01 червня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022260000000063 від 21.04.2022 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2022 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 24 липня 2022 року, з альтернативою запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 198480
ЄУНСС №727/4077/22 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_8 .
Провадження №11-сс/822/157/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 193 КПК України
(сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 покладені обов'язки згідно ч.5 ст. 194 КПК.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 липня 2022 року.
Роз'яснено підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_6 спільно з підозрюваним ОСОБА_7 в апеляційній скарзі вважають, що ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.05.2022 р. прийнята з порушенням норм законодавства, оскільки не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України та чим вони обґрунтовуються, а ризики, на які посилається суд є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Приймаючи рішення про обрання міри запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя не прийняв до уваги обставини, що органом досудового слідства не встановлено достатніх підстав того, що підозрюваний буде намагатися ухилитися від слідства та суду.
Вказують про те, що підозрюваний добровільно видав працівникам поліції паспорт громадянина України, що вже унеможливлює будь які втечі та переховування враховуючи ще наявність комендантської години.
За даних обставин, жодних фактів, які б вказували на наявність підстав вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі не надано, а тому, висновки суду в цій частині передчасні.
З приводу іншого твердження незаконного впливу на свідків по справі, хочу зазначити, що аналогічно відсутні докази того, що підозрюваний при обрані йому цілодобового домашнього арешту зможе бачитися із свідками або іншими особами, також не обґрунтовано та не зрозуміло, яким чином він зможе на них вплинути. Основний свідок вже був допитаний неодноразово, що підтверджується копіями протоколів допиту свідка доданими до клопотання.
Окрім того, підозрюваний повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, добровільно видав кошти, які зберігались при ньому, відтак співпрацює в ході досудового розслідування.
За цих обставин, прокурором не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Також звертають увагу на те, що сторона обвинувачення не представила переконливих даних, що визначена сума застави є явно помірною для підозрюваного. Тому, вказана сума не може залишатись у визначеному слідчим суддею розмірі, її слід зменшити до розміру, який з урахуванням матеріального стану підозрюваного буде достатньою гарантією належної процесуальної поведінки та буде для нього помірною, а саме у розмірі 30 мінімальних прожиткових мінімумів, що становить 74430 грн..
Позиції сторін.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просив задовольнити його апеляційну скаргу з підстав зазначених в ній, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави до 30 мінімальних прожиткових мінімумів, що становить 74430 грн..
Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, як законну та обґрунтовану.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Так, у клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_7 вчинив 3 епізоди придбання та збуту ОСОБА_9 , 63 підроблених банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США та 1 (одну) підроблену банкноту номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США які є підробленими, а в подальшому останній добровільно видав їх працівникам поліції.
26 травня 2022 року о 19 год. 36 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України, ОСОБА_7 оголошено 27 травня 2022 року.
При цьому судова колегія враховує, що факти та надані стороною обвинувачення докази, які доводять підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час перевірки зазначеної ухвали апеляційною інстанцією встановлено, що слідчий суддя дотримався вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, врахувавши відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи його, слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України, тяжкістю покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим, при цьому взято до уваги й те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зваживши встановлені обставини, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 ..
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження.
Отже, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність, ризиків, які дають достатні мотиви слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та слід враховувати їх наявними, за умови встановлення обґрунтованої ймовірності/можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваним кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з чим, метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 в даному провадженні є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового слідства та/або суду, а також запобігання спробам негативним чином вплинути на хід розслідування кримінального провадження, відповідно до п.1, п.2, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, згідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи (яким і є ОСОБА_7 ), яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, та за який законом встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
У зв'язку з наведеним та погоджуючись з висновками слідчого судді, апеляційний суд вважає, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого та, які доведені прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, як альтернативу заміни, визначено підозрюваному заставу в сумі 198480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, в разі внесення якої, ОСОБА_7 буде звільнено з-під варти.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника щодо розміру визначеної ОСОБА_7 застави, яка є непомірною для підозрюваного, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При визначенні ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя врахував: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, яка завдана кримінальним правопорушенням.
Зокрема, слідчим суддею враховано, а апеляційним судом перевірено, що саме ОСОБА_7 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання від трьох до семи років позбавлення волі, яке можливо буде призначено в результаті засудження, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством, наявна родина, на його утриманні знаходяться матір, яка потребує догляду та не в змозі самостійно себе забезпечити всім необхідним.
Проте, наведені вище обставини не є надто вагомими підставами, які суттєво впливають на зміну ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу, на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, як на те звертає увагу апелянт, проте стали підставами для застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Зважаючи на встановлені ризики та особу ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на тяжкість вчиненого кримінально караного діяння та період його вчинення - воєнний стан, який оголошений відповідно до указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення, покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту їх не спростовують та жодним доказом в судовому засіданні апеляційної інстанції не підтверджуються.
Отже, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді та винесення нової, як про те апелює сторона захисту в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ..
Керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, ч.3 ст. 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3