31 травня 2022 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 755/14912/20
Номер провадження 22-ц/824/141/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Нежури В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,
вивчивши апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н. Є., у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Комісія з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області, ОСОБА_5 про визначення порядку спілкування з онуком,
У жовтні 2020 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районного в місті Києві державної адміністрації про встановлення порядку участі баби ОСОБА_4 і діда - ОСОБА_3 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступний час: кожна перша і третя неділя місяця з 10:00 до 18:00 за місцем їх проживання ( АДРЕСА_1 ), без присутності матері; один тиждень в літній період часу, без присутності матері; три дні поспіль в період кожних шкільних канікул, без присутності матері; розподіл судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі є рідними бабусею та дідусем малолітнього онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте на даний час відповідач не виходить на телефонний зв'язок, спілкування з онуком відсутнє, позивачі позбавлені можливості приймати участь у вихованні та розвитку онука.
На думку позивачів, відсутність у ОСОБА_8 спілкування з бабусею та дідусем завдає шкоди інтересам малолітньої дитини.
Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року (а.с.76) залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог Службу у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_5 .
Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року (а.с.174) замінено третю особу Службу у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на Комісію з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року (а.с. 233-237) позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено частково, визначено спосіб участі баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 у вихованні онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення першої та третьої неділі місяця з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері дитини. В решті вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його необґрунтованість, просила рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову, відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває справа (№ 755/11617/20) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання їх спільного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення по якій, станом на день подання апеляційної скарги, судом не ухвалено.
Скаржник зазначає, що ОСОБА_5 звернувся до Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області із заявою, у якій просив визначити йому наступні дні побачень з малолітнім сином: щовівторка та четверга з 15 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв. без присутності матері; перша та третя субота і неділя місяця з 10 год. 00 хв. суботи з ночівлею по 17 год. 00 хв. неділі без присутності матері; кожен день народження дитини, батька, дідуся і бабусі зі сторони батька з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; половину тривалості шкільних канікул протягом навчального року; кожен липень року протягом усього місяця; у святкові дні: 01 та 07 січня, 08 березня, 28 червня кожного року з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.
Таким чином, виходячи з графіку побачень батька з дитиною та тих днів, які встановлені оскаржуваним рішення для побачень баби та діда, скаржник, як мати, майже повністю позбавляється можливості виховання, спілкування та перебування з дитиною.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
18 листопада 2021 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року у частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, про задоволення позову; покласти судові витрати на відповідача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онуком скаржників. У скаржників з внуком склалися теплі, довірливі стосунки. До березня 2020 року Лев багато часу проводив зі скаржниками за їх місцем проживання. Скаржники забирали ОСОБА_8 зі шкоди, водили на заняття музикою, їздили разом на дачу. Проте, після смерті ОСОБА_9 , яка є сестрою ОСОБА_8 , відповідач почала створювати скаржникам та батьку дитини перешкоди у спілкуванні з дитиною.
На думку скаржників, відсутність спілкування ОСОБА_8 з бабусею дідусем та батьком, особливо після втрати сестри, завдає шкоди інтересам малолітньої дитини.
Скаржники вважають, що враховуючи висновок суду про те, що спілкування ОСОБА_8 з бабусею та дідусем відповідатиме його інтересам, відмова суду в частині позовних вимог є невмотивованою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Сердюк Ю.А. підтримала доводи апеляційної скарги поданої ОСОБА_1 та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній; проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заперечувала.
Скаржники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги поданої адвокатом Нікіташ С.П. в їх інтересах, та просили її задовольнити з підстав, зазначених уній; проти задоволення апеляційної скарги поданої ОСОБА_1 , заперечували.
Третя особа ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги поданої ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , заперечував.
Представники третіх осіб Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області до суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується звітами про відправку судових повісток-повідомлень на їх електронні адреси, у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останніх.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у позивачів бажання приймати участь у спілкуванні з онуком, що повністю узгоджується з їх правами та відповідає інтересам малолітньої дитини, та відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що спілкування позивачів з онуком один тиждень в літній період часу без присутності матері та три дні поспіль в період кожних шкільних канікул, без присутності матері буде відповідати його інтересам. Також, судом було взято до уваги висновок № 1-12/1429 від 25 червня 2021 року Комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області про визначення порядку спілкування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 укладено шлюб (т. І а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_7 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т. І а.с. 11).
Згідно висновку № 1-12/1429 від 25 червня 2021 року Комісії з питань захисту прав дитини при Борщагівській сільській раді Бучанського району Київської області про визначення порядку спілкування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія вважає за можливе визначити спосіб участі баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 у вихованні онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення першої та третьої неділі місяця з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері дитини в присутності батька дитини. Зустрічі проводити за домашньою адресою батька, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей без присутності матері дитини із обов'язковим урахуванням стану здоров'я, бажання, інтересів та потреб дітей (т. І а.с. 201-203).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18 (провадження № 61-5102св20) вказано, що: «системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі бажають приймати участь у спілкуванні з онуком, що повністю узгоджується з їх правами та відповідає інтересам малолітньої дитини.
В свою чергу, наявність конфлікту та неприязні відносин між відповідачем та позивачами не є підставою для обмеження прав останніх на спілкування з внуком.
Як вбачається з висновку 1-12/1429 від 25 червня 2021 року, комісія вважає за можливе визначити спосіб участі баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 у вихованні онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: побачення першої та третьої неділі місяця з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері дитини в присутності батька дитини. Зустрічі проводити за домашньою адресою батька, в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей без присутності матері дитини із обов'язковим урахуванням стану здоров'я, бажання, інтересів та потреб дитини.
Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, із вказаного висновку не вбачається, що необхідність присутності батька під час спілкування позивачів з онуком є обов'язковою. Крім того, підстави вважати, що спілкування позивачів з дитиною має проводитись виключно: за домашньою адресою батька, в місцях культурно-розважального характеру або місцях призначених для повноцінного відпочинку дітей, відсутні. Також, у суду відсутні підстави вважати, що позивачі мають негативний вплив на онука, а присутність батька під час зустрічей позивачів з дитиною в подальшому сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що присутність батька при зустрічі баби та діда з внуком, не є обов'язковою.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів того, що спілкування позивачів з онуком один тиждень в літній період часу без присутності матері та три дні поспіль в період кожних шкільних канікул, без присутності матері, буде відповідати інтересам дитини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визначення способу участі баби та діда у вихованні онука, наступним чином: побачення першої та третьої неділі місяця з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері дитини.
Колегія суддів ставиться критично до посилання скаржника ОСОБА_1 на те, що виходячи з графіку побачень батька з дитиною та днів для побачень позивачів з дитиною, остання майже повністю позбавляється можливості виховання, спілкування та перебування з дитиною, оскільки матеріали справи не містять встановленого органом опіки і піклування графіку побачень батька з дитиною. Таким чином, встановити те, які дні та години визначено батьку дитини для побачення з нею, не є можливим.
Посилання скаржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що спілкування ОСОБА_8 з бабусею та дідусем відповідатиме його інтересам, у зв'язку з чим, відмова суду в частині позовних вимог є невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки частково задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції було взято до уваги наявність бажання позивачів приймати участь у спілкуванні з дитиною, враховано заперечення відповідача проти такого спілкування, а також висновок Комісії з питань захисту прав дитини № 1-12/1429 від 25 червня 2021 року щодо визначення порядку спілкування позивачів з онуком.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Я. В. Головачов
В. А. Нежура