31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 280/6864/20
адміністративне провадження № К/990/8531/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 280/6864/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати судді Чернігівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням обмеження, встановленого ст.29 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а також надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, позов задоволено частково.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у цій справі повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у цій справі повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у цій справі повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у цій справі повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2021 року касаційну скаргу відповідача повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року касаційну скаргу відповідача повернуто скаржнику.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області знову подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав поновлення строку та належних доказів для його поновлення.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була подана у строк визначений статтею 329 КАС України.
Разом з тим скаржник зазначає, що повернення територіальному управлінню касаційних скарг не є безумовною підставною для поновлення строку на касаційне оскарження , оскільки повернення зумовлене безпосередньо діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги протягом тривалого часу.
Територіальне управління також посилається, на те, що повторно подані касаційні скарги не просто подавались, а вживались заходи щодо усунення недоліків касаційних скарг, що слугували підставою для їх повернення.
Водночас ухвалами Верховного Суду від 25 червня 2021 року, від 26 липня 2021 року, 06 вересня 2021 року, від 30 листопада 2021 року, від 29 грудня 2021 року, від 14 лютого 2022 року касаційну скаргу було повернуто, однак повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника повторного звернення до суду.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло майже 5 місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 280/6864/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов