 2/309/81/22
02 червня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді: Піцура Я.Я.
за участю секретаря: Губаль Г.М.
розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі, який розірвано.
За час проживання у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Хустського районного суду від 26.06.2012 р. з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі по 500 грн. на дитину щомісячно.
На даний момент збільшилися потреби на утримання дитини, яка є інвалідом, а тому такої суми аліментів є явно недостатньо.
У своєму позові позивач просить суд винести рішення, яким збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановивши їх в розмірі 3500 гривень.
У відзиві на позов представник відповідача адвокат Малолітко А.П. просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування посилається на те, що відсутні підстави, передбачені ст. 192 СК України для зміни розміру аліментів. Також вказує, що у 2015 році він уклав повторний шлюб, і наразі на його утримані перебуває четверо дітей та дружина, яка є інвалідом ІІІ групи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, від представника відповідача адвоката Малолітко А.П. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено та належними доказами доведено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 27.03.2010, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5). В результаті розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
Від даного шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), який перебуває на повному утриманні позивачки (а.с.7).
Також з матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А» (а.с.8), що свідчить про виключно високу міру втрати здоров'я та надзвичайну (повну) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактичну нездатність до самообслуговування (п.21 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917).
Згідно рішення Хустського районного суду від 01.06.2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с.9-11).
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно із статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2022 року - 2618 гривень.
Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, яка до того ж є інвалідом, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.
Отже, на думку суду, з огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 01.06.2012 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивача, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів. Посилання представника відповідача на відсутність підстав для зміни розміру аліментів є недоречними і відхиляються судом.
Також суд враховує, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів, 15.08.2015 року відповідач уклав повторний шлюб з ОСОБА_6 . Від даного шлюбу народилося двоє дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому суд відхиляє посилання представника відповідача у відзиві на те, що від даного шлюбу є ще одна дитина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо якого відповідач не вказаний батьком, оскільки у той час проживав зі своєю майбутньою дружиною без реєстрації шлюбу, оскільки вказана дитина народилася до реєстрації шлюбу відповідача, батьком дитини вказаний ОСОБА_10 , і позивачем не вирішувалося питання про внесення змін до актового запису про народження дитини чи про визнання свого батьківства відносно дитини. Також слід врахувати, що наразі сім'я ОСОБА_2 відноситься до багатодітних сімей, і його дружина ОСОБА_11 ніде не працює та є інвалідом ІІІ групи.
Водночас суд враховує і те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, а отже не позбавлений можливості заробляти. З урахуванням наведеного та виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси дитини, зважаючи на те, що неповнолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А, а отже його утримання потребує значних витрат, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд дійшов висновку, що слід позов задовольнити частково та збільшити розмір аліментів, які стягуються, на підставі рішення Хустського районного суду від 01 червня 2012 року до 2700 грн., але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Згідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ч. 2, 5 ст. 150; ст.ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду від 01червня 2012 року та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) грн. на щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави 992,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2022 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.