вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2022 р. Справа№ 910/9185/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Полякова Б.М.
Пантелієнка В.О.
секретар судового засідання Ковган О.І.
учасники справи:
від ОСОБА_1 - Пономарьов М.В., ордер АІ №1184284 від 14.12.2021,
від позивача ТОВ «Мані Флоу» - Макєєв Є.Ю.,ордер ВВ №1021365 від 18.01.2022,
від відповідача ПП «Селтік» - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу засновника Приватного підприємства «Селтік» ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021
у справі №910/9185/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»
до Приватного підприємства «Селтік»
про стягнення 9 660 584,07 грн
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3943/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (далі ТОВ «МАНІ ФЛОУ») про банкрутство Приватного підприємства «Селтік» (далі ПП «Селтік») на стадії ліквідаційної процедури, введеної згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021.
12.06.2019 Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (далі ПАТ «БГ Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банка Луньо І.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «Селтік» про стягнення коштів у розмірі 9 660 584,07 грн. за користування нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. «Е») за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м (далі спірне приміщення).
Позивач, посилаючись на приписи статей 11, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та стверджуючи що з 24.04.2017 йому належить право власності на вищевказане приміщення, зазначає про безпідставне користування відповідачем цими приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та виникнення у нього обов'язку щодо відшкодування вартості користування цим майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9185/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020, залишеною без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, замінено позивача у справі №910/9185/19 ПАТ «БГ Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ Банк» Луньо І.В. його правонаступником - ТОВ «МАНІ ФЛОУ».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 позов ТОВ «МАНІ ФЛОУ» задоволено повністю; стягнуто з ПП «Селтік» на користь ТОВ «МАНІ ФЛОУ» 9 660 584,07 грн заборгованості, 144 908,76 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням встановлених обставин справи, станом на 24.04.2017 і в подальшому право власності на спірне нерухоме майно належало ПАТ «БГ БАНК», оскільки відповідне право є дійсним з моменту внесення первинного реєстраційного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а саме з 16.10.2013.
Встановивши обставини щодо відступлення права вимоги ПАТ «БГ БАНК» за дебіторською заборгованістю на користь ТОВ «МАНІ ФЛОУ», а також користування ПП «Селтік» у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 спірним приміщенням без належних правових підстав, суд дійшов висновку про безпідставне набуття і збереження відповідачем цього майна та наявність у позивача як законного власника підстав вимагати відшкодування коштів за фактичне користування спірним приміщенням.
За наведених обставин позов визнаний обґрунтованим та задоволений у повному обсязі на підставі статей 1212, 1214 ЦК України.
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), посилаючись на встановлене статтею 254 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, та стверджуючи про те, що вона є засновником ПП «Селтік», а тому відповідає всім своїм майном за діяльність цього підприємства, звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 скасувати повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Заперечуючи правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача щодо відшкодування коштів за фактичне користування спірним приміщенням як безпідставно набутим майном, скаржник зазначає, що згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5 рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Янчук С.В. від 16.04.2018 №40652282 скасовано, а тому у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 ПП «Селтік» правомірно користувалося спірним приміщенням.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. (головуючий суддя), Євсіков О.О., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9185/19 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Після надходження матеріалів справи, згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 залишено без руху.
29.11.2021 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду у строк, встановлений судом, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.
16.12.2021 суддями Корсаком В.А., Євсіковим О.О., Попіковою О.В. заявлено самовідвід у справі № 910/9185/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 задоволено заяву суддів Корсака В.А., Євсікова О.О., Попікової О.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/9185/19; матеріали справи передано до Відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу для заміни відведених суддів у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 справу №910/9185/19 прийнято до провадження визначеною колегією суддів, призначено до розгляду.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Доманської М.Л., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 справу №910/9185/19 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.
14.02.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та залучення до матеріалів справи протоколу зборів учасників ПП «Селтік», заяви про вступ у справу №910/3943/21 уповноваженої особи учасників ПП «Селтік».
Північним апеляційним господарським судом задоволено вищевказане клопотання з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
15.12.2021 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на статті 41, 45, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), наголошує, що ОСОБА_1 не є учасником даної справи, який має право надавати докази у справі, та не наділена повноваженнями представляти ПП «Селтік», а також зазначає, що скаржником на надано суду Наказ Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про право власності ПП «Селтік» на будь-яке нерухоме майно.
15.12.2021 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження по справі.
16.12.2021 від ОСОБА_1 надійшли пояснення на відзив ТОВ «МАНІ ФЛОУ», а також пояснення щодо клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про закриття апеляційного провадження.
Північним апеляційним господарським судом в судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022, відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
16.12.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9185/19 від 28.01.2021.
Північним апеляційним господарським судом в судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022, відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання з тих підстав, що його подано після закінчення строку, встановленого згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 для подачі заяв, клопотань, заперечень та пояснень в письмовій формі.
21.02.2022 від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо складу учасників ПП «Селтік».
23.02.2022 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшли пояснення у справі, зміст яких зводиться до того, що згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5, виданим після ухвалення місцевим господарським судом рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9185/19 від 28.01.2021, право власності ПП «Селтік» на спірні приміщення не було поновлене.
23.02.2022 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшло клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Розглянувши клопотання в судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022, та дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб, до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України у чинній редакції).
Клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» не підлягає задоволенню, оскільки колегією суддів не встановлено обставин, які свідчать про те, що рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
23.02.2022 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/9185/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/16665/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБ-ІНЖБУД» до Міністерства юстиції України про скасування наказу від 01.10.2021 №3473/5, згідно з яким скасовано рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Янчук С.В. від 16.04.2018 №40652282.
Розглянувши клопотання в судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022, та дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі підлягає з'ясуванню те, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Наказ Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3473/5, який є предметом оскарження за позовом у справі №910/16665/21, не був чинним на час винесення місцевим господарським судом рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9185/19 від 28.01.2021, отже апеляційний перегляд вказаного рішення суду з урахуванням обставин, встановлених у справі №910/16665/21, фактично призведе до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.
Отже сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду іншої справи, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.
При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З наведених підстав клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
23.02.2022 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.
Розглянувши клопотання в судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2022, та дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Частиною 1 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що їх викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Судом не встановлено існування обставин, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні.
Матеріалами справи підтверджується, що розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно учасники справи мали достатньо часу для забезпечення належного представництва інтересів в суді апеляційної інстанції.
Окрім того, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З наведених підстав клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про оголошення перерви в судовому засіданні не підлягає задоволенню.
23.02.2022 від ТОВ «МАНІ ФЛОУ» надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л., Полякова Б.М., Пантелієнка В.О. у справі №910/9185/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Гарник Л.Л., Полякова Б.М., Пантелієнка В.О. у справі №910/9185/19.
14.02.2022, 23.02.2022 від ліквідатора ПП «Селтік» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. надійшли заяви про розгляд справи без його участі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
При дослідженні питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає, у першу чергу, те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
У рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду у них.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9185/19 від 28.01.2021 потребує урахування те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3943/21 про банкрутство ПП «Селтік».
Так, під час апеляційного провадження встановлено, що 02.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі №910/3943/21 про банкрутство ПП «Селтік» як уповноваженої особи учасників ПП «Селтік».
До вказаної заяви доданий протокол від 11.10.2021 № 11/10-21 загальних зборів учасників (співвласників) ПП «Селтік», які відбулися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за результатами проведення яких одноголосно прийнято рішення, згідно з яким уповноважено ОСОБА_1 на представництво інтересів учасників ПП «Селтік» у справі №910/3943/21 про банкрутство ПП «Селтік» та доручено їй здійснення представництва як уповноваженої особи учасників ПП «Селтік» у справах №№910/3943/21, 910/9185/19.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.02.2022 засновниками (учасниками) ПП «Селтік» є ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 500 000 грн), ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 250 000 грн), ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду 250 000 грн).
Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9185/19 від 28.01.2021 в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, зокрема через субсидіарну відповідальність, стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.
Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів КУзПБ представляє спеціальний суб'єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника стаття 1 КУзПБ пов'язує з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку ст.ст. 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений Кодексу України з процедур банкрутства, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.
Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Ураховуючи наведене, перевіривши повноваження ОСОБА_1 як представника (уповноваженої особи) засновників (учасників) ПП «Селтік», колегія суддів дійшла висновків про наявність правового зв'язку між оскаржуваним судовим рішенням й порушенням інтересів апелянта та виникнення у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19, а також наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 від 14.02.2022 про долучення до матеріалів справи вищевказаного протоколу від 11.10.2021 № 11/10-21 загальних зборів учасників (співвласників) ПП «Селтік».
Також з урахуванням встановлених обставин, колегією суддів встановлено відсутність підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та задоволення відповідного клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» від 15.12.2021.
Переглянувши оскаржуване судове рішення у апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, втім не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів за користування спірним приміщенням як безпідставно набутим майном.
З відповідними позовними вимогами до суду звертається ТОВ «МАНІ ФЛОУ» як правонаступник ПАТ «БГ Банк».
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом від 24.10.2019 №UА-ЕА-2019-10-01-000088-b, між ТОВ «МАНІ ФЛОУ» та ПАТ «БГ Банк» укладено договір купівлі - продажу активів (майна) від 20.11.2019 № 11/2019, договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 № 11/2019-42.
Відповідно до умов договору купівлі - продажу активів (майна) від 20.11.2019 №11/2019 предметом купівлі-продажу є, зокрема, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю суб'єктів господарювання (88) позицій (пункт 1.2),
Активи ПАТ «БГ Банк», які є предметом купівлі-продажу, складаються з групи активів: прав вимоги та іншого майнового права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та суб'єктами господарювання, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, основних прав на нерухоме майно, між продацем та покупцем за кожною групою активів укладаються відповідні договори (пункт 1.3).
До покупця переходять права продавця на активи (майно) в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, але не виключно, право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Даний договір є підставою для заміни продавця та покупця у наявних судових процесах та/чи наявних виконавчих провадженнях (пункт 1.4).
Відомості про погодження сторонами договору купівлі - продажу активів (майна) від 20.11.2019 №11/2019 88 позицій дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю суб'єктів господарювання, про які йдеться в пункті 1.2 цього договору, в матеріалах справи відсутні, відповідні докази позивачем не надані.
Згідно з пунктом 2.1 договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 № 11/2019-42 ПАТ «БГ Банк» відступає шляхом продажу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» право вимоги за дебіторською заборгованістю ПП «Селтік», зазначеною у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з вказаним додатком № 1 ПАТ «БГ Банк» відступив новому кредиту наступне право вимоги до ПП «Селтік»: «відшкодування (орендна плата) за користування приміщенням за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 відповідно до судового рішення по справі 826/26802/15», заборгованість за яким станом на дату укладення договору (не включає штрафи та пені) - 9 660 584,07 грн (актив №3).
Як встановлено, 21.12.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто адміністративну справу №826/26802/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ПАТ «БГ БАНК» (який є правонаступником ПАТ «Банк Перший»), ПП «СЕЛТІК», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м за ПАТ «Банк Перший», та всі послідуючі/пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень; про зобов'язання реєстратора внести/поновити реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення хімічного цеху (літ. Е) за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м, за ПП «Селтік».
За результатами розгляду даної адміністративної справи Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е») за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м за ПАП «Банк Перший», та всі послідуючі/пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 постанову Окружного адміністративного суду від 21.12.2016 по справі №826/26802/15 залишено без змін.
Великою Палатою Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи № 826/26802/15 винесено постанову від 30.01.2019, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано, провадження в адміністративній справі №826/26802/15 закрито.
Велика Палата Верховного Суду встановила помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів та дійшла висновку про те, що відповідний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, ураховуючи суть спірних правовідносин.
Зокрема, суд зазначив, що вимоги ОСОБА_1 як засновника ПП «Селтік» ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у зв'язку з невиконанням реєстратором обов'язку щодо перевірки документів, поданих ПАТ «Банк Перший» для реєстрації права власності на нежиле приміщення хімічного цеху та їх витребовування.
Однак такі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо належного чи неналежного виконання сторонами умов договору іпотеки та правомірності набуття зазначеними особами права власності на спірне нерухоме майно.
Таким чином, Верховний Суд встановив, що предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державних реєстраторів як суб'єктів, наділених владно-управлінськими функціями, скільки виконання чи невиконання сторонами договору умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Окрім того, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020, відмовлено у задоволенні позову ПП «Селтік» до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ПАТ «БГ Банк» про визнання дій державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рябоконь О. І. неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Під час розгляду справи №910/2468/19 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.
29.02.2008 між ПП "Селтік" та ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства", правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ПАТ "БГ БАНК", (далі Банк) укладений Кредитний договір № 11 про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії (далі Кредитний договір).
На умовах Кредитного договору, з врахуванням подальших змін та доповнень, Банком відкрито ПП "Селтік" кредитну мультивалютну лінію із загальним лімітом 6 095 180 доларів США.
З метою забезпечення виконання Кредитного договору між Банком та ПП "Селтік" укладений Договір іпотеки від 29.02.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрований в реєстрі за №1145 (далі Договір іпотеки).
За умовами Договору іпотеки ПП "Селтік" передало в іпотеку належне на праві власності нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13 491,30 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.
У зв'язку з неналежним виконанням ПП "Селтік" своїх зобов'язань за Кредитним договором виникла заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та штрафними санкціями, яка станом на 02.07.2013 складала 7 138 406,54 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2013 складало 57 057 283,47 грн, з яких: 6 087 300 доларів США - заборгованість по кредиту; 740 379,94 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 304 365,00 доларів США - штраф за несвоєчасне погашення кредиту; 2 303,40 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 4 058,20 доларів США - 3% річних.
З метою усунення порушень, допущених ПП "Селтік" при виконанні зобов'язань за Кредитним договором 03.07.2013, ПАТ "БГ БАНК" звернувся до ПП "Селтік" з вимогою від 02.07.2013 №00/20/02-95503.
22.07.2013 ПП "Селтік" листом № 2207/1 повідомило ПАТ "Банк Перший" про неможливість задоволення вимоги іпотекодержателя з підстав складності фінансового стану підприємства.
ПП "Селтік" вимогу не виконало, грошові кошти як кредит не повернуло, у зв'язку з чим ПАТ "Банк Перший" як іпотекодержатель набув право задоволення своїх вимог на підставі ст. 33 Закону України "Про іпотеку".
Відповідне право іпотекодержателя також узгоджується із умовами укладеного Договору іпотеки, а саме п. 4.2, який передбачено, що у іпотекодержателя виникає право на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання договору.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору, 30.09.2013 ПАТ "Банк Перший" звернувся до ГТУЮ у м. Києві із заявою №3187719 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду якої 16.10.2013 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України (далі - державний реєстратор) Дурицька М. Є. прийняла рішення № 6851995 "Про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ "Банк Перший".
Також до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за ПАТ "Банк Перший" на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.
26.02.2015 постановою Правління Національного банку України № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ БАНК".
27.02.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134, згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ БАНК" строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016.
11.02.2016 згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на два роки по 26.02.2018.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2214 з 06.06.2017 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" Луньо Іллю Вікторовича.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.02.2018 № 305 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на один рік по 26.02.2019.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 № 218 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на один рік по 26.02.2020.
Зазначена інформація є публічною, розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/27-bg-bank, та в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України не підлягає додатковому доведенню.
У порядку та у спосіб, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майно ПАТ "БГ "БАНК" було виставлено на торги.
Зазначене нерухоме майно у ПАТ "БГ БАНК" на відкритому аукціоні, що був проведений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, придбано третьою особою ТОВ "ТРУБ-ІНЖБУД".
Окрім наведеного, судами встановлено, що у межах розгляду господарської справи №910/2468/19, ПП "Селтік" не надано доказів погашення заборгованості за Кредитним договором.
Державну реєстрацію права власності ПАТ "БГ БАНК" на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, проведено на підставі договору іпотеки від 29.02.2008.
Також Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась справа №826/4261/14 за позовом ПП "Селтік" до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 826/4261/14, у задоволенні позову ПП «Селтік» відмовлено.
За наслідками розгляду вказаної справи апеляційним судом вказано, що державний реєстратор не може перевіряти правильність визначення у звіті про оцінку майна вартості об'єкта нерухомості, оскільки дане питання не входить до його компетенції.
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано сторонами у межах розгляду вищевказаної господарської справи, звіт про оцінку нерухомого майна від 16.09.2013, виконаний суб'єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О., був предметом судового оскарження в межах справи №911/3668/14 за позовом ПП "Селтік" до фізичної особи - підприємця Баскакова Сергія Олександровича, про визнання звіту про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення протиправним та визнання його недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі №911/3668/14 рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2014 у справі №911/3668/14 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами протиправності оскаржуваного звіту, оскільки звіт було складено суб'єктом оціночної діяльності ФОП Баскаковим С. О., в межах наданих йому повноважень, який діяв на підставі кваліфікаційного Свідоцтва.
Вказані судові рішення у справах № 826/4261/14 та №911/3668/14 є чинними.
З наведених підстав, беручи до уваги те, що Банком на розгляд державному реєстратору був поданий повний пакет документів, передбачених законом, а також те, що законодавчо передбачених підстав відмови в державній реєстрації права власності за Банком не доведено, відповідно, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію згідно норм чинного законодавства, позов у справі № 910/2468/19 про скасування такого рішення залишений без задоволення.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням встановлених обставин справи, керується наступним.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалене у даній справі рішення суду таким вимогам не відповідає, адже ухвалене без належного з'ясування обставин справи та всебічної оцінки усієї сукупності наявних у справі доказів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції зробленими у справі без надання належної оцінки всім її обставинам і доказам, які мають значення для правильного вирішення справи, що не відповідає вимогам всебічності та повноти судового розгляду, з наступних підстав.
Як зазначалося, предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів за користування спірним приміщенням як безпідставно набутим майном.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З позовними вимогами про відшкодування позивачу коштів за фактичне користування відповідачем спірним приміщенням до суду звертається ТОВ «МАНІ ФЛОУ» як правонаступник ПАТ «БГ Банк».
Як встановлено, ПАТ «БГ Банк» відповідно до умов договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.21.2019 « 11/2019-42 відступило шляхом продажу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» право вимоги до ПП «Селтік» щодо «відшкодування (орендна плата) за користування приміщенням за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 відповідно до судового рішення по справі 826/26802/15».
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини 1 - 2 статті 91 ГПК України).
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14).
Із з'ясованого змісту договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.12.2019 №11/2019-42 вбачається, що його сторонами фактично здійснено передачу одній від одної невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ПАТ «БГ Банк» до ПП «Селтік» на момент укладення Договору, в останньому не вказано, натомість фактично відбулася уступка права стягувача за судовим рішенням по справі №826/26802/15.
Між тим, провадження в адміністративній справі № 826/26802/15 закрито згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019.
Окрім наведеного, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Як встановлено, у справі, що переглядається, позивач пред'явив позов про стягнення з відповідача коштів за користування спірним нежитловим приміщенням за період з 25.04.2017 по 07.06.2018.
Відповідач, вважаючи себе власником спірного нежилого приміщення, факт користування цим приміщенням протягом зазначеного періоду не заперечує.
Втім, у позовній заяві йдеться про відсутність договірних відносин з відповідачем з приводу користування вказаним приміщенням, відповідно, розмір плати за таке користування не погоджений.
В матеріалах справи відсутні докази пред'явлення відповідачу вимоги про витребування спірного приміщення, натомість позивач зазначає, що вимога про сплату коштів за користування цим приміщенням та надання інформації щодо укладення відповідних договорів цього приміщення із третіми особами та сплату оренди направлена на адресу відповідача 25.06.2019.
Отже, передача за договором про відступлення прав вимоги невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Подібний за своїм змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі №914/868/17.
Встановлення викладених обставин відсутності переходу прав від правопопередника - ПАТ «БГ Банк», до правонаступника - ТОВ «МАНІ ФЛОУ», виключає можливість застосування положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та задоволення позовних вимог ТОВ «МАНІ ФЛОУ» до ПП «Селтік».
Та обставина, що позивачем не доведено порушення його майнових прав та інтересів при звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, виключає необхідність надання правової оцінки правомірності користування відповідачем спірними приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та відповідним доводам сторін.
З урахуванням мотивів цієї постанови, колегія суддів відхиляє аргументи ТОВ «МАНІ ФЛОУ», викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 - скасуванню (внаслідок порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення) із ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу засновника Приватного підприємства «Селтік» ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №910/9185/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 31.05.2022.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді Б.М. Поляков
В.О. Пантелієнко