29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" травня 2022 р. Справа № 924/5/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Мізика М.А. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України? м. Київ
до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго? м. Хмельницький
про стягнення збитків у розмірі 757 865,22 грн.
Представники сторін:
від позивача: Овчарук О.О. згідно з довіреністю №14-16 від 15.01.2021р.
від відповідача: Ялівчук А.А. згідно з довіреністю №3/02 від 04.01.2022р.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рух справи та процесуальні дії по справі при новому розгляді.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021р. стягнуто з МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1231610,29грн. - пені, 256577,37грн. - 3% річних, 126668,77грн. - інфляційних втрат та 757865,22грн. - збитків.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р. в частині стягнення збитків у розмірі 757865,22грн. скасовано та у цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2022р. справу прийнято до провадження суддею Мухою М.Є., підготовче засідання призначено на 21.02.2022р. У підготовчому засіданні 21.02.2022р. оголошено перерву до 09.03.2022р. Ухвалою від 09.03.2022р. підготовче засідання відкладено на 31.03.2022р. У підготовчому засіданні 31.03.2022р. оголошено перерву до 27.04.2022р. Ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання від 27.04.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2022р.
Виклад позицій учасників справи, короткий зміст судових рішень, які передували новому розгляду справи.
В січні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач) звернулося з позовом до суду та просило стягнути з Міського комунального підприємства ?Хмельницьктеплокомуненерго? (далі - МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго?, відповідач) збитки у сумі 757 865,22грн.
В обґрунтування позову вказало, що 01.10.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? укладено договір постачання природного газу № 1353/18-КП-34. У березні, квітні, травні 2019 року відповідачем спожито більший обсяг природного газу, аніж було узгоджено сторонами у п. 2.1 цього Договору, а тому на підставі п. п. 3.13, 5.7 цього Договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496, з останнього підлягають стягненню збитки.
У відзиві на позов, МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? зазначило, що інформаційна платформа оператора ГТС ідентифікує відповідача, як споживача природного газу не за укладеними договорами, а за єдиним кодом ЕІС, тому і алокація фактичних обсягів спожитого природного газу відповідачем здійснюється в цілому по споживачу (відповідачу), а не по укладеним договорам між постачальником природного газу та споживачем. При розрахунку розміру відхилення фактично спожитого обсягу природного газу від підтвердженого (замовленого), позивач мав врахувати загальний обсяг спожитого природного газу відповідачем. Вважає, що позивач не мав правових підстав для нарахування збитків відповідачу у розрізі окремих договорів постачання, укладених з порушенням вимог розділу 2 Правил, оскільки розмір перевищення допустимого відхилення розраховується виходячи із загального обсягу спожитого природного газу по ЕІС-коду споживачем. Крім цього, зазначив, що з огляду на спірні правовідносини у позивача у відповідності до вимог ст. 22, 623 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021р., яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р., стягнуто з МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 757 865,22грн. - збитків.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021р. в частині стягнення збитків у розмірі 757865,22грн. скасовано та у цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Судове рішення касаційної інстанції мотивоване тим, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності. Суди зазначеного не врахували та не встановили наявності усіх елементів складу правопорушення як обов'язкової підстави для стягнення збитків. Лише констатувавши факт того, що право нарахування збитків передбачено умовами договору і тому такі нараховані правомірно, суди порушили принцип змагальності та повноту дослідження обставин у спорі про стягнення збитків у даній справі.
У письмових поясненнях від 18.02.2022р. з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2021р., МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? зазначило, що інформаційна платформа оператора ГТС ідентифікує відповідача, як споживача природного газу не за укладеними договорами, а за єдиним кодом ЕІС, тому і алокація фактичних обсягів спожитого природного газу відповідачем здійснюється в цілому по споживачу (відповідачу), а не по укладеним договорам між постачальником природного газу та споживачем. При розрахунку розміру відхилення фактично спожитого обсягу природного газу від підтвердженого (замовленого), позивач мав врахувати загальний обсяг спожитого природного газу відповідачем. Так, розрахунок відхилення фактично спожитого природного газу від підтвердженого (замовленого) в розрізі загального обсягу споживання природного газу відповідачем, в березні 2019 року склав -0,6%, в квітні 2019 року -3%, в травні 2019 року -1,8%, що є меншим за +/-5%. Таким чином, у позивача відсутні підстави нараховувати відповідачу збитки. Крім цього, зазначив, що з огляду на спірні правовідносини у позивача у відповідності до вимог ст. 22, 623 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків.
У письмових поясненнях від 25.03.2022р., АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначило, що відносини у сфері використання природного газу регулюються Законом України ?Про ринок природного газу?, який є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до Цивільного та Господарського кодексів України. Незалежно від того, що загальні правила відшкодування збитків викладені в положеннях Цивільного та Господарського кодексів України, порядок відшкодування збитків, завданих суб'єктами ринку у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу імперативно регулюються Розділом VI Правил постачання природного газу, застосування яких є обов'язковим до даного виду правовідносин.
Наявність наведених якісно відмінних ознак передбачених Правилами постачання природного газу і договором збитків виключає застосування до спірних правовідносин ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, які визначають збитки як одну з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною і виражається в об'єктивному зменшенні будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Визначення правової природи і вирішення спору в цілому щодо стягнення передбачених Правилами постачання природного газу і договором збитків повинне відбуватися із застосуванням ст. ст. 546, 547, 548, 549 ЦК України та ст. ст. 199, 230, 231, 232 ГК України, які визначають відповідно штраф (як одну з форм неустойки) і штрафну санкцію як один з видів господарських санкцій у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, фактично правова природа, передбачених договором і Правилами постачання природного газу, збитків є відмінною від правової природи збитків в їх універсальному (традиційному) розумінні (як об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони), і саме тому дослідження і встановлення судом дійсної природи збитків в договорі і Правилах і повинне зумовити тлумачення змісту договору і перекваліфікацію відносин сторін, внаслідок чого, до спірних правовідносин необхідне застосування іншого правового регулювання, а саме статей 230-232 ГК України та 546, 549, 551 ЦК України замість статей 224, 225 ГК України та статей 22, 623 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- Овчарук О.О. позов підтримав, просив його задовольнити.
Представники відповідача МКП ?Хмельницьктеплокомуненерго? - Ялівчук А.А. проти задоволення позову заперечила, просила в його задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд враховує наступне.
Виклад фактичних обставин справи.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №226 від 6 березня 2019р. "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Згідно п.1 Статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №226) Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) утворена на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998р. №151 "Про реформування нафтогазового комплексу України". Тип Компанії - приватне акціонерне товариство. Найменування Компанії: повне українською мовою - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
З огляду на викладене, назви акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічне акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судом рахуються, як дві назви однієї юридичної особи, яка є позивачем у справі, і використовуються по тексту як рівнозначні.
01.10.2018р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №1353/18-КП-34, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Шляхом підписання додаткових угод №1 від 19.10.2018р., №2 від 27.10.2018р., №3 від 31.10.2018р., №4 від 26.11.2018р., №5 від 20.03.2019р., №6 від 20.03.2019р., №7 від 29.03.2019р., №8 від 23.04.2019р., №9 від 23.04.2019р., №10 від 23.05.2019р., №11 від 27.05.2019р., №12 від 27.06.2019р., №13 від 27.06.2019р., №14 від 29.07.2019р., №15 від 29.07.2019р., №16 від 30.08.2019р., №17 від 30.08.2019р., №18 від 12.09.2019р., №19 від 30.09.2019р., сторонами було неодноразово внесено зміни до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р.
26.11.2018р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти розділи 1-12 договору у новій редакції.
Так, відповідно до п. п. 2.1, 3.1, 3.8 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. Постачальник передає Споживачу з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3591,623тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018р. - 221,623тис.куб.метрів, листопад 2018р. - 600тис.куб.метрів, грудень 2018р. - 600тис.куб.метрів, січень 2019р. - 800тис.куб.метрів, лютий 2019р. - 700тис.куб.метрів, березень 2019р. - 520тис.куб.метрів, квітень 2019р. - 150тис.куб.метрів.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.13 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1. Договору);
- якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц- ціна природного газу за цим Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5 (п. 3.13.2. Договору).
Умовами п. 5.1 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. встановлено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Відповідно до п. 5.7 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору; Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до п. 11.2 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5 п. 6.2, підп. 8 п. 6.2, підп. 4 п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п. 6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.
20.03.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №5 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої сторони погодили викласти п. 2.1. Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" у наступній редакції: 2.1. Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 3632,358тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018р. - 221,623тис.куб.м.; листопад 2018р. - 570,830тис.куб.м.; грудень 2018р. - 756,342тис.куб.м.; січень 2019р. - 825,684тис.куб.м.; лютий 2019р. - 633,679тис.куб.м.; березень 2019р. - 474,200тис.куб.м.
20.03.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №6 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої сторони погодили, що, зокрема, пункти 3.13, 5.7 застосовуються сторонами з 01.03.2019р.
29.03.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №7 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої сторони погодили, що по тексту договору слова ?Публічне акціонерне товариство ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України?, ПАТ ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України?, ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України? замінити словами ?Акціонерне товариство ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України? у відповідному відмінку.
23.04.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №8 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої, сторони погодили викласти п. 2.1. Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" замовлений споживачем на квітень 2019р. обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в таблиці цього пункту у наступній редакції: квітень 2019р. - 258тис.куб.м. Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. (включно) визначається з врахуванням вищезазначених змін.
23.04.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №9 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої, сторони погодили доповнити п. 2.1. Розділу 2 "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" цього Договору абзацами у наступній редакції: ?Постачальник передає споживачу у травні 2019р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 121тис.куб.метрів. Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018р. по 31.05.2019р. (включно) визначається з врахуванням вищезазначених змін.
27.05.2019р. між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Споживач) було укладено додаткову угоду №11 до договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р., відповідно до умов якої сторони погодили викласти абзац третій пункту 2.1. Розділу 2. "Кількість та фізико-хімічні показники природного газу" в наступній редакції: ?Постачальник передає споживачу у травні 2019р. замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 155тис.куб.метрів. Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який постачальник передає споживачу за цим Договором визначається з врахуванням вищезазначених змін.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення збитків за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного природного газу у березні, квітні та травні 2019 року.
Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1., в редакції додаткової угоди №5 від 20.03.2019р., Постачальник передає Споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 474,200тис.куб.м.
При цьому, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019р. у березні 2019 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" прийняло від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 594,547тис.куб.метрів.
Отже, в березні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 120,34700 тис.куб.метрів ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Відповідно до п. 2.1., в редакції додаткової угоди №7 від 20.03.2019р., Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 258тис.куб.метрів.
В свою чергу, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019р. у квітні 2019 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" прийняло від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 286,326тис.куб.метрів.
Отже, в квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 28,32600 тис.куб.метрів ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Також, згідно з п. 2.1., в редакції додаткової угоди №11 від 27.05.2019р., Постачальник передає Споживачу у травні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 155тис.кубметрів.
Актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2019р. у травні 2019 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" прийняло від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 211,103тис.кум.метрів.
Тобто, у травні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 56,10300 тис.куб.м. ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Відповідно до п. 6.2 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 Договору.
Згідно з п. 6.3 договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 Договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані пункти Договору узгоджуються з положеннями п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу.
З матеріалів справи вбачається, що "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вжило заходів щодо стягнення в позасудовому порядку з МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" збитків, які завданні останнім внаслідок споживання більшого об'єму природного газу, аніж того, що був визначений Договором постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р.
17 травня 2019 року АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на адресу МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" відправлено акт-претензію за вих.№26-1428-19 з вимогою сплатити збитки на підставі п.3.13 та п.5.7 Договору та п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу в розмірі 450 254 грн 83 коп. за різницю між замовленим у березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного Відповідачем у березні 2019 року природного газу за Договором згідно з розрахунком збитків. Вказана претензія отримана відповідачем 12.06.2019р. Листом від 24.06.2019 №1470/02 відповідач надіслав позивачу відповідь на акт-претензію від 17.05.2019 за вих. № 26-1428-19.
11 червня 2019 року АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відправило МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" акт-претензію за вих.№26-1947-19, у якій вимагав сплатити збитки на підставі п.3.13 та п.5.7 Договору та п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу в розмірі 105 976 грн 21 коп. за різницю між замовленим у квітні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом, використаним Відповідачем у квітні 2019 року природного газу за Договором, згідно з розрахунком збитків. Вказана претензія отримана відповідачем 20.06.2019р. Листом від 01.07.2019 №1510/02 відповідач надіслав позивачу відповідь на акт-претензію від 11.06.2019 за вих.№26-1947-19.
15 листопада 2019 року АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" направило МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" акт-претензію за вих. №26-3506-19 з вимогою сплатити збитки на підставі п.3.13 та п.5.7 Договору та п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу в сумі 201 634 грн 18 коп. за різницю між замовленим у травні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного Відповідачем у травні 2019 року природного газу за Договором згідно з розрахунком збитків. Листом від 10.12.2019 №2613/02 Відповідач надіслав Позивачу відповідь на акт-претензію від 15.11.2019 за вих.№26-3506-19.
Загальний розмір збитків згідно розрахунку АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 757 865 грн 22 коп. (за березень 2019 року -450 254 грн 83 коп., квітень 2019 року - 105 976 грн 21 коп., травень 2019 року - 201 634 грн 18 коп.), завданих Позивачу неналежним виконанням Відповідачем п.2.1 Договору, розрахованих на підставі п.3.13 та п.5.7 Договору та п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу.
Відповідно до п.2.4 Договору (додаткова угода від 26.11.2018 №4) перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за Договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов'язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два примірники належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за Договором.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з вимогою про перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу у відповідні місяці.
Звертаючись з позовом до суду, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було наголошено про наявність правових підстав для стягнення із відповідача збитків у сумі 757865,22грн., завданих неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 Договору, розрахованих на підставі п. 5.7 та п. 3.13 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в частині споживання природного газу у березні, квітні та травні 2019р. у обсязі більшому, аніж було погоджено договором.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 ГК України).
Згідно зі статтями 2, 12 Закону України "Про ринок природного газу" правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, Закони України "Про трубопровідний транспорт", ?Про природні монополії", ?Про нафту і газ", ?Про енергозбереження", ?Про угоди про розподіл продукції", ?Про захист економічної конкуренції", ?Про газ (метан) вугільних родовищ", ?Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
Договір постачання повинен містити такі істотні умови порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
За змістом Розділу VІ Правил відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vn)хЦхК, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Уп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К- коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред'явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об'єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
Спір, який виник між сторонами стосується стягнення суми збитків, що передбачені умовами Договору постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р. та нараховуються у зв'язку з порушенням відповідачем погоджених обсягів використання природного газу.
Суд звертає увагу на те, що існує сформована практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил постачання природного газу, а саме у постановах Верховного Суду: від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 у справі № 911/3215/20, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20, від 14.12.2021 у справі № 924/5/21, від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 у справі № 908/24/21.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Положенням ч. 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021р., Верховний суд зазначив наступне.
Виходячи зі змісту пункту 6 частини 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання повинен містити істотні умови, зокрема, щодо порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за наведеною формулою.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 вказаного розділу.
Сторонами у Договорі передбачено обсяги газу, які є плановими та можуть змінюватися, зокрема за додатковими угодами до Договору.
Сторони домовились про те, що за підсумками розрахункового періоду допускається відхилення, тобто зменшення або перевищення фактичних обсягів споживання природного газу, встановлених у Договорі, у межах 5 (п'яти) відсотків, яке не тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Сторони також погодили, що Позивач має право вимагати від Відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення Відповідачем умов п.2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних Відповідачем у розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як у бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Враховуючи положення пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, а також те, що Договором передбачено планові обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, Позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде відрізнятися від підтвердженого обсягу природного газу на 5 процентів (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).
При цьому, визначальним є те, що пункт 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає можливість відшкодування споживачем збитків постачальнику.
Проте наявність у постачальника такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми збитків у розмірі, встановленому Договором та Правилами постачання природного газу, який у випадку перевищення підтвердженого обсягу природного газу розраховується за відповідною формулою.
Суд вважає, що право на стягнення збитків зі споживача (передбачене підпунктом 2 пункту 1 розділу VI Правил споживання природного газу) не звільняє постачальника (Позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачено нарахування (розрахунок) збитків за перевищення обсягів замовленого природного газу за відповідною формулою.
Враховуючи приписи частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Суд зазначає, що пункт 3.13 Договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте право на стягнення збитків зі споживача не звільняє постачальника (Позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 у справі №904/6985/20.
Верховний суд звертає увагу, що сам факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором у частині відповідності фактичного обсягу спожитого природного газу замовленим обсягам природного газу на відповідний період не може бути підставою для безумовного стягнення з відповідача збитків за умови не дослідження доказів їх фактичного понесення позивачем.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями статей 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з обмеженням його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, а саме відповідальності у вигляді збитків.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому слід зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.
Під збитками слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов'язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
В свою чергу, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між поведінкою та заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином щоб задовольнити стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним.
Отже, істинність тверджень позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку між поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, підлягає доведенню позивачем перед судом.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не було надано суду жодного доказу на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зобов'язань за Договором постачання природного газу №1353/18-КП-34 від 01.10.2018р.
Також, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту споживання відповідачем природного газу у більшому об'ємі, ніж погоджений, і понесеними у зв'язку з цим збитками.
Враховуючи відсутність достовірних доказів, які б свідчили про наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 757865,22грн.
Вирішуючи спір, суд керувався висновком Верховного Суду, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021р. на підставі якої проводиться новий розгляд, а також правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду: від 25.03.2021р. у справі №910/4608/20, від 25.08.2021р. у справі №911/3215/20, від 21.09.2021р. у справі №904/6992/20, які є подібними.
За таких обставин посилання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в письмових поясненнях на висновки, викладені: в постановах Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18, від 13.05.2021р. у справі №910/3987/20, від 30.03.2021р. у справі №908/2261/17 та постановах Вищого господарського суду України від 21.07.2009 р. у справі № 16/15-09, від 14.10.2013 р. у справі № 41/64, від 05.09.2016 р. у справі № 916/247/16, від 23.07.2013 р. у справі № 910/26161, від 28.09.2010 р. у справі №13/25-09, судом до уваги не приймаються.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З викладених обставин у суду відсутній обов'язок надавати оцінку всім наведеним учасниками по справі доводам, оскільки їх оцінка не спростовує висновку суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 232, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Акціонерного товариства ?Національна акціонерна компанія ?Нафтогаз України? до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго? про стягнення збитків у розмірі 757865,22 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 01.06.2022р.
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 1 прим.: 1 - до справи.
Надісл. на електр. адресу: 1 - позивачу (ngu@naftogaz.com); 2 - представнику позивача адвокату О.Овчаруку (ІНФОРМАЦІЯ_1), 3 - відповідачу (admin@teplo.km.ua).