Справа № 348/727/22
Провадження № 3/348/571/22
31 травня 2022 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши справи, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинення правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 09.05.2022 о 09 год. 30 хв. в смт. Делятин по вул. 16 Липня, Надвірнянського району ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Nissan Pathfinder» д.н.з. НОМЕР_1 устані алкогольного сп"яніння. Огляд на стан сп"яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Drager 6810", у присутності свідків: результат 0,32 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Пояснив, що він вживав алкогольні напої напередодні. Зранку 09.05.2022 працівники поліції його зупинили та запропонували пройти тест стан алкогольного сп'яніння. Він погодився, оскільки вранці алкоголю не вживав. Тест показав 0,32%. З результатом тесту він не погодився. Працівники поліції повторно провели тест на місці зупинки, а в медичний заклад не запропонували йому проїхати. Окрім того вказав, що він бере активну участь у волонтерській діяльності та долучив до матеріалів справи характеристику з Надвірнянської міської ради від 25.05.2022. Зазначив, що посвідчення водія для нього є зараз дуже важливим, оскільки він перевозить волонтерську допомогу від кордону до місця призначення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не погоджувався з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки у матеріалах спарви є два результати тестування на алкоголь, один проведений о 09.41, а інший о 09.42 годині. Обидва результати 0,32 проміле.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735від 09.11.2015, передбачено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6810 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле.
При встановленні ступеня сп"яніння 0,32 проміле, що межує з гранично допустимою нормою та з врахуванням технічної похибки, а також заперечення особою факту вживання алкоголю, ОСОБА_1 слід було запропонувати повторно пройти огляд на стан сп"яніння в медичному закладі, чого не було зроблено.
Відеозапису першого огляду на стан сп'яніння до матеріалів справи не долучено. Є тільки відеозапис повторного огляду. Повторний огляд проводили у службовому автомобілі. Свідків на відео не видно і фрагмент відео дає всі підстави припускати, що при проведенні повторного огляду свідків у службовому автомобілі не було. Є також фрагменти відеозапису на якому свідки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дають пояснення. Зазначені пояснення вони повторюють за працівником поліції або читають з записів, які їм показують. За таких обставин суд не може визнати такі докази достовірними та допустимими і покласти в основу рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Так, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції не доведена, а отже справа про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись 283, 284КУпАП, суддя,
постановила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правпорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Матолич В.В.