Справа № 362/1249/22
Провадження № 1-кп/362/413/22
Іменем України
27.05.2022 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116310000012 від 05.01.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Калинівка Васильківського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працює, неодружений, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 є особою, яка була включена до замісної підтримувальної терапії, проведення якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2012 № 200 «Про затвердження порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», затвердженим в Міністерстві юстиції України 05.06.2012 за № 889/21201 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 17.12.2015 № 863).
04.01.2022 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) у медичній установі ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «САНРАЙЗ» (м. Київ, Вознесенський узвіз, 14, офіс 16/48) отримав десять таблеток наркотичного засобу «Tab. Methadoni 0.025», які повинен був вжити по одній таблетці кожного дня у період з 04.01.2022 по 13.01.2022 відповідно до листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах і виконання цих призначень.
Надалі ОСОБА_4 04.01.2022 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) перебував у м. Києві, де придбав в невстановленому місці сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрин (димедрол), який разом з таблетками наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маючи умисел на незаконне виготовлення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, приніс до свого помешкання ( АДРЕСА_1 ). Там у ємності з полімерного матеріалу змішав метадон з дифенгідраміном, чим виготовив вологу речовину білого кольору та зберігав її як наркотичний засіб для власного вживання, без мети збуту.
05.01.2022 об 11:00 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 зупинили працівники поліції та затримали його у порядку ст. 298-2 КПК України. У ході проведення особистого обшуку у правій кишені куртки ОСОБА_4 виявили та вилучили ємність з полімерного матеріалу, закриту кришкою червоного кольору, що містила вологу речовину білого кольору та тампони з волокнистого матеріалу.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-22/1033-НЗПРАП від 21.01.2022 надана на дослідження волога порошкоподібна речовина білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) з масою у речовині 0,061 г та сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрамін (димедрол) з масою у речовині 0,121 г.
Метадон з вказаною масою є наркотичним засобом, обіг якої обмежено, перевищує невеликі розміри (до 0,02) та не перевищує встановлені великі розміри (від 1,6)відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», таблиці розмірів «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000.
Обвинувачений ОСОБА_4 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні цього кримінального проступку. Він повністю погодився з кваліфікацією і фактичними обставинами цього кримінального правопорушення. Пояснив, що поїхав до Києва до лікувального закладу, де проводять лікування осіб від наркозалежності. Там йому видали рецепт з яким пішов до аптеки і купив по десять таблеток димедролу та фенадону. Коли повернувся до населеного пункту, де проживає, розтер тих двадцять таблеток, долив туди води, розмішав і шляхом ін'єкції ввів для отримання «приходу». Ємність з залишками тієї речовини ніс при собі. Його зупинили працівники поліції, яким віддав ту ємність. Пояснив, що усвідомлював, що таблетки повинен був вживати орально протягом певного часу. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю, його дії вірно кваліфікованіза ч. 1 ст. 309 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному виготовлені та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого проступку, особи винного, його характеристики за місцем проживання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків, що передбачені ст. 76 КПК України, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - у порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок.
Речовий доказ після набрання вироком законної сили, що зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 760 від 24.01.2022, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1