Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 442/4891/21
провадження № 61-416св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Дрогобицька міська рада Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня 2021 року у складі судді Павлів З. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності у порядку спадкування.
Позовну заяву мотивовано тим, що його бабі ОСОБА_2 на праві власності належали земельні ділянки, що знаходяться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, зокрема: площею 0,3759 з кадастровим номером 4621282100:05:000:0256; площею 0, 0649 га з кадастровим номером 4621282100:04:000:0316; площею 1,0916 га з кадастровим номером 4621282100:03:000:0110; площами
0,0678 га, 0,324 га, 0,1312 га, 0,0810 га, 0,1567 га, 0,1530 га, 0,1195 га, 0,3725 га, всього 11 земельних ділянок.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті баби спадщину прийняв його батько (син баби) ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на вищезазначені земельні ділянки, які були набуті батьком у порядку спадкування після смерті баби.
Вказує, що він вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак постановами приватного нотаріуса Теплої М. Ю.
від 26 грудня 2019 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати за ним право власності на вказані вище земельні ділянки у поряду спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності факту прийняття
ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_2 . Крім цього, позивачем не представлено належних доказів на підтвердження родинних зав'язків між останніми. Отже, позивач не надав доказів належності його батьку ОСОБА_3 спірних земельних ділянок, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що факт прийняття його батьком спадщини після смерті баби підтверджуються виданими Нижньогаївською сільською радою довідками про те, що ОСОБА_3 постійно проживав разом із ОСОБА_2 на день смерті останньої, а тому позивач має право на спадщину у вигляді спірних земельних ділянок після смерті батька ОСОБА_3 , яку він прийняв, вчасно звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного провадження, що не допускається щодо спорів про спадкування. Таке порушення судом норм процесуального законодавства позбавило його можливості надати докази на підтвердження родинних відносин його батька і баби, оскільки суд ухвалив судове рішення у першому судовому засідання, без проведення попереднього судового засідання. Водночас, до суду апеляційної інстанції він надав копію свідоцтва про народження батька, яким підтверджується родинні стосунки спадкодавця та його матері, однак суд правову оцінку цьому доказу не надав.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 17 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_3 помер.
30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Теплою М. Ю. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надав правовстановлюючих документів на зазначене ним спадкове майно, до якого включив: земельні ділянки, що знаходяться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, зокрема: площею 0,3759 з кадастровим номером 4621282100:05:000:0256; площею 0, 0649 га з кадастровим номером 4621282100:04:000:0316; площею 1,0916 га з кадастровим номером 4621282100:03:000:0110З.
Відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЛВ № № 080445 зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом довідки Нижньогаївської сільської ради від 31 липня 2019 року
№ 564 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала і була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті проживав і був зареєстрований син ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки Нижньогаївської сільської ради від 29 липня 2019 року № 558 ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований у будинку
АДРЕСА_1 .
Згідно з державними актами на право приватної власності на землю серії
ЛВ № № 16, 610 земельні ділянки площами 0,06221 та 0,4920 га, які знаходяться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області та які складаються із земельних ділянок площами 0,0678 га, 0,324 га, 0,1312 га, 0,0810 га, 0,1567 га, 0,1530 га, 0,1195 га, 0,3725 га (на які позивач просив визнати право власності) належать ОСОБА_4 .
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заявник у касаційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Схожий аргумент ОСОБА_1 виклав також в апеляційній скарзі на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня
2021 року.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на неможливість розгляду цієї категорії цивільних справ у порядку спрощеного провадження, зокрема, у постановах від 03 березня 2020 року у справі № 676/3396/19 (провадження № 61-1054св20), від 27 січня 2021 року у справі № 200/14300/18 (провадження № 61-10945св20), від 19 травня 2021 року у справі № 278/2797/19 (провадження № 61-4686св20).
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив визнати право власності у порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки, які останній успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 .
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 30 червня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 серпня 2021 року (а. с. 31).
Разом з тим, враховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі, вона є справою щодо спадкування, а отже, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції, не призначивши підготовче засідання, яке позивач просив проводити у його відсутність (а. с. 33), розглянув справу за одне судове засідання 17 серпня 2021 року.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши її категорію, а суд апеляційної інстанції на це порушення норм процесуального права, яке відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, уваги не звернув, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 серпня
2021 року з цих підстав не скасував.
При цьому Верховний Суд враховує положення пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України, відповідно до якого підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилалися на те, що матеріали справи не містять доказів прийняття спадщини батьком позивача ОСОБА_4 після матері останнього ОСОБА_2 , а також виходили із того, що позивач не довів родинних зв'язків між батьком та бабою, що також є підставою для відмови у позові.
При цьому свої висновки суди аргументували тим, що позивач надав дві довідки сільської ради, які протирічать одна одній щодо місця проживання спадкодавця.
Так, відповідно до довідки Нижньогаївської сільської ради від 29 липня
2019 року № 558 ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований у будинку
АДРЕСА_1 .
За змістом довідки Нижньогаївської сільської ради від 31 липня 2019 року
№ 564 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала і була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті проживав і був зареєстрований син ОСОБА_3 .
У апеляційній та касаційній скаргах, ОСОБА_1 посилався на те, що довідки сільради хоч і містять різні адреси місця проживання його батька, однак такі розбіжності обумовлені тим, що одна довідка посвідчує факт проживання батька позивача із матір'ю станом на момент смерті останньої (2014 рік), а інша - після її смерті станом на 2019 рік.
Проведення судом першої інстанції розгляду справи у порядку спрощеного провадження унеможливило встановлення зазначених фактичних обставин, зокрема з'ясування часу проживання батька позивача за різними адресами.
Вказане стосується також родинних відносин батька позивача та матері останнього.
На підтвердження родинних відносин його батька та баби позивач надав разом із апеляційною скаргою свідоцтво про народження ОСОБА_2 , відповідно до якого матір'ю спадкодавця є ОСОБА_2 , тобто баба позивача (а. с. 58), однак суд апеляційної інстанції не обговорив можливість подання позивачем зазначеного доказу до суду першої інстанції, жодним чином не мотивував свого висновку про неприйняття чи відхилення цього доказу, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо проведення розгляду справи у порядку спрощеного, а не позовного провадження.
Крім того, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову про визнання за позивачем права власності на земельні ділянки, які знаходяться на території Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, площами 0,0678 га, 0,324 га, 0,1312 га, 0,0810 га, 0,1567 га, 0,1530 га, 0,1195 га, 0,3725 га, обмежилися висновком про те, що вони належать ОСОБА_4 .
Зі свідоцтва про народження батька позивача видно, що ОСОБА_5 є дідом позивача по батьківській лінії, однак матеріали справи не містять даних чи живий дід, якщо ні, то хто прийняв спадщину у вигляді вказаного майна після його смерті та чи має позивач права спадкування на спірні земельні ділянки.
Отже, вказані обставини також залишились не встановленими, у тому числі через те, що суд першої інстанції провів розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за одне судове засідання, без проведення підготовчого судового засідання, чим унеможливив встановлення фактичних обставин справи та позбавив позивача можливості доведення своїх позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На стадії касаційного перегляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Положеннями пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення допущені і судом першої, і судом апеляційної інстанції, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить урахувати викладене у цій постанові, надати належну оцінку доводами і запереченням сторін та поданим ними доказам, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 17 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 06 грудня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович