Справа № 947/30956/21
Провадження № 2-а/947/55/22
02.06.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сумі Одесі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
в особі Управління патрульної поліції в Одеській області
Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування
постанови про накладення адміністративного стягнення,
11.10.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відносно нього інспекторами патрульної поліції 12.06.2021 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №143855, за ч.2 ст.126 КУпАП, відповідно до якої зафіксовано, що ОСОБА_1 12.06.2021 року о 00 год. 15 хв. по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда Діо» без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, а також складено відносно нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Будучи незгодним з діями інспекторів патрульної поліції, ОСОБА_1 звернувся до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з відповідною скаргою, за наслідком розгляду якої, як було повідомлено позивача без належних підтверджуючих документів, постанову серії БАА №143855 від 12.06.2021 року було скасовано, та розпочато новий розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Надалі, як стверджує позивач він дізнався, що 06.08.2021 року відносно нього було знов складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №123981, за ч.2 ст.126 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 12.06.2021 року о 00 год. 16 хв. по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда Діо» без державного номерного знаку, здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, під час перевірки документів виявлено, що у наявному посвідченні водія відсутня категорія А1 на право керування таким транспортним засобом, тобто водій не мав керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР.
Позивач вважаю вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав того, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме фактично винесено дві постанови відносно нього за одне те ж саме правопорушення, приймаючи відсутні належні докази скасування постанови серії БАА №143855 від 12.06.2021 року. Разом з тим, як зазначає позивач, ним було подано клопотання до відповідача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення призначене на 06.08.2021 року, однак відповідачем було проігноровано вказану заяву, що призвело до порушення прав позивача на захист та отримання правової допомоги.
Також, як зазначає позивач, відповідачем в супереч положенням КУпАП у постановах відносно нього вказано різний час вчинення адміністративного правопорушення, а також в супереч додатку №8 за наказом МВС №1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» та наказу МВС №650 від 27.07.2012 року, зазначено місце правопорушення, що взагалі не відповідає місцю розгляду справи, яке фактично було здійснено за адресою місцезнаходження відповідача.
Разом з тим, як стверджує позивач, він мав при собі посвідчення водія, вимоги про надання якого позивачем були виконанні. Однак зазначення у повторній постанові винесеній 06.08.2021 року додаткових правопорушень, за якими не було порушено окремих справ про адміністративні правопорушення, позивач вважає протиправним.
Додатково позивач зазначав, що в строки визначені КУпАП та КАС України звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії БАА №143855 від 12.06.2021 року, справа №947/18419/21.
Під час розгляду вказаної справи, оскільки з посилань відповідача, останнім було скасовано постанову серії БАА №143855 від 12.06.2021 року та винесення нову серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року, представником позивача 10.08.2021 року в межах десятиденного строку на звернення до суду було реалізовано право на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року, шляхом подання в рамках справи №947/18419/21 заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Однак, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 08.10.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання з підстав того, що позивачем у поданій заяві про збільшення розміру позовних вимог фактично збільшено розмір позовних вимог та одночасно змінено предмет та підстави позову.
Вищезазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.10.2021 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом. Прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
Одночасно в ухвалі суду, судом було вирішено витребувати з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року, копії письмових пояснень позивача з приводу правопорушення, якщо вони ним надавались, копії письмових пояснень свідків з приводу правопорушення, якщо такі пояснення відбирались, а також копії всіх відеозаписів оскаржуваного правопорушення, які були зроблені за допомогою відеокамер, що розташовані на одязі патрульних поліцейських та в автомобілі патрульних поліцейських.
Зазначену ухвалу суду було отримано представником відповідача 25.11.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
09.12.2021 року до суду надійшов відзив від представника відповідача на позовну заяву, з доказами до нього та відеозаписом, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
22.12.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача вважає посилання відповідача безпідставними.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.02.2022 року клопотання ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції належним чином завірені копії усіх документів наявних в матеріалах справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках яких винесені постанови серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року та серії БАА №143855 від 12.06.2021 року.
21.04.2022 року представником відповідача отримано вищевказану копію ухвали суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення наявним в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 02.06.2022 року сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, відповідача про причини неявки суд не повідомив. 04.05.2022 року від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1, 3, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Статтею 268 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 02.06.2022 року за відсутності сторін по справі в письмовому провадженні.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.06.2021 року інспектором 1-ої роти 2-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Дондовою Ю.Ф. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №143855, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відповідно до якої зафіксовано, що ОСОБА_1 12.06.2021 року о 00 год. 15 хв. по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда Діо» без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Частиною 3 цієї статті також передбачено, що скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Як вбачається, ОСОБА_1 будучи незгодним з вказаною постановою, за наслідком чого 22.06.2021 року звернувся з відповідною скаргою до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Листом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 01.07.2021 року за №К-2714/41/13/04/02-21 повідомлено, що скаргу ОСОБА_1 було задоволено, постанову серії БАА №143855 від 12.06.2021 року скасовано, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд.
Як вбачається, за наслідком нового розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , 06.08.2021 року інспектором 1-ої роти 2-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Дондовою Ю.Ф. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №123981, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відповідно до якої зафіксовано, що ОСОБА_1 12.06.2021 року о 00 год. 16 хв. по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, керував транспортним засобом мопедом марки «Хонда Діо» без державного номерного знаку, здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, під час перевірки документів виявлено, що у наявному посвідченні водія відсутня категорія А1 на право керування таким транспортним засобом, тобто водій не мав керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР.
Частиною 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідком викладеного будучи незгодним з винесеною постановою БАБ №123981 від 06.08.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.10.2021 року поновлено позивачеві строк на звернення до суду з цим позовом.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст.2 КАС України).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням роз'яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним оскаржуваних постанов, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Так, відповідачем по справі надано до суду диски з відеозаписами зробленими інспекторами патрульної поліції з нагрудної камери.
Досліджуючи надані до суду диски відео-доказами, судом встановлено наступне, що дійсно ОСОБА_1 12.06.2021 року о 00 год. 16 хв., керуючи транспортним засобом - мопедом марки «Хонда Діо», без реєстраційного номерного знаку, рухаючись по вул. Люстдорфська дорога, 55/2, здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, а також під час перевірки документів виявлено, що у наявному посвідченні водія відсутня категорія А1 на право керування таким транспортним засобом, що в свою чергу також не заперечувалось особисто ОСОБА_1 , а навпаки підтверджено, що засвідчено на аудіо-файлах №6,7, диски №3.
Під час розгляду справи зазначені обставини з боку позивача не спростовані, а також не спростовувались у позові.
Стосовно складу правопорушення, суд зазначає наступне, що згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України встановлений Правилами Дорожнього Руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306.
Згідно п. 1.1. ПДР , ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 1.10 ПДР визначає, що:
- транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Посвідчення водія видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положень про порядок видачі посвідчення водія і допуск громадян до керування транспортними засобами».
Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 та затверджено нову редакцію Положення про порядок надання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, в т.ч. А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Постановою КМ № 627 від 12.06.2013 до вказаного пункту також доповнено, що він розповсюджується і стосовно трьохколісних засобів.
Таким чином, з 01.01.2010 року в Україні встановлена необхідність отримання посвідчення водія на керування мопедом, незалежно від їх користування на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 17 травня 2018 року справа №681/972/17.
Згідно з п. 2 Положенням, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, особи, які не мають посвідчення подія відповідної категорії, не допускаються до керування цими транспортними засобами.
Таким чином, мопед марки «Хонда Діо», з робочим об'ємом двигуна 49 куб.см, є механічним транспортним засобом та вимагає отримання посвідчення водія на його керування відповідної категорії.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить до висновку про наявний склад адміністративного правопорушення в діях позивача ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, інспектором патрульної поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, вірно кваліфіковано адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУПАП.
Щодо доводів позивача про наявність процесуальних порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно п.4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.3 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.5 р.IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Таким чином, законодавством, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, за якою розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається на місці його вчинення.
За наслідком вищевикладеного, суд не вбачає порушень відповідачем під час первісного розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та повторний розгляд справи за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Щодо посилань позивача про неврахування відповідачем його заяви від 05.07.2021 року про відкладення розгляду справи призначеного на 06.08.2021 року, що порушило його конституційні права на захист, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
З наявних документів в матеріалах справи, вбачається, що під час розгляду спарви про адміністративне правопорушення відносно позивача, представництво його інтересів здійснювалось адвокатом - Кротовим С.В., що спростовує доводи позивача щодо обмеження останнього у праві на захист, оскільки його представництво здійснювалось фахівцем в галузі права.
З поданих доказів до відзиву на позовну заяву вбачається, що станом на 01.07.2021 року, справу про адміністративне правопорушення було призначено на новий розгляд, що узгоджується з приписами ст. 293 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.
Судом встановлено, що новий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача було призначено у тому числі на: 09.07.2021 року, 26.07.2021 року, 03.08.2021 року, які неодноразово відкладались відповідачем на підставі заяви представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду, ознайомлення з матеріалами, тощо.
Так, суд погоджується з доводами позивача стосовно, того, що в порушення приписів ст. 268 КУпАП відповідач здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявності клопотання про відкладення розгляду, разом з тим, судом враховується, що під час розгляду цього позову, позивачем та його представником не надано жодних доказів, які останні були позбавлені подати під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з не відкладенням відповідачем розгляду справи 06.08.2021 року, а відтак стороною позивача не надано доказів на підтвердження того, що чергове не відкладення відповідачем розгляду справи 06.08.2021 року вплинуло на наслідки розгляду справи.
Разом з тим, суд зазначає, що посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги та зазначає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки.
Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18).
Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Оцінивши надані докази, суд вважає встановленою ту обставину, що позивач порушив вимоги ПДР України, оскаржувана постанова серії БАБ №123981 від 06.08.2021 року винесена правомірно, відсутні обставини, які підтверджують неправомірне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, з врахуванням вищенаведених судом доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, наведене свідчить про те, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.126 КУпАП, адміністративне стягнення інспекторами патрульної поліції було накладено у межах санкцій, передбаченої вищевказаною нормою право.
Вищевикладене свідчить про правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем до відшкодування не підлягають.
При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 7, 121, 126 КпАП України, ст. 2, 22, 72, 73, 75-77, 242-246, 250-251, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 02.06.2022 року.
Головуючий Калініченко Л. В.