23 травня 2022 року м. Дніпросправа № 208/831/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня року у справі №208/831/22 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Під час перевірки зазначеної апеляційної скарги на відповідність вимогам КАС України судом встановлено, що її текст викладено на іноземній (російській) мові.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
За правилами частини шостої статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.
Також суд враховуює, що у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам'яті.
Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.
Разом з цим, суд акцентує на тому, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів державною мовою не є звуженням прав позивача чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України.
Отже, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" від 15 травня 2003 року N 802-IV.
Разом з тим суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини четвертої статті 15 КАС України та частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд дійшов висновку, що заяви, скарги або клопотання, зокрема апеляційні скарги, які звернені до суду, необхідно викладати державною (українською) мовою.
При цьому суд враховує долучений до апеляційної скарги адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №208/115/22, текст якого викладено українською мовою, що свідчить про розуміння ОСОБА_2 української мови та можливість викладення ним процесуальних документів державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, з урахуванням положень частини четвертої статті 15 КАС України та статті 167 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка викладена іноземною (російською) мовою, необхідно повернути без розгляду.
Керуючись ст. 167 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня року у справі №208/831/22 - повернути без розгляду заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 23 травня 2022 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Сафронова