Ухвала
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 357/8309/19
провадження № 61-4508ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просило: визнати недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), щодо земельної ділянки загальною площею 4,56 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0075; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки загальною площею 4,56 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0075, індексний номер 44594727, від 13 грудня 2018 року 15:33:11; припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку загальною площею 4,56 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0075, що виникло на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин»; витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на свою користь земельну ділянку загальною площею 4,56 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0075, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області; внести зміни до договору оренди землі від 18 червня 2015 року, укладеного між ним і ОСОБА_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
ТОВ «Олійникова Слобода» подало апеляційні скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 22 квітня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Олійникова Слобода» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від14 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду міста Києва від 15 березня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року провадження в цій справі за апеляційними скаргами ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду міста Києва від 15 березня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 22 квітня 2021 року зупинено до розгляду Верховним Судом справи № 357/9440/20 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року.
Зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд вказав, що при відмові в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в результаті скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому чинність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 має важливе значення для вирішення цієї справи, так як з ним пов'язується чинність державної реєстрації договору оренди, що був укладений між позивачем і ОСОБА_1 , з чим позивач пов'язує свої позовні вимоги про скасування договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин». Питання чинності зазначеного наказу вирішено постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, якою визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5. Однак ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 357/9440/20 зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року до закінчення касаційного провадження у справі. За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості посилатися на висновки суду, які містяться в постанові Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5. Таким чином, розгляд цієї справи неможливий до перегляду справи № 357/9440/20 в касаційному порядку.
23 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга, подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мотивована тим, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 не є предметом позову в цій справі, а його оспорювання в іншій справі жодним чином не впливає на предмет позову в цій справі. Крім цього, апеляційний суд не врахував, що позивач як сторона самостійно обирає спосіб захисту цивільного права та відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій. Про існування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 позивачу було достеменно відомо ще у 2018 році. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, про те, що в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, апеляційний суд не врахував, що про наявність спору щодо законності наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 позивачу було відомо ще до звернення з позовом у цій справі, проте при розгляді справи судом першої інстанції такого клопотання, з урахуванням вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, не заявляв. Отже, зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що висновки апеляційного суду про зупинення апеляційного провадження до вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 у справі № 357/9440/20 є помилковим з огляду на те, що, розглянувши клопотання позивача про зупинення апеляційного провадження та зупинивши апеляційне провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, апеляційний суд припустився порушень зазначених норм процесуального права. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування учасників процесу в стані невизначеності.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
В процесі судового розгляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа - ТОВ Агрокомплекс «Узин», про визнання незаконним і скасування наказу визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, яким було скасовано державну реєстрацію договору оренди землі, що був укладений між ТОВ «Олійникова Слобода» і ОСОБА_1 .
Чинність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 має важливе значення для вирішення цієї справи, так як з ним пов'язується чинність державної реєстрації договору оренди, що був укладений між позивачем і ОСОБА_1 , з чим позивач пов'язує свої позовні вимоги про скасування договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин».
Однак ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 357/9440/20, якою було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, дію вказаного судового рішення апеляційного суду було зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтовано виходив з неможливості посилання на висновки суду, які містяться в постанові Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року.
Встановивши, що розгляд цієї справи об'єктивно неможливий до закінчення касаційного провадження у справі № 357/9440/20 у зв'язку із зупиненням дії постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, якою було скасовано державну реєстрацію договору оренди землі, що був укладений між ТОВ «Олійникова Слобода» і ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній справі висновки щодо застосування пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України безпосередньо пов'язані із заявленим позивачем клопотанням про зупинення провадження у справі та його обґрунтуванням, яке не було переконливим з огляду на зволікання позивача із зверненням з таким клопотанням, яке могло бути заявлене при розгляді справи в суді першої інстанції, тоді як в цій справі провадження було зупинене не за клопотанням сторони, а за ініціативою суду, який у процесі судового розгляду дійшов висновку про відсутність об'єктивної можливості розгляду цієї справи до перегляду справи № 357/9440/20 в касаційному порядку. При цьому об'єктивна неможливість розгляду цієї справи була обумовлена зупиненням ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року дії постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, якою було визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5. Тобто обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі № 357/10397/19, та відповідні обставини в цій справі є різними.
Той факт, що наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 не є предметом позову в цій справі, не спростовує висновків апеляційного суду про те, що чинність вказаного наказу має важливе значення для вирішення цієї справи, з огляду на те, що із зазначеним наказом пов'язується чинність державної реєстрації договору оренди, укладеного між позивачем і ОСОБА_1 , з чим позивач пов'язує свої позовні вимоги про скасування договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин».
Аргументи заявника також не свідчать про порушення апеляційним судом частини четвертої статті 12 ЦПК України, так як зупинення провадження у справі за пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є обов'язком суду, незалежно від того, чи таке зупинення здійснюється за клопотанням сторони, чи за ініціативою суду.
Неспроможними є і доводи касаційної скарги про те, що зупинення апеляційним судом провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду, так як згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2022 року справа № 357/9440/20 була переглянута в касаційному порядку, а дія постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 була поновлена.
Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу (частина перша статті 254 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко