Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2022 року Справа№200/1246/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б., розглянувши в спрощеному позовному (письмовому) провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -
рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 року № 000/15145/0901 про накладення штрафу в розмірі 500000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки №14248/05/99/35/09/ НОМЕР_1 від 03.12.2021 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення рішення № 000/15145/0901 від 23.12.2021 року, відповідно до якого, за порушення ч.1, ч. 8 ст. 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ПК України і абз. 9 ч.2 ст.17 Закону № 481 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000 гривень.
Наголошує, що фактичну перевірку проведено на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області №2063-п від 24.11.2021 року, який не містить відомостей щодо підстав для проведення перевірки, визначених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. За таких обставин вважає, що фактична перевірка призначена за відсутності законних підстав, визначених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Також вважає неправомірним встановлення перевіркою порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: встановлення того факту, що ФОП ОСОБА_1 проводив зберігання пального без отримання ліцензії, оскільки вважає, що не має акцизного складу. Зазначає, що основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт.
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та положень п.п.14.1.6. п.14.1. ст,14 Податкового кодексу України вважає, що позивач не повинен отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне не було завантажене у стаціонарній цистерні.
Вказує, що відповідачем не надано жодного доказу того, що паливні матеріали зберігались позивачем у належних йому стаціонарних цистернах/ємкостях, що в свою чергу потребує наявності спеціальної ліцензії та відповідач не зазначив, у якій кількості зберігались паливні матеріали.
З зазначених підстав простить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2021 року № 000/15145/0901 про накладення штрафу в розмірі 500000,00 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року заяву Головного управління ДПС в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Представником відповідача А.В. Кододовою надано письмовий відзив. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області №2063-п від 24.11.2021 року та направлень на перевірку від 24.11.2021 № 2554, 2555 за адресою: АДРЕСА_1 (господарська одиниця - місце зберігання пального) було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС. Фактичну перевірку було завершено 03.12.2021 року та складено акт про результати фактичної перевірки №14248/05/99/35/09/ НОМЕР_1 від 03.12.2021 року.
Фактична перевірка проводилась з відома і у присутності ФОП ОСОБА_1 , який допустив працівників податкового органу до перевірки. Наголошує на те, що позивачем фактично допущено посадових осіб ГУ ДПС у Донецькій області до проведення фактичної перевірки без зауважень щодо неможливості її проведення.
Зазначає, що на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області №2063-п від 24.11.2021 року перевірка була призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв,тютюнових виробів та пального правовою підставою для призначення перевірки, зокрема є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України.
В ході перевірки було встановлено порушення пп. ч.1, 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме: у період з 01.04.2020 року по 24.10.2021 року ФОП ОСОБА_1 зберігалося пальне без наявної ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено матеріалами здійсненої фактичної перевірки.
За таких обставин вважає податкове повідомлення-рішення від 23.12.2021 року № 000/15145/0901 правомірним.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 07.06.2016 року №1605353400137 позивач з 01.07.2016 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування (3 група платників єдиного податку). Основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт.
Працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області №2063-п від 24.11.2021 року та направлень на перевірку від 24.11.2021 року № 2554, 2555 у період з 24.11.2021 року по 03.12.2021 року на акцизному складі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС за період 01.04.2020 року по 25.10.2021 року. За результатами фактичної перевірки працівниками відповідача складено акт про результати проведеної фактичної перевірки від 03.12.2021 року №14248/05/99/35/09/ НОМЕР_1 . Фактичну перевірку було здійснено в присутності позивача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно до вимог п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
У відповідності до пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
За приписами пп. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Суд зауважує, що зазначені документи, а саме: наказ про проведення фактичної перевірки №2063-п від 24.11.2021 року та направлення на перевірку від 24.11.2021 року № 2554, 2555 містять всі встановлені законодавством необхідні реквізити. Доказів оскарження до суду наказу на перевірку матеріали справи не містять, фактична перевірка з дозволу позивача вважається проведеною з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв,тютюнових виробів та пального, передбачених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України.
При цьому, згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України, із дотриманням балансу публічних та приватних інтересів, визначено умови допуску до перевірки та передбачено право платника податків на відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Відтак, допуск до перевірки, за наявності визначеної законом компетенції податкового органу на проведення перевірки, нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при проведенні перевірки.
Таким чином, доводи позивача про протиправність наказу №2063-п від 24.11.2021 року є необґрунтованими. Крім того, як зазначено вище, позивач допустив до перевірки працівників податкового органу.
Згідно з висновками акту фактичної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме: у період з 01.04.2020 по 24.10.2021 ФОП ОСОБА_1 зберігалося пальне без наявної ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 .
23 грудня 2021 року на підставі акту фактичної перевірки від 03.12.2021 року №14248/05/99/35/09/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №000/15145/0901 про застосування до ФОП ОСОБА_1 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» штрафу у розмірі 500000,00 гривень.
Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
За приписами статті 15 Закону №481/95-ВР, в редакції Закону України № 465-IX від 16.01.2020, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
З аналізу вищевказаних положень Закону №481/95-ВР вбачається, що суб'єкти господарювання, які отримують пальне для власних потреб та зберігають його для використання в господарській діяльності, зобов'язані отримати відповідну ліцензію в органах ДПС. Виключенням є зберігання пального державними підприємствами, установами та організаціями; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву та суб'єктами господарювання, які зберігають пальне, для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газодобувних майданчиках, бурових платформах. Також дозволяється зберігання пального без отримання ліцензії в паливних баках транспортних засобів (технологічного обладнання) та у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару. В усіх інших випадках зберігання пального дозволяється виключно за наявності ліцензії, отриманої на кожне місце зберігання.
Під час фактичної перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем зберігалося пальне без наявної ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташована ємність, що використовується для зберігання пального.
Податковим органом під час проведеної перевірки, зокрема встановлено, що позивачем для зберігання пального було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 25.10.2021 №05350414202100250 з терміном дії з 25.10.2021 року по 25.10.2026 року за адресою місця зберігання пального: АДРЕСА_1 .
За даними довідки форми № 20-ОПП у ФОП ОСОБА_1 обліковується ємкість ПММ об'ємом 10 000 л., ідентифікатор 9300003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Обсяги отриманого на місце зберігання (резервуар) пального, де воно зберігалося до його видачі підтверджено наступними документами:
- договором поставки нафтопродуктів № 437 від 19.03.2020 року укладеним між постачальником ТОВ «Українська нафтотрейдінгова компанія» з покупцем ФОП ОСОБА_1 на постачання паливно-мастильних матеріалів.
Відповідно до п.2.1 договору товар постачається узгодженими партіями. Під партією розуміється кількість товару (пального), погоджена сторонами та зазначена у супровідних документах (видаткових накладних, актах прийому-передачи).
Відповідно до п.1.2. договору порядок поставки кожної партії товару погоджується сторонами та відображається в рахунках-фактурі та видаткових накладних.
Згідно з п.3.3 договору нафтопродукти вважаються прийнятими покупцем за кількістю згідно видаткових накладних, актах прийому-передачи.
Згідно з п.2.5. договору покупець ФОП ОСОБА_1 здійснює приймання нафтопродуктів за кількістю відповідно до умов «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/15), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 2 вересня 2008 року за № 805/15496.
- договором поставки нафтопродуктів № ЕК 008 від 21.05.2021 року, укладеним між постачальником ТОВ «Люкс країна» з покупцем ФОП ОСОБА_1 на постачання паливно-мастильних матеріалів, відповідно до п.1.4 договору товар постачається партіями. Під партією розуміється кількість товару (пального), погоджена сторонами та зазначена у супровідних документах. Відповідно до п.2.1. Договору порядок поставки кожної партії товару погоджується сторонами та відображається в видаткових накладних, актах прийому- передачи. Згідно п.3.3 Договору нафтопродукти вважаються прийнятими покупцем за кількістю згідно товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, актах прийому- передачи. Згідно п.4.1. Договору покупець ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює приймання, нафтопродуктів за кількістю відповідно до умов Інструкції № 281.
- відомостями Єдиного реєстру акцизних накладних, відповідно до якого, ФОП ОСОБА_1 здійснював придбання пального згідно наступних акцизних накладних:
- акцизна накладна від 07.05.2020 року №132, особа, що реалізує пальне ТОВ «УНТК», код операції «3», напрям використання «0», особа, що отримує пальне ФОП ОСОБА_1 , обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °С становить 8019,32 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Важкі дистилятори (газойлі)», номер державної реєстрації транспортного засобу що доставляв пальне НОМЕР_2 (загальна місткість ємності пального - 38,09 м.куб.), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання: АДРЕСА_1 ;
- акцизна накладна від 20.05.2020 №633, особа, що реалізує пальне ТОВ «УНТК», код операції «3», напрям використання «0», особа, що отримує пальне ФОП ОСОБА_1 , обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 ° С становить 4925,53 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Важкі дистилятори (газойлі)», номер державної реєстрації транспортного засобу що доставляв пальне АН36961В (загальна місткість ємності пального - 4,94 м.куб.), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання: АДРЕСА_1 ;
- акцизна накладна від 03.06.2020 №67, особа, що реалізує пальне ТОВ «УНТК», код операції «3», напрям використання «0», особа, що отримує пальне ФОП ОСОБА_1 , обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °С становить 7963,01 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Важкі дистилятори (газойлі)», номер державної реєстрації транспортного засобу що доставляв пальне НОМЕР_2 (загальна місткість ємності пального -38,09 м.куб.), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання: АДРЕСА_1 ;
- акцизна накладна від 03.08.2020 №30, особа, що реалізує пальне ТОВ «УНТК», код операції «3», напрям використання «0», особа, що отримує пальне ФОП ОСОБА_1 , обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 ° С становить 4882,51 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Важкі дистилятори (газойлі)», номер державної реєстрації транспортного засобу що доставляв пальне НОМЕР_3 (загальна місткість ємності пального - 4,94 м.куб.), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання: АДРЕСА_1 ;
- акцизна накладна від 11.08.2020 року №233;
- акцизна накладна від 25.08.2020 року №576;
- акцизна накладна від 15.09.2020 року №384;
- акцизна накладна від 19.10.2020 року №670;
- акцизна накладна від 29.10.2020 року №947;
- акцизна накладна від 22.12.2020 року №430;
- акцизна накладна від 01.09.2021 року №41, особа, що реалізує пальне ТОВ «Люкс країна», код операції «3», напрям використання «0», особа, що отримує пальне ФОП ОСОБА_1 , обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °С становить 8932,15 за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, опис товару згідно з УКТ ЗЕД «Важкі дистилятори (газойлі)», номер державної реєстрації транспортного засобу що доставляв пальне АН36961В (загальна місткість ємності пального - 16,08 м.куб.), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абз.1 п. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 231.2 ст. 231 ПК України)
За приписами абз. 1 п. 231.3 ст. 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:
- обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних; (абз. 12 - 13 п. 232.1 ст. 232 ПК України)
- обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, (абз 17 п. 232.1ст. 232 ПК України)
Згідно з приписами п. 32 розділу II «Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 за № 1241/35524, в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб'єкту господарювання, який не є платником (код операції «3»), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, зазначається в акцизних накладних з напрямом використання пального «0», що відповідає напряму використання пального зазначеного у акцизних накладних на реалізацію пального ТОВ «УНТК» та ТОВ «Люкс країна» на адресу місця зберігання пального - ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1, п. 7.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 вересня 2008 року за № 805/15496, передбачено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі - продажу тощо.
Згідно з підпунктами 7.5.1, 7.5.8 і 7.5.9 п. 7.5 Інструкції № 281 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.
Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.
Приписами пп. 10.2.6 п. 10.2 і пп. 10.3.2.1 пп. 10.3.2 п. 10.3 Інструкції №281 передбачено, що нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки).
Отже, відповідно до приписів Інструкції № 281 відвантаження з автоцистерни має відбуватися в спеціальні резервуари.
Таким чином, наданими позивачем до перевірки документами доведено, що пальне отримане позивачем від постачальників на місце його зберігання за адресою : АДРЕСА_1 , спочатку після його розвантаження у спеціальний резервуар зберігалося за місцем фактичного отримання та тільки потім було використано підприємством для заправки автотранспорту, зокрема такими як-то:
- акцизні накладні на реалізацію пального 01.04.2020 та 24.10.2021 отримувачу ФОП ОСОБА_1 на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне;
- товарно-транспортні накладні на адресу пункту розвантаження: АДРЕСА_1 ,
- договір поставки нафтопродуктів №437 від 19.03.2020 року укладений постачальником ТОВ «УНТК» з покупцем ФОП ОСОБА_1 ;
- договором поставки нафтопродуктів № ТК 008 від 21.05.2021 року укладеним постачальником ТОВ «Люкс країна» з покупцем ФОП ОСОБА_1 ;
- технічні паспорти транспортних засобів (вмісткість кожного паливного баку становить 250 - 500 літрів).
Крім того, позивачем до перевірки також надані письмові пояснення.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень (частина 2 статі 17 Закону №481/95-ВР).
Оскільки, фактичною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював зберігання пального за період з 01.04.2020 року по 24.10.2021 року за адресою; АДРЕСА_1 без наявності ліцензії на право зберігання пального, то до нього було правомірно застосовано штрафні санкції, передбачені частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення 23.12.2021 року № 000/15145/0901 про накладення штрафу в розмірі 500000,00 гривень.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною першою - третьою статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 року № 000/15145/0901 про накладення штрафу в розмірі 500000,00 гривень - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 червня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова