Справа №295/17762/19
1-кп/295/48/22
Іменем України
02.06.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження №12019060000000312 від 05.09.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомира, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України -
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку, про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_6 висловила думку, підтриману її підзахисним та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту, з підстав які заявлялись вже раніше суду та додаткових доводів, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та іншим вимогам КПК України. Так, згідно обвинувального акту зазначається 14 разів про те, що у невстановлену дату, час та місце, за змовою із невстановленою особою, за невстановлених обставин. Тобто всупереч вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються про обставини, які фактично не встановлені. Оскільки час, місце, обставини скоєння злочину є складовими елементами об'єктивної сторони, а форма вини - елементом суб'єктивної сторони, а вони згідно обвинувального акту не встановлені, що унеможливлює якісно і повно здійснювати захист пред'явленого обвинувачення, оскільки не можливо спростувати факти, які не встановлено. Вказані обставини порушують право на захист, які гарантуються приписами п. "с" ч.3 ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", положення якої імплементовані у ст. 20 КПК України. До того ж, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, бо зазначено лише статті КК України та вказується про те, що ОСОБА_4 вчинив злочини без доведення його вини обвинувальним вироком суду. Прокурор заперечував щодо повернення обвинувального акту.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, однією з яких є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 КПК України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, згідно положень ч. 1 ст. 7 КПК України.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (ч. 5 ст. 17 КПК України).
Відповідно до змісту обвинувального акту, ОСОБА_4 інкримінується вчинення умисних злочинів, направлених на придбання права на майно шляхом обману та використання завідомо підробленого офіційного документу, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 .
Викладені, встановлені органом досудового розслідування, обставини вчинення злочинів, в істотне порушення завдань та загальних засад, передбачених ст.ст. 2, 7, 17 КПК України, в обвинувальному акті містяться незаконні твердження про участь у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень іншої певної особи, що не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні або щодо яких є вирок суду, - ОСОБА_7 , із вказанням певної ролі цієї особи у вчиненні злочинів.
Суд вважає, що вказані порушення вимог КПК України, допущені в обвинувальному акті є істотними, оскільки порушують права іншої особи, що не є обвинуваченим або засудженим, перешкоджають суду постановити законне і обґрунтоване рішення у даній справі.
Крім того, всупереч вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються про обставини, які фактично не встановлені, а саме у невстановлену дату, час та місце, за змовою із невстановленою особою, за невстановлених обставин, що унеможливлює якісно, повно та всебічно здійснювати захист стороні захисту від пред'явленого обвинувачення.
Разом з тим, доводи сторони захисту про те, що в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не відображено не знайшло свого підтвердження.
З огляду на наведене, оскільки обвинувальний акт з додатками до нього не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 314 КПК України, -
постановив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12019060000000312 від 05.09.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України - повернути прокурору Житомирської обласної прокуратури.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1