СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5695/22
пр. № 1-кп/759/937/22
01 червня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12022105080000666 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.04.2022 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 не маючи посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обігу на території України, у невстановлений дізнанням час та місці, звернувся до невстановленої дізнанням особи з проханням посприяти скорішому отриманню ним вказаного офіційного документу, без складання іспитів в сервісних центрах МВС України.
Коли невстановлена дізнанням особа погодилась допомогти ОСОБА_3 , то останній, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме посвідчення водія, надав вказаній невстановленій дізнанням особі власну фотокартку та свої анкетні дані для бланку посвідчення водія, чим вчинив пособництво в підробленні документа, який видається установою та надає права.
Після цього, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 30.10.2021, нібито видане ТСЦ № 8043 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1994 року № 340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 року зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Згідно висновку судово-технічної експертизи документів № СЕ-19/111-22/12597-ДД від 09.05.2022, надане на експертизу посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 30.10.2021 на ім'я ОСОБА_3 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Крім цього, ОСОБА_3 29.04.2022, приблизно о 18.00 годин, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись по пр. Академіка Палладіна, 7 у м. Києві, був зупинений працівниками поліції. Після цього, ОСОБА_3 на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 30.10.2021, видане ТСЦ № 8043 ніби на його ім'я, є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції та був викритий останніми. В подальшому вказане посвідчення водія було вилучено працівниками поліції.
Обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України вірна, оскільки він вчинив пособництво підробленню посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати таке посвідчення і який надає права, з метою його використання та використав завідомо підроблений документ.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання останнього - відсутні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді обмеження волі. Поряд з цим, суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд враховує вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, відповідно до якої при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертизи № СЕ-19/111-22/12597-ДД від 09.05.2022, що становить 686 гривень 48 копійок.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведення експертизи, що становить 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок на користь держави.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 30.10.2021 - залишити матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1