П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6135/22
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравченка К.В.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Кияшка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
У квітні 2022 року адвокат Кияшко Олександр Олександрович звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не сплати пенсіонеру ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення суду у справі №540/2581/21 з 01.12.2019 по 31.05.2022 року різниці несплаченої пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №33/42-П-27o/п від 14.05.2021 року в сумі 1003822,82 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь пенсіонера МВС ОСОБА_1 , різницю в пенсії за минулий час з 01.12.2019 року по 31.05.2022 рік у сумі 1003822,82 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Кияшко Олександр Олександрович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вказує, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предмет спору у межах справи №540/2581/21 та даної справи є різним, оскільки даний спір стосується протиправної бездіяльності відповідача щодо не сплати різниці пенсії з 01.12.2019 року, та стягнення боргу, де протиправна бездіяльність виникла на наступний день після закінчення строку вимоги державного виконавця за ВП №68156507, тобто 02.02.2022 року. Апелянт вказує, що того, суд першої інстанції безпідставно та помилково зазначив застосування вимог ст.383 КАС України як належний спосіб захисту, оскільки застосування вимог вказаної статті можливе тільки протягом 10 денного терміну з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, і вказаний строк закінчився 15.02.2022 року. Крім того, на думку апелянта, суд може дійти висновку про невірний спосіб захисту тільки після відкриття провадження та вчинення процесуальних дій.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує дії (бездіяльність) відповідача щодо не сплати при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення суду у справі №540/2581/21 з 01.12.2019 по 31.05.2022 року різниці несплаченої пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №33/42-П-27o/п від 14.05.2021 року в сумі 1003822,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.08.2021 року Херсонський окружний адміністративний суд у справі №540/2581/21 частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсїї на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання MBC України по Херсонській області» №33/42-П-27о/п від 14.05.2021 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» про розмір грошового забезпечення №33/42-П-27о/п від 14.05.2021 року, з урахуванням посадового окладу - 5400,00 грн., окладу за військове (спеціальне) звання - 1800,00 грн., надбавки за стаж служби в поліції 50 % - 4100 грн., надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції 100 % - 12800,00 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 20% - 1080,00 грн, премії - 101,08% - 25957,34 грн., починаючи з 01.12.2019 року з урахуванням виплачених сум.
15.12.2021 року Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду зазначене рішення у справі №540/2581/21 залишено без змін.
14.01.2022 року було відкрито виконавче провадження №68156507.
Згідно матеріалів виконавчого провадження відображеного на сайтi автоматизованої системи виконавчого провадження №68156507. Боржником 31.01.2022 року було подано до органу виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження, де зазначено, що борг погашатися не буде, розмiр заборгованостi складає з урахуванням максимального розміру пенсії усього 140650,82 грн. При фактичному боргу за зазначений період -895049,22 грн.
Позивач зазначає, що боржник так і не сплатив різницю пенсії з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року, не зважаючи на зобов'язання судом сплатити у справі №540/2581/21, крім того, зазначає менший розмір пенсії та боргу, маючи прямий умисел на невиконання рішення суду у справі №540/2581/21, що є неповагою до остаточного рішення суду та порушення майнового права.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом позивач обґрунтовує його підстави фактичною незгодою із діями відповідача, спрямованими на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №540/2581/21.
У контексті наведеного колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі №540/2581/21, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Така правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21 серпня 2019 року у справі №295/13613/16, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19.
Відносно доводів апелянта, що застосування вимог ст.383 КАС України можливе тільки протягом 10 денного терміну з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, і вказаний строк сплинув 15.02.2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2022 року було відкрито виконавче провадження №68156507 та надано боржнику строк для виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №540/2581/21.
З відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №68156507 вбачається, що жодних інших рішень державним виконавцем не приймалось.
Так, дійсно положеннями ст.. 383 КАС України передбачено, що заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Водночас, необхідно зазначити, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачено вимогами статті 63 Закону № 1404-VIII.
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За таких обставин, незважаючи на надходження заяви боржника про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження ще не закінчено, ряд обов'язкових дій, спрямованих на примусове виконання рішення не вчинено, що свідчить про триваюче порушення прав позивача та, як наслідок, можливість подання до суду заяви в порядку ст. 383 КАС України без пропущення встановленого Законом процесуального строку.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Кияшка Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: К.В. Кравченко
Суддя: Л.Є. Зуєва