02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 539/1542/19
провадження № 51-1346ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2020 року та вирок Полтавського апеляційного суду від 21 березня 2022 року щодо останнього,
встановив:
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 травня 2022 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 21 березня 2022 рокущодо засудженого ОСОБА_5 було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та надано строк на усунення недоліків.
У вказаній вище ухвалі, серед іншого, зазначалося про недотримання захисником положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, оскільки той, стверджуючи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, не навів доводів на обґрунтування незаконності оскарженого вироку апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_5 з огляду на положення статей 438, 412 - 414 КПК.
Також захисник стверджував про недотримання судом апеляційної інстанції приписів ст. 404 КПК щодо не дослідження повторно обставин, які досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, не указуючи при цьому, чи подавалось стороною захисту відповідне клопотання в порядку ч. 3 ст. 404 КПК та яких саме порушень норм матеріального або процесуального права допустив апеляційний суд в цій частині з огляду на межі та порядок апеляційного перегляду з урахуванням приписів статей 404, 405 КПК.
Судом роз'яснено, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та незгода з оцінкою доказів на предмет їх достовірності, про що йшлося в касаційній скарзі, в силу приписів статей 433, 438 КПК не є предметом касаційного розгляду.
На виконання вищевказаної ухвали Верховного Суду захисникподав нову касаційну скаргу, де зазначених в ухвалі недоліків не усунув.
У новій касаційній скарзі захисник не погоджується з встановленими судами фактичними обставинами кримінального провадження та оцінкою доказів, надаючи їм власну оцінку, що не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник наводить формальні твердження про недотримання апеляційним судом приписів ч. 3 ст. 404 КПК в частині повторного дослідження обставин, не розгляд належним чином апеляційних скарг та наявність підстав для закриття кримінального провадження, які судом проігноровано, проте такі твердження належним чином не обґрунтовує в контексті приписів статей 438, 412-414 КПК.
Вказане вище, з огляду на ст. 26 та ч. 2 ст. 433 КПК, унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, та в межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3