вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"31" травня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/174/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (надійшла до суду 21.04.2022) про вжиття заходів щодо забезпечення позову
у справі № 907/174/22
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області
до Холмківської сільської ради
та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуртово - роздрібна компанія»
про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору сервітуту з одночасним скасуванням державної реєстрації права
За участю представників:
прокурор - Андрейчик Алла Миколаївна, службове посвідчення № 059161 від 15 січня 2021 року
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Ільницький Михайло Петрович, ордер серія АО № 1062099 від 30 травня 2022 року
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору сервітуту з одночасним скасуванням державної реєстрації права.
Ухвалою суду від 31.03.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/174/22 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/174/22 вирішено провести у межах розумного строку.
Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову та про відстрочення сплати судового збору за подання такого.
Ухвалою суду від 31.03.2022 р. клопотання про відстрочення сплати судового збору залишено без розгляду. Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшла до суду 30.03.2022 про вжиття заходів щодо забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
21.04.2022 р. до канцелярії суду від керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшла заява (вх. №02.3.1-02/2146/22) про вжиття заходів щодо забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:12:011:0047 площею 0,0100 га та заборони будь-яким особам здійснювати будь-які будівельні роботи на такій.
Ухвалою суду від 17.05.2022 залишено позовну заяву без руху.
18.05.2022 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.05.2022 продовжено розгляд справи № 907/174/22 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання та розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову призначено на 31.05.2022 року.
Прокурор в засіданні суду навела пояснення, разом з тим просить суд, розглянути заяву про забезпечення позову та задовольнити її у повному обсязі з підстав, наведених у ній.
Представником відповідача 2 подано суду письмові заперечення на заяву про забезпечення позову від 31.05.20222 року. У судовому засіданні представник відповідача 2 заперечує з приводу заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку.
Відповідач 1 в засідання суду не з'явився, письмових заяв чи клопотань суду не подав.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (пункти 2, 4).
Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову вказує, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони яку представляє позивач, здійснюючи конституційну функцію, яка полягає у тому, що подальша забудова земельної ділянки може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв'язку із чим, необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію дозвільних документів на будівництво.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).
Надавши оцінку обґрунтованості доводів прокурора, врахувавши наведені вище обставини та дослідивши надані докази з урахуванням предмету спору, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви прокурора в частині заборони здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0047 площею 0,0100 га.
В решту вимог заяви суд прийшов до висновку про те, що оскільки в контексті позовних вимог накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:12:011:0047 площею 0,0100 га не є адекватним та не забезпечить збалансованість інтересів сторін, у задоволенні вимог прокурора в цій частині слід відмовити. Натомість, такий захід як заборона здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення та виключає імовірності утруднення його виконання.
Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача - 2, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Судом також враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Заявником у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (надійшла до суду 21.04.2022) про вжиття заходів щодо забезпечення позову задовольнити частково.
2. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/174/22 законної сили заборони будь-яким особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0047 площею 0,0100 га.
2.1. В решта частині вимог прокурора відмовити.
3. Дана ухвала набирає законної сили з 31.05.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 31.05.2025.
4. Стягувач: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39766716, місцезнаходження: Україна, 88008, м.Ужгород, пл. Народна, 4, каб. 298 ).
5. Боржник: Холмківська сільська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 22096259, місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська область, с. Холмок, вул. Свободи, буд. 50).
6. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуртово-роздрібна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 43284255, місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська область, с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, 2).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі