П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/2442/21
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 540/2442/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2021 року ОСОБА_1 з ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області викладені у листі від 24.03.2021 № 1705-1201/с-02/8-2100/21, в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 % від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області № 21-287 вих-20 від 21.10.2020, та застосування обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90 % від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-287 вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.;
- зобов'язати відповідача у десятиденний строк подати звіт про виконання судового рішення, відповідно до ст. 382 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 13.01.1998 р. отримує пенсію призначену відповідно до вимог ст.50-1 ЗУ Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) виходячи із розміру 90% від визначеної заробітної плати. З метою перерахунку пенсії, передбаченого постановою КМУ від 30.08.2017 №657, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, у зв'язку з прийняттям 13.12.2019 р. Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, до якої долучив довідку Прокуратури Херсонської області про заробітну плату від 21.10.2020 р. №21-287 вих-20. Однак, листом №1705-1201/с-02/8-2100/21 від 24.03.2021 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Херсонській області відмовлено у проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з посиланням на відсутність законодавчих підстав. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
25.06.2021 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджувався з вимогами позивача, так як після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ) 2019 у пенсіонерів органів прокуратури дійсно виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням зарплати діючих прокурорів, проте виключно у разі прийняття урядом рішення про збільшення заробітку діючих прокурорів після 13.12.2019.У зв'язку із чим просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
01.07.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої на задоволенні позовних вимог наполягав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Херсонський окружний адміністративний суду рішенням від 30.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив частково.
Визнав протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-287вих-20 та встановлення обмеження при виплаті пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 13.12.2019 року з розрахунку 90 відсотки від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року № 21-287вих-20, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу в якій просить суд:
- рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 540/2442/21 - скасувати;
- прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з наступними висновками суду:
- «під час перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки прокуратури Херсонської області, відповідач протиправно зменшив розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії з 90% до 60%, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним»;
- «до пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України № 1697-VIІ, оскільки позивачу пенсію за вислугою років було призначено до 01.01.2016 року. Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається».
Вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення по справі припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, вказує про те, що право колишніх працівників органів прокуратури -пенсіонерів на перерахунок пенсії має ґрунтуватися на положення чинного на день звернення із заявою про такий перерахунок законодавства (Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII) та не може ґрунтуватись на законі, який втратив чинність (Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ).
Вказані висновки суду та доводи позивача про те, що відсоткове значення розміру пенсії є незмінним та має застосовуватися норма, що визначала відсотковий розмір пенсії станом на дату її призначення, вважає необґрунтованими, оскільки, звертаючись до Головного управління Фонду за перерахунком, позивач реалізує своє право на перерахунок пенсії на підставі норм чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід здійснювати відповідно до положень чинного Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, то аналізу підлягають норми саме цього закону, які передбачають обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Згідно положень абзацу 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб. які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З наведеного, на думку апелянта слідує, що вказаними законодавчими положеннями встановлено обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнані, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, а тому підстав для визначення протиправним обмеження пенсії максимальним розміром не вбачається.
Вказує про те, що обмеження пенсій прокурорів максимальним розміром встановлювалося також і в попередньому Законі України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991, а саме статтею 50-1 даного Закону, які не було визнано неконституційними.
Окремо звертає увагу на вимогу позивача, зобов'язати Головне управління Фонду провести перерахунок та виплату пенсії з 13.12.2019 з розрахунку 90% від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 21.10.2020 за № 21-387вих-20, яка повністю задоволена судом.
На виконання рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 № 540/1034/20 (набрало законної сили15.04.2021) позивачу з 13.12.2019 вже проведено перерахунок" пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Херсонської області від 06.03.2020 Ж» 18-86вих-20.
Вказане рішення Херсонського окружного адміністративного суду прийнято з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 Х» 7-p(II) 2019.
Згідно з п. 1.7. І Розділу І постанови Пенсійного фонду України від25.11.2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1) днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
За результатами розгляду заяви, поданої у встановленій Порядком № 22-1формі разом з необхідними документами, Головне управління Фонду приймає відповідне рішення у строки, визначені пунктом 4.3 цього Порядку. По-третє: згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур У військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697 - ТУ «Про прокуратуру» та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій. Отже в данні вимозі позивач просить суд застосувати нову довідку з іншими, значно більшими складовими заробітної плати до минулого періоду (який вже був предметом розгляду в іншій справі) та, крім іншого, до початку роботи обласних прокуратур як однієї з підстав видачі довідки від 21.10.2020ХМ» 21-387вих-20.
Згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур У військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697 - ЗУ «Про прокуратуру» та надаються довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій.
З огляду на вищевказане, на думку апелянта, в данні вимозі позивач просить суд застосувати нову довідку з іншими, значно більшими складовими заробітної плати до минулого періоду (який вже був предметом розгляду в іншій справі) та, крім іншого, до початку роботи обласних прокуратур як однієї з підстав видачі довідки від 21.10.2020 № 21-387вих-20.
20.10.2021 ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу. Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав, відображених в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 р. у справі № 540/2442/21 - без змін.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 21.10.2020 року № 21-287 вих-20.
Пенсійним фондом здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року, яка обчислена в розмірі 60 % від суми заробітної плати, вказаній в довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 р., але на підставі ч. 15 ст. 86 ЗУ № 1697 розмір пенсії до виплати обмежений та дорівнює десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
22.02.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Херсонської області від 21.10.2020 року без обмеження її граничного розміру.
Однак листом відповідача від 23.04.2021 року № 1705-1201/С-02/8-2100/21 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати, зазначеної у наданій довідці прокуратури Херсонській області, без обмеження її граничного розміру на підставі того, що з 01.01.2015 ЗУ № 1785 є не чинним. Крім того, вказано, що 01.10.2011 набрав чинності ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668, яким внесені зміни до ст. 50-1 ЗУ № 1789-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії за окремими винятками не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погодившись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень ч. 20ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIIз 13.12.2019.
Крім того, зазначив, що частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Вказаною нормою встановлено, що вона застосовується під час призначення пенсії, а не під час перерахунку вже призначеної пенсії.
При цьому, частина двадцята статті 86 наведеного Закону, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки прокуратури Херсонської області, відповідач протиправно зменшив розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії з 90% до 60%, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд першої інстанції зазначив, що згідно з абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону Закон № 911-VIII дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Тобто, як вбачається з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України№911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/1428/17, в якій зазначено, що дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
До пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України № 1697-VIІ, оскільки позивачу пенсію за вислугою років було призначено до 01.01.2016 року.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції зазначив наступне. Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги предмет спору та обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами «70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини 18 цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями ст. 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Враховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Відтак, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на викладене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Відтак, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір.
Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії.
Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
З огляду на вищевикладене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20.
Згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому наявні підстави для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 271, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 540/2442/21 - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 540/2442/21- скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.