Справа № 686/30695/21
Провадження № 2/686/1318/22
25 травня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Антосєві В.П.,
за участю прокурора Гуменного Д.А.
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,
встановив:
23 грудня 2021 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.
Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
Судом встановлено, що відповідно до частин третьої та четвертої ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також, може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави Україна в особі Хмельницької міської ради подав до суду даний позов, обґрунтовуючи вимоги тим, що внаслідок видання наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07.05.2019 року № 22-3686-СГ неправомірно було передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що знаходиться в межах Хмельницької ОТГ.
У порушення норм процесуального права, заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького належним чином не обґрунтував, чи були підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у даній справі та/або мали місце виключні випадки для представництва прокурора, передбачені частиною третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд приходить до висновку про повернення позову заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю підстав для звернення заступника керівника прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради.
Керуючись ст.ст. 131, 185, 257 ч.1 п.3, 353 ч.1 п.15 ЦПК України, суд -
постановив:
Позов заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, повернути.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2022 року.
Суддя: О.М. Палінчак