Справа № 344/6475/22
Провадження № 1-кс/344/2711/22
02 червня 2022 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України,-
Слідчий СВ Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12022091010000710 від 31 травня2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, місці, та обставинах ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо вчинення розбійного нападу на квартиру АДРЕСА_1 , з метою незаконного заволодіння грошовими коштами.
Так, 31 травня 2022 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 у період воєнного стану, який продовжено Указом Президента України № 7389/2022 від 17 травня 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», достовірно знаючи, що у вищевказаній квартирі, в якій проживає ОСОБА_9 разом зі ОСОБА_10 , зберігаються грошові кошти, направились до нього додому.
Підійшовши до квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 подзвонили в двері вищевказаної квартири. Коли потерпіла ОСОБА_10 , нічого не підозрюючи, відчинила двері, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 незаконно увірвалися до квартири, тим самим незаконно проникли до приміщення. Після цього ОСОБА_5 звернувся до потерпілої з вимогою покликати ОСОБА_9 . У той час, коли ОСОБА_9 підійшов до них, ОСОБА_5 , приводячи у виконання протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом нападу, поєднаного із проникненням у житло потерпілого, звернувся до потерпілого ОСОБА_9 , висунувши незаконну вимогу про негайну передачу грошових коштів. Отримавши категоричну відмову від ОСОБА_9 , ОСОБА_5 спробував нанести йому удар рукою в обличчя. Однак ОСОБА_9 від удару ухилився та, в свою чергу, схопив ОСОБА_5 , намагаючись позбавити його можливості наносити удари. Проте ОСОБА_5 вирвався та разом із ОСОБА_8 забігли в глиб приміщення квартири.
Забігши в кухонну кімнату квартири, та, побачивши ОСОБА_10 , ОСОБА_5 підбіг до неї та висунув незаконну вимогу про негайну передачу грошових коштів уже до неї. В цей час потерпіла почала кричати, і ОСОБА_5 з метою подолання її волі до опору схопив останню руками за кисті рук та застосував до ОСОБА_10 насильство, нанісши один удар в область грудей, тим самим завдавши їй фізичний біль. Побачивши це, ОСОБА_9 спробував звільнити ОСОБА_10 та схопив ОСОБА_5 , намагаючись позбавити його можливості наносити удари. В цей час ОСОБА_5 вийняв предмет, ззовні схожий на ніж.
У свою чергу, ОСОБА_8 вийняв із кишені куртки предмет, ззовні схожий на пістолет, та, погрожуючи його застосуванням, тобто насильством, яке є небезпечним в момент заподіяння, направив його в бік ОСОБА_9 , після чого, дославши патрон до патронника, повторно висунув незаконну вимогу про негайну передачу грошових коштів до потерпілого. В цей час ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, почав чинити активний опір ОСОБА_8 .
Опинившись на вулиці, ОСОБА_9 спробував затримати ОСОБА_8 , однак останній з метою звільнення від потерпілого предметом, ззовні схожим на пістолет, який мав із собою, здійснив постріл у повітря та почав тікати з місця вчинення злочину спільно із ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було затримано перехожими.
31 травня 2022 року ОСОБА_5 було затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та 01 червня 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме даними, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протоколах огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , протоколі допиту свідка ОСОБА_14 , протоколі допиту свідка ОСОБА_15 , протоколі допиту свідка ОСОБА_16 , протоколі допиту свідка ОСОБА_17 , протоколах пред'явлення особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункт перший, пункт третій та пункт п'ятий.
Обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного
ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених частиною другою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, не встановлено.
За таких обставин слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не визначати розмір застави на підставі пункту 1 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні слідча підтримала вимоги клопотання та просила клопотання задовольнити
Підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що прокурором не доведено ризики, підозрюваний має постійне зареєстроване місце проживання, потерпілі просять застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, слідчу, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до статті 29 Конституції України, статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 pоку, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства, кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною першою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій та п'ятий вказаної статті.
Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини:
пункт 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик існує, оскільки покарання за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає можливе позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду;
- пункт 3 - незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 відоме їх місце проживання та анкетні дані;
- пункт 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, джерело його доходів не відоме, що свідчить про можливість вчинення у майбутньому нових кримінальних правопорушень з метою незаконного збагачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними, що містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протоколах огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , протоколі допиту свідка ОСОБА_14 , протоколі допиту свідка ОСОБА_15 , протоколі допиту свідка ОСОБА_16 , протоколі допиту свідка ОСОБА_17 , протоколах пред'явлення особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, належить до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, дані ризики наявні та існують.
Щодо доводів сторони захисту, що слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, то, на думку слідчого судді, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов'язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Стосовно заяви потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про примирення з підозрюваним ОСОБА_5 та застосування щодо нього домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому, відповідно до частини третьої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим не може бути укладена.
За таких обставин суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному м'якшого запобіжного заходу і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризиків, які існують та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, то слідчий суддя доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження і не зможе запобігти встановленим судом ризикам, тому клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.
При цьому обрання інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органів досудового розслідування та до суду не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Також запобіжний захід у вигляді особистої поруки буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики, .
Обрання запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Обрання інших, більш м'якших запобіжних заходів також є неможливим в силу того, що їх реалізація передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного і в даному конкретному випадку буде не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочину, характеризуючи особу підозрюваного дані, стан здоров'я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
В той же час обставини, що зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.
Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому, згідно пункту 1 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства, тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави слід не визначати.
Підсумовуючи все вищенаведене слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому клопотання підлягає задоволенню.
За змістом частини другої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 31 травня 2022 року.
Виходячи з викладеного, відповідно до ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 29 липня 2022 року включно в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 31 травня 2022 року
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Строк дії ухвали до 29 липня 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03 червня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1