01.06.2022 ЄУН 389/3682/20
Провадження №1-кп/389/385/20
01 червня 2022 року Знам'янський міськрайоний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120160001367 від 05.11.2020 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обраний раніше спливає. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 не одружений, дітей на утриманні немає, тобто не має міцних соціальних зв'язків, не працює, не має постійного джерела доходу, скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, що свідчить про те, що з метою ухилення від відповідальності він може переховуватися від органів слідства та суду, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ст.177 КПК України.
Ухвалою суду від 21.01.2022 року у даному кримінальному провадженні призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровської філії відділу судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».
Обвинуваченого переведено з ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" до ДУ "Дніпровської установи виконання покарань №4", де наданий час обвинувачений ОСОБА_5 перебуває.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ « Дніпровська установа виконання покарань №4» не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого у судовому засіданні, оскільки на більшій території України, зокрема Кіровоградській і Дніпропетровській областях оголошено повітряну тривогу, під час якої особи, які утримуються під вартою перебувають в укритті.
За даних обставин, суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченого, в присутності захисника, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" дає визначення воєнного стану, тобто воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом від 25.04.2022 за № 133/2022 воєнний стан в Україні продовжено до 25.05.2022 року. Указом 25.05.2022 року № 341 воєнний стан в Україні продовжено на 90 днів, тобто до 23.08.2022 року.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене та положення статті 2 КПК України - згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура) а також положення ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта... чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, а також і те, що введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність обвинуваченого не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить наступне.
ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке закон класифікує як тяжкий злочин, з мірою покарання до 10 років позбавлення волі.
Так, обвинувачений не одружений, не працює, утриманці відсутні, а відтак відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останній може переховуватися від суду, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню, а відтак тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене підтверджує, що заявлені раніше ризики не зменшились. І це дає достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуального обов'язку. Крім того, на даний час не проведено експертизу, призначену ухвалою суду від 21.01.2022 року, що унеможливлює завершення кримінального провадження.
З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.177, 183, 331, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Знам'янка Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 14.20 год. 01 червня 2022 року до14.20 год. 29 липня 2022 року
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», ДУ "Дніпровської установи виконання покарань №4" та обвинуваченому, вручити прокурору, захиснику.
Ухвалу може бути оскаржену безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1