Ухвала
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 431/4245/20
провадження № 61-21168ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_3 на постанову Луганського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали представник заявника надав суду квитанцію про сплату судового збору та зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Крім того, з прохальної частини касаційної скарги вбачається, що заявник просить скасувати постанову Луганського апеляційного суду
від 04 листопада 2021 року.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено.
Визнано ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старобільськ Луганської області.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше
50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи
з 16 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Луганського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року залишено без змін.
Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати лише постанову Луганського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу та залишено без змін рішення суду першої інстанції, не зазначаючи при цьому своїх вимог щодо рішення суду першої інстанції (його зміну чи скасування), що не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції.
Так, відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Отже, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги і викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень
статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду
від 18 січня 2022 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2022 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта