Справа № 344/1243/22
Провадження № 22-ц/4808/480/22
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Максюта
31 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Возняк В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відмову у забезпеченні позову, постановлену суддею Татаріновою О.А. 27 січня 2022 року в м. Івано-Франківськ,
У січні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви).
Заява мотивована тим, що 09.12.2011 року між ним та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. 26.10.2018 року ним придбаний та зареєстрований на ОСОБА_2 автомобіль Toyota RAV4, 2006 року випуску. 27 травня 2020 року ОСОБА_2 , без його згоди, не порадившись і не повідомивши про свої наміри, відчужила вказаний автомобіль, перереєструвавши на ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2020 року. Жодних коштів, виручених за відчуження автомобіля, йому не передавала. Після продажу автомобіля ОСОБА_2 фактично продовжує ним володіти та користуватися і по сьогоднішній день, що підтверджується складеним відносно останньої протоколом про адміністративне правопорушення від 03.12.2020 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.06.2021 року шлюб між ними розірвано.
Предметом позову в даній справі є оспорення договору купівлі-продажу, на підставі якого був відчужений автомобіль, визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності договору, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на автомобіль Toyota RAV4, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого ТСЦ МВС за №2462 на ім'я ОСОБА_3 , визнання власником транспортного засобу його (заявника) та ОСОБА_2 , виділення частки спільного майна подружжя (автомобіля), витребування у ОСОБА_3 транспортного засобу. Орієнтовна ціна позову 280 000 гривень.
Вважає, що існує реальна можливість того, що ОСОБА_3 , на якого зареєстровано спірний автомобіль, відчужить зазначений транспортний засіб (за вказівкою ОСОБА_2 ) до завершення розгляду справи на користь третіх осіб, оскільки у разі задоволення позову про поділ майна подружжя здійснити справедливий поділ автомобіля між співвласниками буде складно. Просив накласти арешт на автомобіль Toyota RAV4, об'єм двигуна 1998 куб.см, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , без вилучення спірного автомобіля та без заборони користуватись спірним автомобілем; заборонити ОСОБА_3 відчужувати автомобіль Toyota RAV4, об'єм двигуна 1998 куб.см, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 у будь-який спосіб, в тому числі здійснювати його відчуження без зняття з реєстрації в ТСЦ-продаж «за довіреністю» (а.с.2-14).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с.35-36).
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального права.
Зазначає, що оскаржувана ухвала мотивована тим, що в матеріалах заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б давали підстави вважати про можливість існування реальної загрози вчинення дій зі сторони відповідача, спрямованих на відчуження спірного автомобіля. На думку апелянта, таке твердження суду не відповідає викладеним ним обставинам у заяві про забезпечення позову та підкріплених відповідними доказами.
Вважає, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_3 реально автомобілем не володіє та не користується, право власності на спірний автомобіль було зареєстровано на підставі фіктивного договору, укладеного ОСОБА_2 з метою приховування від майбутнього поділу майна подружжя. В якості доказів даної обставини ним подано фотографії спірного транспортного засобу, який знаходився на подвір'ї, належному ОСОБА_2 , після укладення договору купівлі-продажу, а також фото даного автомобіля в малій архітектурній формі типу «сарай» на території подвір'я, на фото присутня і колишня дружина.
Зазначає, що в якості доказів того, що ОСОБА_3 є довіреною особою ОСОБА_2 , ним подано копію сторінок з клопотання останньої про виклик ОСОБА_3 у справі № 344/5007/21 в якості свідка. Також рішенням суду від 04.03.2021 року у справі №344/17081/20 встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 128884 від 03.12.2020 року водій ОСОБА_2 03.12.2020 року в м. Івано-Франківськ по вул. Пулюя, 2 керувала транспортним засобом марки Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
На думку апелянта, зазначені факти доводять те, що після фіктивного відчуження спірного автомобіля ним продовжує користуватись ОСОБА_2 та фактично ним володіє, тому й саме вона прийматиме рішення щодо наступного відчуження даного автомобіля на користь третіх осіб.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову ставить його в нерівні умови з відповідачами при розгляді справи. Враховуючи обраний ним спосіб захисту, в разі повторного відчуження спірного автомобіля на користь третіх осіб під час розгляду справи, рішення на його користь підлягатиме обов'язковому скасуванню внаслідок незалучення відповідача чи потребуватиме зміни предмету позову, що на стадії розгляду справи по суті не передбачено ЦПК України. В той же час, обраний ним спосіб захисту, в разі задоволення позовних вимог, відновить його порушене право власності і не порушить права інших осіб.
Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову до подання позову (а.с.40-44).
Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання не з'явилися сторони, про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
30 травня 2022 року від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги. Вказує, що відповідно до ч.4 ст.364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У зв'язку з чим повідомляє про своє рішення відмовитись від поданої ним апеляційної скарги та просить закрити апеляційне провадження в даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги необхідно прийняти та закрити апеляційне провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 362, ст. ст. 381- 384, 388-391 ЦПК України, суд
Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відмову у забезпеченні позову від 27 січня 2022 року.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відмову у забезпеченні позову від 27 січня 2022 року.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 статті 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
В.Д. Фединяк
Повний текст ухвали складено 31 травня 2022 року.