Справа № 0907/2-5552/2011
Провадження № 22-ц/4808/575/22
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Максюта
17 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.
секретаря Петріва Д.Б.
з участю апелянта ОСОБА_1 , представника ОСОБА_6. адвоката Савчука В.Р., ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, постановлену суддею Татаріновою О.А. 15 лютого 2022 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,
У січні 2022 року ОСОБА_5 подала заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заяву мотивовано тим, що 28 вересня 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір 014/0321/81/05092, згідно якого позивачем було надано відповідачу, кредит в сумі 250 000 доларів США на будівництво індивідуального житла зі сплатою 12,50 % річних та поверненням кредиту і сплатою відсотків щомісячно, відповідно до Графіку платежів.
В подальшому до кредитного договору укладено договори поруки із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , згідно п.1.2 яких останні зобов'язалися у повному обсязі солідарно відповідати за порушення ОСОБА_3 кредитного договору № 014/0321/81/05092 від 28.09.2007 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.07.2013 року у справі № 0907/2-5552/2011, позовні вимоги ПАТ Ерсте Банк - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» 2 346 307,83 грн. заборгованості.
На виконання зазначеного рішення, судом було видано виконавчий лист від 18.02.2014 року 0907/2-5552/2011, який в подальшому був пред'явлений до примусового виконання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2021 року у справі №0907/2-5552/2011 замінено стягувача ПАТ Фідобанк його правонаступником ТОВ «Фінансова Компанія Траст Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання вказаного рішення суду.
19 березня 2021 року між ТОВ Фінансова Компанія Траст Фінанс та ОСОБА_6 укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0321/81/05092 від 28.09.2007 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 червня 2021 року замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія Траст Фінанс» його правонаступником ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 48840372 з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.07.2013 року.
Зазначає, що однією з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є припинення зобов'язання між сторонами. Зокрема, згідно довідки виданої ОСОБА_1 , як боржнику, ОСОБА_6 , що є новим кредитором за кредитним договором № 014/0321/81/05092 від 28.09.2007 року, зобов'язання за даним кредитним договором припинилися.
Враховуючи те, що заборгованість за кредитними договором (а отже і за виконавчим документом) відсутня, зобов'язання, що випливали з кредитного договору, припинено, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 18.02.2014 року у цивільній справі № 0907/2-5552/2011 (а.с.171-173,том.4)
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.02.2022 року у задоволенні заяви відмовлено (а.с.11-16, том.2).
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом помилково не враховано того, що однією з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення зобов'язання між сторонами, про що зазначали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а також не заперечували інші учасники справи.
Крім того, судом було надано неправильну оцінку обставинам справи та поданим стягувачем і боржником поясненням та доказам, помилково зроблено висновок про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_1 повністю виконано рішення суду від 19.07.2013 року, про що зазначалось у поданій заяві. Даний факт підтверджує і ОСОБА_6 у долученій до матеріалів справи довідці, поданій заяві про розгляд справи без його участі та відсутність будь-яких претензій по вказаному рішенню суду.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково,за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення,ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Вказує, що саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити (а.с.218-219,том.4)
Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання не з'явилися представник ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_4 про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності інших учасників справи.
Вислухавши апелянта ОСОБА_1 , представника ОСОБА_6. адвоката Савчука В.Р., ОСОБА_3.,суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з положень п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258, 259, 268, 432 ЦПК України, прийняв до уваги наявність відкритого виконавчого провадження на виконання рішення суду у справі № 0907/2-5552/2011, тому має значення факт виконання рішення суду у процедурі виконавчого провадження і підставами закінчення виконавчого провадження можуть бути: затвердження судом мирової угоди між сторонами на стадії виконання судового рішення (заявник з такою вимогою не звертався до суду) або повне виконання судового рішення. Оскільки заявник не подав доказів про наявність правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому відсутні підстави для задоволення заяви.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд з огляду на таке.
Встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.07.2013 року стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» 2 346 307,83 грн заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання про судові витрати (а.с.65-66,том.3).
Представник ПАТ «Ерсте Банк» 14 березня 2013 року подав заяву про видачу виконавчих листів.
З метою примусового виконання означеного рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.75,том.3).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2021р. замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія Траст Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 липня 2013 року у справі № 0907/2-5552/2011 (а.с.213,том.3).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.06.2021 року, яку постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.10.2021 року залишено без змін, замінено стягувача - ТОВ «Фінансова компанія Траст Фінанс» його правонаступником - ОСОБА_6 у виконавчому провадженні №48840372 з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 липня 2013 року у справі № 0907/2-5552/2011.
09 грудня 2021 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження у ВП №48840372 (а.с.183,том.4).
Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні у Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження № АСВП: 48840372 від 24.09.2015 року, у якому боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 надано лист-довідку від 22.12.2021 року, за змістом якої заборгованість за виконавчим листом від 18.02.2014 року, виданим по справі №0907/2-5552/2011 та кредитним договором № 014/0321/81/05092 від 28.09.2007 року погашена в повному обсязі ОСОБА_1 та відсутня. Будь-яких претензій за вищезазначеним кредитним договором та виконавчим листом у нього немає (а.с.196,том.4).
В силу положень частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення в силу вимог статті 14 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 18 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі N 2-4671/11 викладено правовий висновок, відповідно до якого підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
До підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Отже, матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов'язку боржника з підстав, визначених законом ( статті 599-601, 604-609 ЦК України).
Зміст ч.2 ст.432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є, зокрема, припинення обов'язку боржника, яке мало місце поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим у боржника буде відсутній обов'язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.
У разі, якщо виконання зобов'язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа. На підставі цієї заяви виконавець приймає постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.1 ч.1 ст. 37 Закону України " Про виконавче провадження". Однак, сплата боржником боргу чи припинення обов'язку з інших підстав, які відбулись вже у відкритому виконавчому провадженні, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з наведених у заяві підстав.
Доводи апеляційної скарги про припинення обов'язку у заявника щодо виконання рішення суду на підставі довідки ОСОБА_6 , є безпідставними, оскільки вказана довідка не може бути підтвердженням повного виконання рішення суду, на виконання якого видано виконавчий документ.
Враховуючи те, що заявником не надано доказів про наявність передбачених нормами матеріального і процесуального права правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2022 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
В.Д.Фединяк
Повний текст постанови складено 27 травня 2022 року.