Справа № 309/1957/22
Провадження № 1-кс/309/352/22
02 червня 2022 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022071050000195 від 31.05.2022 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України про арешт майна ,-
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання вмотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2022 близько 07 год. 55 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіянні смерті своїй співмешканці ОСОБА_6 , наніс два удари ножом в ділянку серця своїй співмешканці, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-ріжучих поранень грудної клітини, з пошкодженням серця, гемотамнація серця, однак виконавши усі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця не закінчив його з причин, які не залежали від його волі.
В ході огляду місця події 31.05.2022 в будинку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , у кухонній кімнаті було виявлено та вилучено: на підлозі, яка вкрита плиткою, плями речовини бурого кольору, яка схожа на кров, з якої зроблено два змиви та упаковано у два окремі паперові конверти, із верхньої шухляди вилучено ніж із червоною рукояткою, на лезі наявне витиснення «King Cary» із слідами речовини бурого кольору, яка схожа на кров, який упаковано у паперовий конверт, із рукоятки ножа вилучено одорологічний слід, який упаковано у спеціальний пакет № SUD3039492.
На підставі постанови прокурора Хустської окружної прокуратури у ОСОБА_5 зроблено змиви з правої та лівої рук, які упаковано у два окремі паперові конверти, зрізи нігтів правої та лівої рук, які упаковано у два окремі паперові конверти та відібрано біологічні зразки у вигляді крові на стерильну марлеву серветку, яку упаковано у паперовий конверт.
В ході особистого обшуку ОСОБА_5 , під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOKIA» сірого кольору, що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, що належить ОСОБА_6 , які упаковано у спеціальний пакет №SUD1129930, футболку чорного кольору та кофту з капюшоном, упаковано у паперовий конверт.
Окрім того, у приміщенні КНП «Хустська РЛ», вилучено верхній одяг ОСОБА_6 , зокрема: джинси синього кольору, бюстгальтер чорного кольору із слідами речовини бурого кольору, майку білого кольору із слідами речовини бурого кольору та кофту, які упаковано до картонної коробки.
Вилучені речі є речовими доказами, по яким необхідно провести судові експертизи, а тому згідно п. 4 ч. 2 ст. 167 КК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відтак з метою здійснення інших слідчих дій для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
В судове засідання старший слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з'явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явилася, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
На підставі ст.. 172 ч.1 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у їх відсутності .
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи , що в судове засідання не з'явився слідчий та користувач та власник майна фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173,175, 309 КПК України слідчий суддя , -
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022071050000195 від 31.05.2022 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на: два змиви із речовиною бурого кольору, яка упаковано у два окремі паперові конверти; ніж із червоною рукояткою, на лезі наявне витиснення «King Cary» із слідами речовини бурого кольору, яка схожа на кров, який упаковано у паперовий конверт; одорологічний слід, який упаковано у спеціальний пакет № SUD3039492; змиви з правої та лівої рук, які упаковано у два окремі паперові конверти; зрізи нігтів правої та лівої рук, які упаковано у два окремі паперові конверти; відібрано біологічні зразки у вигляді крові на стерильній марлевій серветці, які упаковано у паперовий конверт; мобільний телефон марки «NOKIA» сірого кольору, що належить ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, що належить ОСОБА_6 , які упаковано у спеціальний пакет №SUD1129930; футболку чорного кольору та кофту з капюшоном, упаковано у паперовий конверт; джинси синього кольору, бюстгальтер чорного кольору із слідами речовини бурого кольору, майку білого кольору із слідами речовини бурого кольору та кофту, які упаковано до картонної коробки.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали виготовлено 02 червня 2022 р.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1