20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 630/179/20
провадження № 61-15344ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року в справі за позовом виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: cлужба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
У квітні 2020 року виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області звернувся до Люботинського міського суду Харківської області із позовом в якому просив:
1) позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3) передати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого влаштування органу опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області;
4) стягнути з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття;
5) стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття;
6) закріпити право користування житловим будинком АДРЕСА_1 за неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді накладення заборони на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року позов виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Передано неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого влаштування органу опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області. Стягнено з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утримання, починаючи з 16 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнено з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утримання, починаючи з 16 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Змінено рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року, скасувавши його в частині вирішення спору про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення з нього аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попереджено ОСОБА_2 про зміну ставлення до виховання дитини, поклавши на службу у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
13 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (далі - представник) надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , стягнення із неї аліментів та відмови у закріпленні права користування неповнолітнім ОСОБА_4 житловим будинком АДРЕСА_1 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 22 жовтня 2021 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У вищезазначеній ухвалі Верховний Суд вказав, що указану касаційну скаргу представником подано з пропуском строку та у задоволенні заявленого ним клопотання відмовлено, оскільки не було додано до матеріалів касаційного провадження належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Також зазначено, що представнику, крім цього, необхідно надіслати належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній чітко та належним чином підстави (підстав) касаційного оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2021 року, у встановлений суддею строк, представник надіслав матеріали на усунення недоліків, а саме: належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній підстав касаційного оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Крім того, представник звернувся повторно з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, в якій зазначив, що рішення апеляційного суду ОСОБА_1 отримала 13 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку, однак докази цього знаходяться в матеріалах справи. Просив продовжити строк для усунення недоліків його касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року, для отримання таких доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року продовжено представнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року, до 06 грудня 2021 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 09 листопада 2021 року оприлюднена 25 листопада 2021 року.
Копія ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2021 року отримана представником 07грудня 2021 року, що підтверджується відповідним зворотнім поштовим повідомленням.
Проте, вимоги ухвали суду від 09 листопада 2021 року виконані не були, оскільки ні ОСОБА_1 , ні її представником не надано обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з доданими до нього належними доказами (документами) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року оприлюднена 06 серпня 2021 року (повне судове рішення виготовлено 04 серпня 2021 року).
Однак, представник подав касаційну скаргу на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року лише 13 вересня 2021 року.
Наданими раніше документами не підтверджується наявність непереборних причин, які не залежали від волі особи та об'єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк і не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року.
Разом з тим, у касаційній скарзі не зазначено інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про неможливість чи наявність перешкод у представника своєчасно звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення.
Крім того, вимоги ухвал Верховного Суду від 28 вересня 2021 року та від 09 листопада 2021 року представником належним чином не виконані.
Отже, оскільки представник подав касаційну скаргу на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року лише 13 вересня 2021 року та на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2021 року, яка отримана ним 07 грудня 2021 року, станом на 19 травня 2022 року представником не надано обгрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з доданими до неї доказами (документами) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідного судового рішення, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною третьою статті 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року в справі за позовом виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук