П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/7559/21
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кравця О.О.
судді - Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ І К" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року по справі № 540/7559/21, прийнятого у порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Бездрабка О.І., за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ І К" до Державної екологічної інспекції Південного округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
24.11.2021 року ТОВ "МВ І К" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південного округу, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 20.10.2021 р. № 23-09-09 про накладення штрафу у сумі 34000 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ, УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року ТОВ "МВ І К" подало апеляційну скаргу, та просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій постанові та в правовідносинах, що склалися з позивачем, відповідачем зроблено не було. Відповідач не конкретизував можливість виконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретно визначеного періоду у часі протягом якого він повинен виконати вимоги посадових осіб ринкового нагляду і саме зі спливом визначеного періоду натупає відповідальність у вигляді невиконання вимог посадових осіб ринкового нагляду.
Апелянт вказує на те, що підставою для застосування штрафних санкцій до позивача слугувало те. що останнім нібито не виконано в повному обсязі рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 145-09-11 від 25.08.2021 р., шляхом усунення формальної невідповідності, а саме вжиття заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в іншій спосіб, що не суперечить законодавству. Проте, ще під час першої перевірки (акт № 55-09-13 від 19.08.2021 р.) позивачем надано разом з документами про походження (придбання) бензину паспорт якості № 691 від 06.08.2021 р. «бензин автомобільний А-92-Євро5-Ео ДСТУ 7687:2015», сертифікат відповідності, зареєстрованого за № UA056.n.00057-21 «бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5», декларація про відповідність від 22.04.2021 р. «бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0», що дають змогу ідентифікувати суб'єктів господарювання, які поставили продукцію, а також суб'єктів господарювання, котрим поставляли продукцію у зазначений проміжок часу. Також, 06.09.2021 р. позивачем було повідомлено відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на підставі рішення від 25.08.2021 р. № 145-09-11. тобто дотримано строк, встановлений рішенням відповідача.
На думку апелянта, дії, спрямовані на усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання продукції є фактичним усуненням встановлених перевіркою порушень. А відтак, в поведінці позивача відсутні складові, що характеризують наявність правопорушення - об'єктивна сторона та суб'єктивна сторона, що виключає наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно ст. 44 Закону 2735-VI щодо застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. на підставі постанови про накладення штрафу № 23-09-09 від 20.10.2021 р.
Окрім того, апелянт вказує на нові докази, які не могли бути надані суду першої інстанції, оскільки отримані апелянтом вже після спливу процесуальних строків для надання заяв, встановлених судом першої інстанції по справі № 540/7559/21, а саме такими доказами як лист № 3/1 від 20.01.2022 р., акт перевірки № 6-09-12 від 21.01.2022, рішення № 23-09-10 від 24.01.2022 р. Так, в період з 19.01.2022 р. по 21.01.2022 р. відповідачем, на підставі наказу № 70-06/2-22 від 18.01.2022 р., проведено знову перевірку стану виконання рішення від 25.08.2021 р. № 145-09-11 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та складно акт перевірки від 21.01.2022 р. № 6-09-12. Вказаним актом відповідачем встановлено повне виконання рішення (результативне).
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено, що в період з 17.08.2021 р. по 19.08.2021 р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південного регіону від 13.08.2021 р. № 1006-06/2-22 та направлення на проведення перевірки від 16.08.2021 р. № 59-09-12 посадовими особами відповідача проведено перевірку характеристик продукції на автозаправній станції ТОВ "МВ І К" по вул.Центральна, буд.2/А, с.Клапая, Білозерський район, Херсонська область, за результатами якої складено акт від 19.08.2021 р. № 55-09-13.
Під час перевірки встановлено наступні порушення:
1. абз.2 п.20, п.19 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судноплавних та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 - продукція бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 супроводжується паспортом якості № 961 від 06.08.2021 р. випробувального центру ПАТ "Укртатнафта" на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, у якому міститься зображення знака відповідності Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 (далі - Технічний регламент). Разом з тим, знак відповідності не супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, що є недотриманням вимог абз.2 п.20 Технічного регламенту, п.3 Правил та умов нанесення знака відповідності Технічним регламентам, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1184. Декларація про відповідність від 22.04.2021 р. на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5, що складена ПАТ "Укртатнафта", не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності (ДП "Полтавастандартметрологія"), та є недотриманням вимог п.19 Технічного регламенту;
2. п.7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 та Додатку 1 "Вимоги щодо позначення автомобільного бензину, дизельного палива Технічного регламенту" - під час проведення перевірки за місцем розповсюдження продукції (АЗС за адресою: вул.Центральна, буд.2/А, с.Клапая, Білозерський район, Херсонська область) встановлено невідповідність позначення бензину автомобільного (А-92-Євро5-Е5) в доступних місцях, а саме на паливо-розподільчому обладнанні (без позначення);
3. п.7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 та Додатку 1 "Вимоги щодо позначення автомобільного бензину, дизельного палива Технічного регламенту" - під час проведення перевірки за місцем розповсюдження продукції (АЗС за адресою: вул.Центральна, буд.2/А, с.Клапая, Білозерський район, Херсонська область) встановлено невідповідність позначення палива в розрахункових документах (фіскальних чеках) на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 "БЕНЗИН 92".
У зв'язку із виявленням вказаних порушень, відповідачем винесено рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11, яким передбачено усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, зі строком виконання - 06.09.2021 р.
06.09.2021 р. позивачем направлено відповідачу повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким повідомлено, що ТОВ "МВ І К " вжило заходи щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання продукції бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5. Щодо вимог стосовно оформлення паспортів якості, декларацій про відповідність та сертифікатів про відповідність було отримано лист № 38/10-1957 від 06.04.2021 р., надісланий всім керівникам підприємств, що реалізують палива від ПАТ "Укртатнафта". В листі повідомляється, що постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 967 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927" було встановлене нове позначення бензинів Е0, яке не передбачено в національних стандартах ДСТУ 7687:2015, чим пояснюється невідповідність позначення бензину в супровідних документах. РРО, за яким проводяться розрахункові операції по реалізації палива, було доопрацьовано новим програмним забезпеченням, та усунуто невідповідність позначення бензину автомобільного в розрахункових документах. На паливо-розподільчому обладнанні було встановлено повне позначення палива, що реалізується.
В період з 05.10.2021 р. по 06.10.2021 р. на підставі наказу від 04.10.2021 р. № 1257-06/2-22 та направлення на проведення перевірки від 05.10.2021 р. № 72-09-12 посадовими особами відповідача проведено перевірка стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатами якої складено акт від 06.10.2021 р. № 67-09-13.
Перевіркою встановлено неповно виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11, а саме: продукція бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 супроводжується паспортом якості № 961 від 06.08.2021 р. випробувального центру ПАТ "Укртатнафта" на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, у якому знак відповідності не супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, що є недотриманням вимог абз.2 п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 (далі - Технічний регламент), п.3 Правил та умов нанесення знака відповідності Технічним регламентам, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1184. Декларація про відповідність від 22.04.2021 р., що складена ПАТ "Укртатнафта", не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності (ДП "Полтавастандартметрологія"), та є недотриманням вимог п.19 Технічного регламенту.
Також 06.10.2021 р. складено протокол № 11-09-10 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну небезпечність нехарчової продукції".
Протоколом встановлено, що порушення полягають у неповному виконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
За результатами розгляду протоколу від 06.10.2021 р. та акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 06.10.2021 р. № 67-09-13 винесено постанову від 20.10.2021 р. № 23-09-09, якою встановлено, що ТОВ "МВ І К", автозаправна станція за адресою: вул.Центральна, буд.2/А, с.Клапая, Білозерський район, Херсонська область, неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11, щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьої статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", постановлено ТОВ "МВ І К" сплатити у 15 - денний строк штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн.
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з повною заявою про її скасування.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ :
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.12.2010 р. № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI), постановами Кабінету Міністрів України: від 26.12.2011 р. № 1407 "Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів" (далі - Методика), від 05.10.2011 р. № 1017 "Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів" (далі - Порядок № 1017), від 28.12.2016 р. № 1069 "Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд" (далі - Перелік), від 01.08.2013 р. № 927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" (далі - Технічний регламент).
Згідно ст.1 Закону № 2735-VI державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.
У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Частиною 1 статті 4 Закону № 2735-VI передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до ст.10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено.
Відповідно до ст.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Підпунктом 2 "г" пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання.
Згідно пп.3-1 п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Відповідно до п.6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об'єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання.
Зазначені норми відповідають Положенню про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженому наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 р. № 230.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 р. № 927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив", здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.
Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).
Частинами 3, 5, 6 статті 23 Закону № 2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Відповідно до ч.5 ст.10 Закону № 2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Частиною 1 статті 23 Закону № 2735-VI установлено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Приписами ч.1 ст.29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Згідно ч.1 ст.22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Частиною 3 статті 22 Закону № 2735-VI передбачено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду на підставі ч.4 вказаної статті Закону відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів врегульований нормами ст.23 Закону № 2735-VI.
Відповідно до п.3 Порядку № 1017 контроль стану виконання рішень здійснюється органами державного ринкового нагляду шляхом проведення: 1) аналізу повідомлень про виконання рішень, поданих суб'єктами господарювання, яких стосуються такі рішення; 2) перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень; 3) моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Пунктом 4 Порядку № 1017 визначено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком. Повідомлення про виконання рішення подається суб'єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.
Суб'єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.
Під час проведення аналізу повідомлення про виконання рішення орган ринкового нагляду на виконання п.5 Порядку № 1017: 1) вивчає і аналізує відомості, які містяться в повідомленні, доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні; 2) робить висновок про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), а у разі виникнення сумнівів у достовірності такої інформації - обґрунтовує їх на підставі фактичних даних; 3) робить висновок про ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання рішення.
Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду згідно з п.9 Порядку № 1017 визначає ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Відповідно до п.10 Порядку № 1017 перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, установлених статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
У разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення та/або перевірки стану його виконання встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання рішення або коли його виконання не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно відповідно до п.13 Порядку № 1017 приймає рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема щодо вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Згідно п.17 Порядку № 1017 під час вибору обмежувальних (корегувальних) заходів, яких за результатами перевірки необхідно вжити щодо відповідної продукції, орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини нерезультативності обмежувальних (корегувальних) заходів, яких було вжито щодо зазначеної продукції.
Пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд зазначає, що підставою для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11 стало те, що продукція бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 супроводжується паспортом якості № 961 від 06.08.2021 р. випробувального центру ПАТ "Укртатнафта" на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, у якому знак відповідності не супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, що є недотриманням вимог абз.2 п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 (далі - Технічний регламент), п.3 Правил та умов нанесення знаку відповідності Технічним регламентам, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1184. Декларація про відповідність від 22.04.2021 р., що складена ПАТ "Укртатнафта", не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності (ДП "Полтавастандартметрологія"), та є недотриманням вимог п.19 Технічного регламенту та встановлено невідповідність позначення бензину автомобільного (А-92-Євро5-Е5) в доступних місцях, а саме: на паливно-розподільчому обладнанні (без позначення) та в розрахункових документах (фіск. чеках) "БЕНЗИН 92", що є порушенням п.7 Технічного регламенту та Додатку 1 "Вимоги щодо позначення автомобільного бензину, дизельного палива Технічного регламенту.
Вказане рішення отримано представником ТОВ "МВ І К" 25.08.2021 р. та не оскаржувалося позивачем. Крім того, контролюючим органом зміни до рішення не вносились та не продовжувались встановлені ним строки на усунення порушень.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2021 р. позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення про виконання рішення щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в якому вказав на те, що стосовно оформлення паспортів якості, декларацій про відповідність та сертифікатів про відповідність було отримано лист № 38/10-1957 від 06.04.2021 р., надісланий всім керівникам підприємств, що реалізують палива від ПАТ "Укртатнафта". В листі повідомляється, що постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 967 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927" було встановлене нове позначення бензинів Е0, яке не передбачено в національних стандартах ДСТУ 7687:2015, чим пояснюється невідповідність позначення бензину в супровідних документах. РРО, за яким проводяться розрахункові операції по реалізації палива, було доопрацьовано новим програмним забезпеченням, та усунуто невідповідність позначення бензину автомобільного в розрахункових документах. На паливо-розподільчому обладнанні було встановлено повне позначення палива, що реалізується.
Отже, зі змісту повідомлення вбачається, що ТОВ "МВ І К" фактично було усунуто 1 із 3 порушень, які виявлені під час проведення перевірки та які стали підставою для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11.
Факт неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11 зафіксовано актом перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних заходів від 06.10.2021 р. № 67-09-13, а саме: продукція бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 супроводжується паспортом якості № 961 від 06.08.2021 р. випробувального центру ПАТ "Укртатнафта" на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, у якому знак відповідності не супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, що є недотриманням вимог абз.2 п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 927 (далі - Технічний регламент), п.3 Правил та умов нанесення знака відповідності Технічним регламентам, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1184. Декларація про відповідність від 22.04.2021 р., що складена ПАТ "Укртатнафта", не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності (ДП "Полтавастандартметрологія"), та є недотриманням вимог п.19 Технічного регламенту.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що ним вжито всіх заходів щодо усунення порушень, а тому в його поведінці відсутні складові, що характеризують склад правопорушення, оскільки ТОВ "МВ І К" не надано до суду доказів вжиття заходів по усуненню порушень абз.2 п.20, 19 Технічного регламенту № 927, п.3 Правил № 1184 стосовно змісту паспорту якості від 06.08.2021 р. № 961 та декларації про відповідність від 22.04.2021 р.
Долучений позивачем до повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів) та наданий до суду лист ПАТ "Укртатнафта" від 06.04.2021 р. № 38/10-1957 жодним чином не свідчить про усунення вищевказаних порушень та не стосується виявлених перевіркою порушень.
При цьому, з долученого до позовної заяви паспорту якості № 961 від 06.08.2021 р. вбачається, що знак відповідності не супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, а декларація про відповідність від 22.04.2021 р. не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про неповне виконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11, що в свою чергу є підставою для притягнення ТОВ "МВ І К" до відповідальності, передбаченої п.3 ч.3 ст.44 Закону № 2735-VI, у вигляді штрафу у розмірі у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Крім того, апеляційний суд вважає безпідставним посилання апелянта на акт перевірки від 21.01.2022р. № 6-09-12, яким встановлено виконання рішення від 25.08.2021 р. № 145-09-11, оскільки вказане не спростовує невиконання зазначеного рішення у встановлений строк (до 06.09.2021 року) за що і було накладено штрафні санкції на позивача.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта щодо необґрунтованості та невмотивованості спірної постанови, оскільки у постанові від 20.10.2021 р. № 23-09-09 чітко визначено мотиви та підстави її прийняття з посиланням на встановлені обставини та норми законодавства, які порушено та на підставі яких і ТОВ "МВ І К" притягнуто до відповідальності.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 34000 грн. за неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.08.2021 р. № 145-09-11 згідно постанови про накладення штрафу від 20.10.2021 р. № 23-09-09.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
(2) Висновки апеляційного суду:
Судом 1-ої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.
Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВ І К" - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, встановлених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складене та підписане 01 червня 2022 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.