01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 480/1673/21
адміністративне провадження № К/990/12341/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №480/1673/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №480/1673/21.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, що полягає у не наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз» спеціального дозволу на користування надрами №3734 від 21.01.2010 на новому бланку із строком дії дозволу до 14.11.2020 включно з урахуванням відповідних змін в особливі умови, угоду про умови користування надрами та програму робіт з продовженими строками видів робіт на 287 днів починаючи з 01.02.2020. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, що полягає у не прийнятті рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз» про продовження строку дії на 5 років спеціального дозволу на користування надрами від 31.07.2020 № 31-07/01. Зобов'язано Державну службу геології та надр України прийняти рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз» про продовження строку дії на 5 років спеціального дозволу на користування надрами від 31.07.2020 № 31-07/01. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз» в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної служби геології та надр України про відмову у продовженні дії на 5 років спеціального дозволу № 3734 від 21.01.2010 і зобов'язання видати продовжений спеціальний дозвіл № 3734 від 21.01.2010 відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України, що полягає у не прийнятті рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" про продовження строку дії на 5 років спеціального дозволу на користування надрами від 31.07.2020 № 31-07/01. В частині зобов'язання Державної служби геології та надр України прийняти рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" про продовження строку дії на 5 років спеціального дозволу на користування надрами від 31.07.2020 № 31-07/01 та в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" про визнання протиправним та скасування рішення Державної служби геології та надр України про відмову у продовженні дії на 5 років спеціального дозволу № 3734 від 21.01.2010 і зобов'язання видати продовжений спеціальний дозвіл № 3734 від 21.01.2010.
В цій частині прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України № 12517/01-2/11-20 від 17.08.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" у продовженні дії на 5 років спеціального дозволу № 3734 від 21.01.2010 з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення газу природного, конденсату, нафти Зона структур Братсько-Яснопольщинська, структура Губська, розташованої в межах Сумської області та зобов'язати Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" продовжений спеціальний дозвіл № 3734 від 21.01.2010 з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення газу природного, конденсату, нафти Зона структур Братсько-Яснопольщинська, структура Губська, розташованої в межах Сумської області, строком на 5 років .
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Судом встановлено, що розгляд справи № 480/1673/21 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Натомість за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тобто аналіз норми пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Тому окрім наведення обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), необхідно зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме лише цитування пп. «а» п. 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є неналежним обґрунтуванням таких підстав касаційного оскарження.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №480/1673/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробнича корпорація Український енергетичний союз" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяС.Г. Стеценко