Справа № 357/11959/20 Головуючий у 1-й інст. - Бондаренко О.В.
Апеляційне провадження 22-ц/824/6182/2022 Доповідач - Рубан С.М
31 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2022 року про призначення судово оціночно - будівельної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна,-
Позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову та уточнених позовних вимог просила:
1) визнати факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у період з вересня 2009 року по листопад 2020 року;
2) визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1316 га (кадастровий номер 3220489500:02:021:0813, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування нежитлового будинку, господарських будівель і споруд), нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м.,земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,5655 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу - магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту), квартиру загальною площею 84,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;
3) визнати недійсними: договір дарування нежитлової будівлі, укладений 04.11.2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , предметом якого є нежитлова будівля літ. «Е-2», загальною площею 2802. 6 кв. м. розташована за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І. О.; договір дарування земельної ділянки, укладений 04.11.2020 року між ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , предметом якого є земельна ділянка площею 0, 5655 га, розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210300000:06:007:0046, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Цвинтарною І. О.
4) витребувати із володіння ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , нежитлову будівлю під літ. «Е-2», загальною площею 2802,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,5655 га (кадастровий номер 3210300000:06:007:0046, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту);
5) поділити спільне сумісне майно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а саме визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину майна (залишивши іншу 1/2 частину у власності ОСОБА_5 , як спадкове майно після його смерті).
У вересні 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово оціночно - будівельної експертизи. На вирішення експертизи поставити питання: визначити станом на дату проведення експертизи дійсну ринкову вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у разі збереження стану готовності 51 %, яким він був на 04.10.2012 року; 2) визначити дійсну ринкову вартість житлового будинку (з господарськими будівлями та спорудами) за адресою АДРЕСА_1 станом на дату проведення експертизи? Проведення експертизи доручити судовому експерту Оніщенко Надії Сергіївні: АДРЕСА_4 . Оплату за проведення експертизи покласти на позивача.
Посилається на те, що сторона відповідача наголошує на тому, що право власності на спірний житловий будинок ОСОБА_5 набув на підставі договору дарування від 04.10.2012 року. Проте, як вбачається із договору дарування, на той час будинок мав 51% готовності, тоді як декларація про готовність об'єкту до експлуатації датована 16.01.2016 року - саме за цей проміжок часу протягом проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було добудовано повноцінний будинок, придатний для експлуатації. Таким чином, майно, яке набув ОСОБА_5 на підставі договору дарування, істотно збільшилося за час його проживання однією сім'єю із позивачем. Для визначення вартісного виразу збільшення майна необхідні спеціальні знання у будівельно-оціночній галузі. При цьому, слід внести до питання уточнення щодо визначення вартості готового до експлуатації житлового будинку з урахуванням виключно виконаних поліпшень, добудов та внутрішнього оздоблення, але без урахування зміни кон'юнктури ринку нерухомості, оскільки загальновідомі події 2014 року істотно вплинули на це, а для справедливого вирішення спору необхідно виключно врахувати ті поліпшення, які були здійснені під час проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 однією сім'єю.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2022 року клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про призначення судово оціночно - будівельної експертизи - задоволено.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна судово оціночно - будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- визначити станом на дату проведення експертизи дійсну ринкову вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у разі збереження стану готовності 51 %, яким він був на 04.10.2012 року ?
- визначити дійсну ринкову вартість житлового будинку (з господарськими будівлями та спорудами) за адресою АДРЕСА_1 станом на дату проведення експертизи?
Проведення судово оціночно - будівельної експертизи доручено експерту Оніщенко Наталії Сергіївні (18006, м. Черкаси, б-р Шевченка, 470, к. 48).
Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 .
Зобов'язано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для проведення експертизи надати експерту необхідну документацію на будинок та забезпечити доступ до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, 03 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2021 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово оціночно - будівельної експертизи.
Посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні оціночно - будівельної експертизи були допущені порушення норм закону, оскільки враховуючи предмет спору та вимоги позивача про те, що вона бажає саме визнати майно спільною сумісною власністю, а не здійснити стягнення відповідної компенсації вартості поліпшення майна (будинку) в грошовому еквіваленті, а тому для з'ясування обставин, що мають значення для справи не є необхідні спеціальні знання у даній сфері, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Крім того, посилається на те, що ОСОБА_3 повинна доводити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, її участь у придбанні майна, факт набуття майна при веденні спільного господарства, наявність у чоловіка та жінки взаємних прав та обов'язків, що є діаметрально протилежним та в такому разі оціночно - будівельна експертиза не потребується, так як позивач бажає отримати ідеальні частки в майні.
Посилається на те, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд, а ОСОБА_1 та його представник не давали своєї згоди щодо даного експерта.
Крім того, судом першої інстанції жодним чином не було зазначено правової підстави для призначення відповідної експертизи.
Посилається на те, що враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 призначення в даній справі експертизи жодним чином не є і не може бути будь - яким доказом та не може доводити будь - які обставини, так як спір стосується саме виділення ідеального поділу майна в рівних частинах по Ѕ за кожним, проте суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, що призвело до прийняття завідомо незаконного рішення.
Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при подачі клопотання позивачем про призначення експертизи не було надано суду первинних вихідних даних по будинку, не було зазначено які роботи були виконані, які роботи проводились внаслідок поліпшення, докази їх виконання.
Від учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, представник позивача просить слухати справу у їх відсутності, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення експертизи суд першої інстанції виходив з того, що сукупність обставин, що зазначені у ст. 103 ЦПК України в даному випадку наявна, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
У висновку експертизи зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, поділ спільного майна подружжя, визнання правочинів недійсними, витребування майна.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Призначаючи експертизу, суд першої інстанції виходив з приписів ч.1 п.1 ст. 103 ЦПК Україниз та врахував, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 призначення у даній справі експертизи жодним чином не є і не може бути будь - яким доказом та не може доводити будь - які обставини, так як спір стосується саме виділення ідеального поділу майна в рівних частинах по Ѕ кожному, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання і сторонами не надано відповідного висновку.
Крім цього, колегія суддів вважає, що саме виходячи із позовних вимог та враховуючи правовий статус учасників справи висновок експертизи у даній справі є доцільним.
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не зазначено аргументів, мотивів або доводів щодо призначення експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року вказано: «хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
«Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2022 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 червня 2022 року.
Головуючий
Судді