Іменем України
30 травня 2022 року м. Кропивницький
справа № 390/76/21
провадження № 22-ц/4809/48/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючий суддя - Дуковський О.Л.
судді - Дьомич Л.М., Карпенко О.Л.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;
відповідач - ОСОБА_1 .
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року ,у складі головуючого судді Червонописького В.С. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16.09.2013 у сумі 27 057,71 грн. та судові витрати у справі.
В обгрунтування позову позивач вказував, що відповідач згідно укладеного договору б/н від 16.09.2013 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Договірні зобов'язання боржник належним чином не виконав, а тому станом на 14.10.2020 утворилася заборгованість в сумі -
27057,71 грн., яку просить стягнути суд.
Заочним рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Банком надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов'язань.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, яка містить лише анкетні дані відповідача.
Кредитний ліміт, вид та строк дії картки, розмір відсотків, пільгові умови або будь-яка інша інформація про умови кредитування в анкеті - заяві не вказано (а.с.18).
Факт підписання анкети-заяви відповідачем не спростований.
Звернувшись із даним позовом позивач надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Витяг з Тарифів обслуговування карт «Універсальна».
Проте, вказані Умови, правила та тарифи обслуговування карт не підписані відповідачем (а.с.19-51).
Також, позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку за кредитним договором б/н станом на 15.10.2020.
З виписки за кредитним договором б/н станом на 15.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитною картою, а саме поповнював готівкою кредитну карту та знімав готівку в банкоматах, розраховувався в магазинах, тобто користувався кредитними коштами (а.с.13-15).
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.09.2013, станом на 14.10.2020 вбачається, що відповідач має заборгованість у розмірі - 27057,71 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі - 18130,78 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі - 7720,24 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.. 625 ЦК України - 1206,69 грн.
Звернувшись із апеляційною скаргою позивач посилався на те, що виписка за кредитним договором про рух коштів за рахунком має статус первинного документа та може бути використана під час урегулювання спірних питань.
Колегія суддів вважає, що з виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що він користувався кредитними коштами, тобто був вигодо набувачем від наданої послуги.
Тому, дана виписка є належним доказом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на недоведеність позовних вимог.
Проте, колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, не вказано і тип кредитної карти.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту, оскільки беззаперечно встановлений факт отримання і використання позивачем в банку шляхом зняття з кредитної картки суми грошей визначених як кредитний ліміт, але без юридично обґрунтованих умов повернення та визначених санкцій за невиконання зобов'язання.
Тому, в задоволенні інших стягнень за кредитним договором слід відмовити.
Крім того слід зазначити, що непогодження умов повернення кредитних коштів позбавляє банк висувати вимогу щодо санкцій внаслідок їх невиконання в тому числі стягнення відсотків та штрафів.
Також, не виникає підстав вважати про прострочення боржником грошового зобов'язання перед банком (ст..625 ЦК України), тому позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати між сторонами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- задовольнити частково.
Заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року - скасувати.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 18130,78 грн. ( вісімнадцять тисяч сто тридцять гривень сімдесят вісім копійок).
У задоволенні позову про стягнення заборгованості за відсотками та заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.. 625 ЦК України - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної у розмірі - 3689,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.Л. Карпенко